Ухвала суду № 36127359, 07.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2013 р. справа № 804/6575/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

за участю представників:

позивача: - не з'явився,

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року

у справі № 804/6575/13-а

за позовом приватного підприємства «ФЕНІКС-2010»

до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року приватне підприємство «ФЕНІКС-2010» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 26 грудня 2012 року № 0000362341, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 527514,00 грн., № 0000352341, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 942750,00 грн. та від 26 березня 2013 року № 0000332341, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 867508,50 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року позов задоволено (а.с. 116-119).

Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погодившись з постановою суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі клопотання про заміну сторони його правонаступником, в судовому засіданні допущено процесуальне правонаступництво Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В письмових запереченнях представник приватного підприємства «ФЕНІКС-2010» апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податковим органом проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства «ФЕНІКС - 2010» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 30 вересня 2012 року, за результатами якої складено акт № 706/221/36877842 від 12 грудня 2012 року

За висновками перевірки встановлені порушення:

підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.4 статті 137, пункту 138.2, пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого приватним підприємством "ФЕНІКС-2010" занижено податок на прибуток суму 792267 гривень;

статтей 203, 205, 208, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного Кодексу України, пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого приватним підприємством "ФЕНІКС-2010" занижено податок на додану вартість всього у сумі 351676 гривень;

абзацу «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України.

За змістом акту перевірки, безпідставність віднесення підприємством сум податку на додану вартість по придбаним товарам до податкового кредиту в квітні-червні 2012 року в сумі 59837 гривень та визнання податковим органом правочину між приватним підприємством «ФЕНІКС-2010» і товариством з обмеженою відповідальністю «Атава» нікчемним, стали наступні обставини:

товариство з обмеженою відповідальністю «Атава» не знаходиться за місцезнаходженням (акт перевірки Західної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Харкова);

- згідно з даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, у ТОВ "Атава" в розрізі контрагентів по ланцюгу постачання встановлені постачальники, які мають ознаки фіктивності, діяльність яких спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям підприємства, з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, які не виконують свої податкові зобов'язання, по яким до ЄДР на час перевірки внесені записи про відсутність підтвердження відомостей, про відсутність за місцем знаходження, порушено провадження у справі про банкрутство, визнано банкрутом та припинена діяльність.

За висновками податкового органу, нікчемність правочину між позивачем та товариства з обмеженою відповідальністю «Авінс трейд», обґрунтовано тим, що товариство здійснювало діяльність спрямовану на отримання податкової вигоди від третіх осіб, визнано банкрутом, з 27 вересня 2010 року позбавлено свідоцтва платника податку на додану вартість, як наслідок, приватне підприємство «ФЕНІКС - 2010№ безпідставно віднесло суму податку на додану вартість 142583,33 гривень до податкового кредиту та вартість отриманого товару 712 916,97 гривень до валових витрат.

Актом перевірки також встановлено, що приватне підприємство «Конкорд» здійснювало діяльність спрямовану на отримання податкової вигоди від третіх осіб, використовуючи при цьому фінансово-грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, не звітують до податкових органів та здійснюють свої операції через таких же посередників, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди контрагентам з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, що стало підставою для визнання відповідачем правочину між приватним підприємством «ФЕНІКС-2010» та приватним підприємством «Конкорд» нікчемним, та, як наслідок, безпідставним віднесення приватним підприємством «ФЕНІКС- 2010» сум податку на додану вартість 149 256,67 гривень до податкового кредиту та вартість отриманого товару 746283,33 гривень до валових витрат.

На підставі акту перевірки, податковим органом прийняті:

податкове повідомлення-рішення №0000362341 від 26 грудня 2012 року, згідно якого позивачу збільшено суму податку на додану вартість у розмірі 527 514 гривень, у тому числі 175838 гривень штрафні санкції;

податкове-повідомлення рішення №0000352341 від 26 грудня 2012 року, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 942750 гривень, у тому числі 150483 грн. штрафні санкції.

За результатами адміністративного оскарження, 26 березня 2013 року податковим органом прийнято податкове-повідомлення рішення № 0000332341, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 867508,50 гривень, у тому числі 75241,50 гривень штрафні санкції.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що господарські операції приватного підприємства «ФЕНІКС -2010» є реальними, належним чином відображеними в бухгалтерському та податковому обліках, з використанням придбаних товарів (послуг) у власній господарській діяльності, що підтверджується первинними документами (договори поставок, податкові та видаткові накладні, товаротранспортні накладні та платіжні доручення).

Таким чином, придбавши послуги, для використання у власній господарській діяльності, та сплативши їх вартість, у т.ч. податок на додану вартість у вартості послуг, позивач набув право на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту підприємства.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим