Ухвала суду № 36126328, 10.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 р.Справа № 816/5689/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2013р. по справі № 816/5689/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" третя особа ОСОБА_1

про відшкодування переплати пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", третя особа - ОСОБА_1, в якому просив суд стягнути з відповідача переплати пенсії за період з 01.01.2004 року по 30.11.2012 року в сумі 4627,52 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2013 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області - задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (код ЄДРПОУ 05756783) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області переплати пенсії за період з 01.01.2004 року по 30.11.2012 року в сумі 4627,52 грн. (чотири тисячі шістсот двадцять сім гривень 52 коп.) на розрахунковий рахунок № 25606300120462 в ФПОУ АТ "Ощадбанк", МФО 331467, ЄДРПОУ 37895789.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 17, ч. 2 ст. 21, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що громадянин ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в м. Кременчуці Полтавської області та отримує пенсію згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Для розрахунку заробітку для призначення пенсії було враховано заробітну плату згідно довідки №5617 від 11.12.2003 року, виданої відповідачем.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261, порядку подання і оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України від 09.07.2003 року № 1058-VI "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877, а також на підставі заяви третьої особи проведена перевірка ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" характеру виконуваної роботи та умов праці для підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення та довідок про заробітну плату. Вказану перевірку проведено з відома голови правління ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" Д.О. Черненко.

За результатами перевірки складений акт від 15.10.2012 року № 957, який підписаний керівником відповідача, яким підтверджено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткових (інших) документів, що свідчать про діяльність страхувальника за період, що перевіряється, немає.

За результатами перевірки встановлено завищення заробітної плати у сумі 802,06 грн. 15.10.2012 року відповідачем надано нову довідку № 1606, дані якої відповідають даних первинних документів ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод". Внаслідок перерахунків пенсії за період з 01.01.2004 року по 30.11.2012 року виникла переплата пенсії ОСОБА_1 у розмірі 4627,52 грн.

Оскільки кошти в добровільному порядку відповідачем не відшкодовано, УПФУ в м. Кременчуці Полтавської області звернулось до суду з позовом про їх стягнення.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача наявний обов'язок з відшкодування заподіяної шкоди, а у позивача - право на контроль за дотриманням пенсійного законодавства та на звернення до суду з позовом про стягнення суми переплати пенсії, а тому суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача переплати пенсії за період з 01.01.2004 року по 30.11.2012 року в сумі 4627,52 грн.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Під час судового розгляду встановлено, що відповідно до вимог статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для нарахування ОСОБА_1 пенсії була врахована видана ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" довідка про заробітну плату за період роботи з 1991 року по 1995 рік. Обчислення пенсії проведено із середньомісячного заробітку для обчислення пенсії.

В подальшому розмір пенсії змінювався в автоматичному режимі відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, відповідно до вимог статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із врахуванням величини середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та в зв'язку із індексацією пенсії. Розмір фактично виплачених сум пенсії (помісячно) підтверджується довідкою про суми виплаченої пенсії третій особі.

У зв'язку із видачею ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" нової довідки від 15.10.2012 року № 1606 із внесенням вірних сум заробітку за вказаний період, громадянинові ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії.

Таким чином, у зв'язку із видачею відповідачем в 2003 році довідки про заробітну плату, що містила недостовірні відомості, виникла переплата пенсії у сумі 4627,52 грн.

Відповідно до пункту 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011, основними завданнями Пенсійного фонду України є, зокрема, призначення (перерахунок) пенсій та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій; ефективне та цільове використання коштів.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, визначено, що управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Частиною першою статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Зазначена стаття є спеціальною нормою, яка регулює утримання надмірно виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Відповідно до положень статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства, організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних, документів, і відшкодовують її.

Згідно зі ст.103 Закону України №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживання з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними висновками, неподання відомостей про зміну у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Повернення коштів проводиться відповідно до ст. 103 Закону №1788-XII у випадку виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї тощо (п.3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 № 6-4).

Отже, законодавець ставить чітку вимогу щодо наявності обставин, які зумовлюють стягнення на користь органів Пенсійного фонду надміру виплачених сум пенсій, а саме: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

Колегія суддів зазначає, що відповідні належні докази на підтвердження встановлених обставин щодо недостовірності даних та зловживань з боку позивача, як під час розгляду спірних питань при призначенні та виплаті позивачу пенсії, так і під час вирішення спору в суді, відповідачем не зазначені та не подані.

Натомість, надання відповідачем недостовірних даних у довідці про заробітну плату № 5617 від 11.12.2003 року, що призвело до переплати позивачем пенсії вказаній особі на загальну суму 4627,52 грн., підтверджується розрахунком переплати, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 12-14/.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду справи відповідачем в добровільному порядку не повернуто до УПФУ в м. Кременчуці Полтавської області кошти по переплаті пенсії в розмірі 4627,52 грн.

Враховуючи, що матеріальну відповідальність за видачу недостовірних документів та її відшкодування несе саме підприємство-страхувальник, як особа, яка надала недостовірні документи, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв доводи відповідача про те, що обов'язок щодо відшкодування надміру сплаченої суми пенсії покладено безпосередньо на пенсіонера, а не на страхувальника, та дійшов вірного висновку, що сума переплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 4627,52 грн., підлягає стягненню з ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод".

Доводи відповідача щодо порушення судом першої інстанції приписів ст. 17, ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки судом не встановлено, які владні управлінські функції здійснював відповідач при видачі довідок про розмір грошового забезпечення або на виконання такого закону, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав.

Пунктом 4 частини першої статті 17 КАС України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках установлених законом.

За змістом частини 4 статті 50 КАС України суб'єкт владних повноважень може звернутись з адміністративним позовом до фізичної особи у випадках, установлених законом.

Згідно частини першої статті 50 Закону № 1058-ІV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Оскільки призначення та виплата спірної пенсії здійснюється позивачем, він в спірних правовідносинах виступає суб'єктом владних повноважень, якому надано право на стягнення зазначених вище сум.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2013 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2013р. по справі № 816/5689/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.