Постанова № 36127430, 25.11.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року (09 год. 55 хв.) Справа № 808/8227/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області, м. Мелітополь

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський завод ливарних виробів», м. Мелітополь

про: стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області (далі - позивач або УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі) звернулось із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський завод ливарних виробів» (далі - відповідач або ТОВ «Мелітопольський завод ливарних виробів»), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період червень-вересень 2013 року у сумі 2 722,64 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон України № 1788-ХІІ), Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон України № 1058-ІV) та п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В адміністративному позові, зокрема, зазначено, що відповідно до ст. 13 Закону України № 1788-ХІІ, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2 (додаток 6, затверджений Інструкцією № 21-1), за період червень-вересень 2013 року ТОВ «Мелітопольський завод ливарних виробів» повинно було сплатити до УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі кошти по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах колишнім працівникам даного підприємства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 2 722,64 грн. Оскільки зобов'язання по відшкодуванню зазначених коштів відповідачем не виконуються, станом на 25.09.2013 заборгованість ТОВ «Мелітопольський завод ливарних виробів» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за списком № 2 за період червень-вересень 2013 року становить 2 722,64 грн.

Відповідач вказану заборгованість у встановлені законом строки не сплатив, тому позивач просить її стягнути в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. 18.11.2013 до суду подав клопотання за вх. № 44831, в якому просить суд розглянути справу за його відсутності за матеріалами наявними у справі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Поштова кореспонденція суду отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчить поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи. Ані заперечень проти позову та доказів на їх обгрунтування, ані будь-яких інших заяв від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно із ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає позовні вимоги, такими що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. «б» ст. 13 Закону України № 1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 міс. на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Як встановлено з матеріалів справи, колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які обліковуються в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області, була призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пп. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій № 27418 від 17.10.2008 та № 6179 від 20.04.2010 відповідно.

Про зайнятість вказаних пенсіонерів на роботах з важкими умовами праці на підприємстві відповідача, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, свідчать наданимі позивачем довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, які містяться у справі.

Так, ОСОБА_1, на підставі протоколу від 17.10.2008 № 27418 була призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за Списком № 2 з 18.08.2008. ОСОБА_1 працював у ТОВ «Мелітопольський завод ливарних виробів» на роботах, які згідно законодавства дає йому право на пенсію на пільгових умовах, що підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу від 01.09.2008 № 5-5/3, відповідно до якої стаж роботи даного пенсінера на підприємстві відповідача становить 6 р. 1.13 міс. Відтак, частка сплати ТОВ «Мелітопольський завод ливарних виробів» складає 48,76%. Таким чином сума плати даного підприємства за період з червня 2013 року по вересень 2013 року до Пенсійного фонду становить 1502,20 грн.

ОСОБА_2, на підставі протоколу від 20.04.2010 № 6179 була призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за Списком № 2 з 02.03.2010. ОСОБА_2 працювала у ТОВ «Мелітопольський завод ливарних виробів» на роботах, які згідно законодавства дає їй право на пенсію на пільгових умовах, про що свідчить довідка про підтвердження наявного трудового стажу від 19.01.2010 № 5-5/2, відповідно до якої стаж роботи даного пенсінера на підприємстві відповідача становить 2 р. 11,20 міс. Відтак, частка сплати ТОВ «Мелітопольський завод ливарних виробів» складає 29,33 %. Таким чином сума плати даного підприємства за період з червня 2013 року по вересень 2013 року до Пенсійного фонду становить 1 220,44 грн.

Отже, загальна сума заборгованості ТОВ ««Мелітопольський завод ливарних виробів» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з червня 2013 року по вересень 2013 року становить 2 722,64 грн.

Зазначені обставини підтверджуються наданими позивачем та дослідженими в судовому засіданні довідками, що підтверджують пільговий стаж вищезазначених пенсіонерів, розрахунком стажу, протоколом про призначення пенсії.

Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону України № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до ч. 2 абз. 2 п. 1 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та при наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме відповідно до норм Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягали пенсії , призначені за пунктами «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

До набрання чинності Законом України № 1058-ІV, порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій регулювався Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400-97-ВР (далі - Закон України № 400-97-ВР). Також застосовувалися положення Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 4-6 від 3 червня 1999 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 436/3729 від 5 липня 1999 року, та Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 16-6 від 19.10.2001 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 998/6189 від 29.11.2001, які насьогодні втратили свою чинність.

Відповідно до абзацу 4 п.1 ст. 2 Закону України № 400/97-ВР об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 13 Закону України № 1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. «б» - «з» цієї статті.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000, порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено, зокрема, порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій визначено шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону.

Відповідно до Закону України № 400/97-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пп. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Даний порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився із набранням чинності Законом України № 1058-ІV.

Закон України № 1058-ІV, зокрема, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Виходячи з приписів п.16 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України № 1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Закону України № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Наразі, порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Згідно із абз. 2 п. 6.1. Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1. пункту 2.1. цієї Інструкції - 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.2 Інструкції № 21-1 витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається управлінням Пенсійного фонду щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го числа січня поточного року, та протягом 10-ти днів з новопризначених пенсій, що визначено п. 6.4 вказаної Інструкції.

Згідно із п. 6.8 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму, фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Вищенаведена позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленою у постановах суду, зокрема, у постанові від 31.01.2011 у адміністративній справі № 21-69а10 за позовом Виробничого підприємства «Рембудмонтаж» до Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про скасування розрахунку та зобов'язання вчинити дії, у постановах від 25.09.2012 у адміністративних справах № 21-293а12 та № 21-294а12 за позовами управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до закритого акціонерного товариства «Росава» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій.

Як вбачається з наданих позивачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню зазначених витрат за період червень-вересень 2013 року у розмірі 2 722,64 грн., яка відповідачем наразі не відшкодована.

Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції № 21-1. Розмір сум по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визначено позивачем з урахуванням вимог Закону № 1058-IV та Інструкції № 21-1. Дані розрахунки направлялися на адресу відповідача та не були ним оскаржені. Виплата пенсій зазначеним пенсіонерам. підтверджується наявними у справі довідками УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії.

Відповідач не надав суду будь-яких платіжних документів, які б свідчили про повне/часткове відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вищевказаним пенсіонерам.

Наведені обставини справи були підтверджені доказами, зібраними під час її розгляду.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що заборгованість, яка виникла у ТОВ «Мелітопольський завод ливарних виробів» перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольскому районі Запорізької області у розмірі 2 722,64 грн., за період червень-вересень 2013 року внаслідок виплати пільгової пенсії пенсіонерам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до приписів п.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 128, 160, 161,162, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський завод ливарних виробів» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський завод ливарних виробів» (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, буд. 57, код ЄДРПОУ 31880709) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Крупської, 2; р/р 25606301301075, Філія Запорізьке ПУ АТ «Ощадбанк», м. Запоріжжя, МФО 313957, код ЄДРПОУ 37927773) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період червень-вересень 2013 року у сумі 2 722,64 грн (дві тисячі сімсот двадцять дві гривні 64 копійки) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко