Постанова № 36127011, 11.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Справа № 908/1658/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.10.2013 рокуу справі за позовомКомунального підприємства "Водоканал"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення коштів В С Т А Н О В И В:

у травні 2013 року Комунальне підприємство "Водоканал" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з підприємця ОСОБА_4 6 506,18 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок безоблікового водокористування.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.07.2013 року позов задоволено в повному обсязі.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.10.2013 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 02.12.2013 року порушено касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить постановлені у справі судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

В обґрунтування правомірності своїх вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту воду позивач послався на п. 2.2.3 договору № 2901 за умовами якого при відсутності або не встановлені засобу обліку у встановлений водоканалом строк водопостачання вважається безобліковим, витрати води та об'єм стічних вод в такому випадку визначається розрахунковим шляхом у відповідності до пунктів 3.3 та 3.4 Правил, починаючи з дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водомірного вузла.

Вважаючи, що викладений у договорі порядок визначення безоблікового споживання води породжує у споживача зобов'язання, а у постачальника право на визначення обсягів споживання води розрахунковим шляхом відповідно до п. 3.4 Правил суд першої інстанції та апеляційний господарський суд постановили про задоволення позову у визначених позивачем обсягах не врахувавши при цьому, що п. 1.1 та п. 2.2.3 договору містять посилання не на п. п. 3.3, 3.4, а на п.п. 9.6, 21.5 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 року № 65, які втратили чинність за наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190.

Після затвердження наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України зміни до договору № 2901 не вносились, а тому як посилання позивача, так і висновок суду про наявність договірних зобов'язань відповідача оплачувати спожиту воду як безоблікову, відповідно до п. 3.4 Правил є безпідставним.

Крім того, пославшись на чинні Правила суди не звернули уваги, що відповідно до п. 3.2 Правил нормативне визначення безоблікового споживання води передбачає лише випадки самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення або самовільне користування ними і лише при наявності таких обставин настають наслідки, передбачені п. п. 3.3 та 3.4 Правил.

При наявності договірних зобов'язань визнати приєднання відповідача до системи централізованого водопостачання самовільним не можна, розрахунки за відпущену воду та приймання стічних вод здійснюється відповідно до порядку, визначеного розділом ІІІ Правил, а тому за таких обставин визнати що висновки суду щодо правомірності заявлених вимог ґрунтуються на матеріалах справи та правових нормах, які регулюють спірні відносини, не можна.

З огляду на зазначене, судові рішення не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно врахувати наведене, повно та всебічно з'ясувати дійсні обставини справи, дати їм належну правову оцінку, і у залежності від встановленого, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.10.2013 року скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд у іншому складі суддів.

Головуючий М. Остапенко

Судді П. Гончарук

Л. Стратієнко