Ухвала суду № 36126318, 03.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2013 р.Справа № 820/5121/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників позивача Кириченко О.С., Сорокового О.В.

представника відповідача Дубрової К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2013р. по справі № 820/5121/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС № 0000042210 від 16.01.2013 року та № 0000052210 від 16.01.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби від 16.01.2013 року № 0000042210 та № 0000052210.

Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон-Сервіс" (61144, м. Харків, вул. Уборевіча, 8-а, кв. 88, код ЄДРПОУ 32236010) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яноста чотири) гривень 00 копійок.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. п. 198.1, 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БАСТІОН-СЕРВІС" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 17.10.2002 року, про що зроблений запис № 1 480 107 0006 019662. На податковому обліку ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" перебуває у Державній податковій інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області ДПС з 28.10.2002 року за номером 272. Товариство з обмеженою відповідальністю "БАСТІОН-СЕРВІС" є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100260650 від 26.12.2009 року, індивідуальний податковий номер 322360120346.

Основним напрямком діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТІОН-СЕРВІС" є надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності та надання послуг з охорони громадян відповідно до Ліцензії серії АВ номер 540479, виданої Міністерством внутрішніх справ України 22 вересня 2010 року.

У період з 18 грудня 2012 року по 25 грудня 2012 року фахівцями Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "БАСТІОН-СЕРВІС" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року. За результатами даної перевірки складено Акт №3732/2210/32236010 від 26 грудня 2012 року.

На підставі висновків Акту перевірки, ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000042210 від 16.01.2013 року в якому за порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.1, п.198.4, п. 198.6 ст. 198 ПКУ визначено податкове зобов'язання у розмірі 369 38,00 гривень - за основним платежем, та 184 819,00 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000052210 від 16.01.2013 року, в якому за порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.1 ст. 138 ПКУ визначено податкове зобов'язання у розмірі 370 745,00 гривень - за основним платежем, та 185 372,50 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з рішенням ДПІ у Московському районі міста Харкова Харківської області ДПС, Товариство з обмеженою відповідальністю "ББАСТІОН-СЕРВІС" відповідно до пункту 56.2. статті 56 Податкового Кодексу України подало скаргу на податкові повідомлення - рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС №0000042210 від 16.01.2013 року, №0000052210 від 16.01.2013 року до Державної податкової служби у Харківській області, що підтверджується скаргою №22 від 25.01.2013 року. 01 квітня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БАСТІОН-СЕРВІС" отримало Рішення Державної податкової служби у Харківській баласті про результати розгляду скарги №1656/10/10.2-17 від 27 березня 2013 року (вхідний №35 від 01 квітня 2013 року), яким було відмовлено у задоволенні скарги у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням ДПІ у Московському районі міста Харкова Харківської області ДПС та рішенням Державної податкової служби у Харківській області про результати розгляду скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "БАСТІОН-СЕРВІС", вихідний №100 від 09 квітня 2013 року відповідно до пункту 56.2. статті 56 Податкового Кодексу України подало скаргу на податкові повідомлення - рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС №0000042210 від 16.01.2013 року, №0000052210 від 16.01.2013 року та рішення Державної податкової служби у Харківській області про результати розгляду скарги. 13 травня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "БАСТІОН-СЕРВІС" отримало рішення Міністерства доходів і зборів України про залишення скарги без розгляду №2041/6/99-99-10-01-15 від 07 травня 2013 року.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами за перевіряємий період та дотримання позивачем передбачених законом умов для формування валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття відповідачами спірних податкових повідомлень-рішень з порушенням приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що стало обґрунтованою підставою для їх скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Положеннями пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" 28.12.1994, № 334/94-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Виходячи зі змісту абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Ведення господарських операцій фіксуються та підтверджуються первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

У відповідності до п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, витрати -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Згідно з положеннями п.138.1 власного

Згідно ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються із: витрат операційної діяльності (собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати та витрат банківських установ), інших витрат.

На підставі п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, відповідно до п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" ( в редакції закону, чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому колегія суддів зауважує, що при обов'язковій необхідності зазначених фактів для виникнення у платника податку права на податковий кредит вони, однак, не є єдиними, які підлягають доведенню в судовому процесі при розгляді справи, предметом якої є спір про вказане право.

У відповідності до приписів Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит обумовлюється такою обов'язковою умовою, як придбання платником податку товарів для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, що в свою чергу передбачає реальність поставки товарів.

Вказані факти підлягають обов'язковому доведенню в судовому процесі при розгляді судом спору стосовно правильності формування платником податку податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до вимог п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням зі сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень частин першої, третьої статті 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складені на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів із метою використання таких товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платника податку.

Матеріали справи свідчать, що у перевіряємому періоді позивач мав правовідносини з ТОВ "ДОНТРАНСТОРГ", ПП "АКВІТ-7", ТОВ "УКСПЕЦСТРОЙТРАНС", ТОВ фірма "КВІК-М", ТОВ "АВТО ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ДНЕПР-АВТО", ТОВ "ВАЛЕТА", ТОВ "ДСВ-Агро" та ПФ "АГРОІНДУСТРІЯ".

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у березні та квітні 2010 року ТОВ "ДОНТРАНСТОРГ" відповідно до умов договору суборенди автотранспорту від 03 березня 2010 року було надано ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" у користування автотранспорт на підставі акту прийому-передачі від 03.03.2010 року.

Факт надання у користування автотранспорту у березні та квітні 2010 року підтверджено актами прийому-передачі робіт (наданих послуг) від 31.03.2010 року на загальну суму 35 040,00 гривень та від 30.04.2010 року на загальну суму 35 040,00 гривень.

На зазначені в актах прийому-передачі робіт (наданих послуг) суми, ТОВ "ДОНТРАНСТОРГ" були виписані податкові накладні №310344 від 31.03.2010р. у сумі 35 040,00 грн. та №300479 від 30.04.2010 року у сумі 35 040,00 грн.. Зазначені суми включені до складу валових витрат.

Оплата за користування автотранспортом була сплачена ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС", що підтверджується платіжними дорученнями №139 від 22.04.2010р. у сумі 35 040,00 грн. та №16 від 17.05.2010р. у сумі 35 040,00 грн.

У липні 2010 року ТОВ "ДОНТРАНСТОРГ" відповідно до умов договору оренди №07/10 від 02 липня 2010 року було надано ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" у користування офісне обладнання меблі на підставі акту прийому-передачі від 02.07.2010 року відповідно до переліку визначеного у додатку №1 до Договору.

Факт надання у користування меблів у липні 2010 року підтверджено Актом прийому-передачі робіт (наданих послуг) від 31.07.2010 року на загальну суму 16 000,00 гривень.

На зазначену в акті прийому-передачі робіт (наданих послуг) суму, ТОВ "ДОНТРАНСТОРГ" була виписана податкова накладна №310766 від 31.07.2010р. у сумі 16 000,00 грн. Зазначена сума включена до складу валових витрат.

Оплата за користування меблями та офісним обладнанням була сплачена ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС", що підтверджується платіжним дорученням №56 від 12.08.2010р. у сумі 16 000,00 грн.

У липні 2010 року ТОВ "ДОНТРАНСТОРГ" відповідно до умов договору оренди тренажерів спортивних №07-1/10 від 02 липня 2010 року було надано ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" у користування спортивні тренажери на підставі акту прийому-передачі від 02.07.2010 року відповідно до переліку визначеного у додатку №1 до Договору.

Факт надання у користування спортивних тренажерів у липні 2010 року підтверджено актом прийому-передачі робіт (наданих послуг) від 31.07.2010 року на загальну суму 19 120,00 гривень.

На зазначену в акті прийому-передачі робіт (наданих послуг) суму, ТОВ "ДОНТРАНСТОРГ" була виписана податкова накладна №310769 від 31.07.2010р. у сумі 19 120,00 грн.. Зазначена сума включена до складу валових витрат.

Оплата за користування спортивними тренажерами була сплачена ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" на розрахунковий рахунок ТОВ "ДОНТРАНСТОРГ", що підтверджується платіжним дорученням №57 від 12.08.2010р. у сумі 19120,00 грн.

Із змісту акту перевірки №3732/2210/32236010 від 26 грудня 2012 року судом встановлено, що перевіряючи ДПІ у Московському районі міста Харкова Харківської області ДПС використовували інформацію, отриману від ДПІ у Київському районі міста Донецька Донецької області ДПС, а саме акт №1808/15-4/36306165 від 27.08.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ДОНСТРОЙТРАНС" (код за ЄДПОУ 36306165) з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період 3 17.12.2008 року по 31.07.2012 та податку на прибуток за період 01.01.2009 року по 30.06.2012 року, яким встановлено що операції по взаємовідносинах між ТОВ "ДОНСТРОЙТРАНС" (код за ЄДПОУ 36306165) та його контрагентами не мали реального характеру.

Проте, судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "БАСТІОН-СЕРВІС" не мало господарських взаємовідносин з ТОВ "ДОНСТРОЙТРАНС" (код за ЄДПОУ 36306165).

Таким чином відповідачем безпідставно та необґрунтовано викладено у акті №3732/2210/32236010 від 26 грудня 2012 року висновки про завищення суми податкового кредиту та заниження сум податку на прибуток підприємств по господарським операціям ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" із ТОВ "ДОНТРАНСТОРГ" за лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року та липень 2010 року.

У судовому засіданні представник відповідача не надав пояснень щодо відношення ТОВ "ДОНСТРОЙТРАНС" (код за ЄДПОУ 36306165) до господарських взаємовідносин ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" із ТОВ "ДОНТРАНСТОРГ" та в чому саме полягає порушення податкового законодавства ані з боку ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС", ані з боку ТОВ "ДОНТРАНСТОРГ".

Що стосується господарських відносин між позивачем та ПП "АКВІТ-7", судом встановлено наступне.

У липні 2010 року ПП "АКВІТ-7" відповідно до умов договору про надання пральних послуг від 01 лютого 2010 року було надано ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" послуги з прання речей.

Факт надання у послуг прання у липні 2010 року підтверджено актом прийому-передачі робіт (наданих послуг) від 31.07.2010 року на загальну суму 32 200,00 гривень. На зазначену в акті прийому-передачі робіт (наданих послуг) суми, ПП "АКВІТ-7" була виписана податкова накладна №310706 від 31.07.2010р. у сумі 32 200,00 грн. Зазначені суми включені до складу валових витрат.

Оплата за надані послуги прання були сплачені ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС", що підтверджується платіжними дорученнями: №13 від 17.05.2010р. у сумі 45 000,00 грн., №20 від 1706.2010 р. у сумі 46 500,00 грн., №46 від 28.07.2010 р. у сумі 72 000,00 грн. та №58 від 12.08.2010 р. у сумі 72 000,00 грн.

Судом встановлено, що договори, укладені з ПП "АКВІТ-7" у зв'язку з тим, що "ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" має у штаті значну кількість охоронників, тому виникає постійна необхідність у закупівлі форми як літньої так і зимової, а також необхідність у підтримці її належного зовнішнього вигляду, а саме хімчистки та пранні.

У квітні, травні, червні та липні 2010 року ПП "АКВІТ-7" відповідно до умов договору №3-10 від 01 березня 2010 року було надано ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" послуги з харчування.

Факт надання у послуг з харчування у квітні, травні, червні та липні 2010 року підтверджено актами прийому-передачі робіт (наданих послуг) від 30.04.2010 року на загальну суму 45000,00 гривень, від 31.05.2010 року на загальну суму 46 500,00 гривень, від 30.06.2010 року на загальну суму 72 000,00 гривень та від 31.07.2010 року на загальну суму 72000,00 гривень .

На зазначені в актах прийому-передачі робіт (наданих послуг) суми, ПП "АКВІТ-7" були виписані податкові накладні: №300412 від 30.04.2010р. у сумі 45 000,00 грн., №31054 від 31.05.2010 року у сумі 46 500,00 гривень, №300613 від 30.06.2010 гривень у сумі 72 000,00 гривень та №3107105 від 31.07.2010 року у сумі 72 000,00 гривень. Зазначені суми включені до складу валових витрат.

Оплата за надані послуги з харчування була сплачена ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС", що підтверджується платіжним дорученням №59 від 12.08.2010р. у сумі 32 200,00 грн.

Крім того, на підтвердження зазначених вище обставин, позивачем надано до матеріалів справи довідку, що містить інформацію щодо середньооблікової чисельності штатних працівників «БАСТІОН-СЕРВІС» від 18.11.2013 року, згідно якої за 2010 рік середньооблікова чисельність штатних працівників складає 110 чоловік, із них працівників, які буди задіяні в охоронній діяльності - 99; за 6 місяців (січень-червень) 2012 року середньооблікова чисельність штатних працівників складає 296 чоловік, із них працівників, які були задіяні в охоронній діяльності - 281, та копії штатних розкладів (т. 4 а.с. 16-80).

При цьому, судом встановлено, що єдиним доказом порушення податкового законодавства ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" по господарським взаємовідносинам з контрагентом ПП "АКВІТ-7" Відповідачем у Акті перевірки №3732/2210/32236010 від 26 грудня 2012 року зазначено лише інформація отримана від ДПІ у Ленінському районі міста Харкова, викладена у акті від 21.03.2011 року №377/23-304/33816787 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "АКВІТ-7". Проте, Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року по справі №2а-5324/11/2070 за позовом приватного підприємства "АКВІТ-7" до ДПІ у Ленінському районі міста Харкова про визнання дій незаконними, позовні вимоги приватного підприємства "АКВІТ-7" були задоволені у повному обсязі, дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства "АКВІТ-7" результати якої оформлені актом перевірки №377/23-304/33816787 від 21.03.2011 року та скасовано наказ ДПІ у Ленінському районі міста Харкова №241 від 28.02.2011 року "Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства "АКВІТ-7". Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2011 року, яка набрала законної чинності, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року по справі №2а-5324/11/2070 залишена без змін.

Що стосується господарських відносин між позивачем та ТОВ "УКСПЕЦСТРОЙТРАНС", судом встановлено наступне.

У липні 2010 року ТОВ "УКСПЕЦСТРОЙТРАНС" відповідно до умов договору №7-10 про надання консалтингових та юридичних послуг від 01 липня 2010 року були надані ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" юридичні та консалтингові послуги.

Факт надання консалтингових та юридичних послуг липні 2010 року підтверджено актом прийому-передачі робіт (наданих послуг) від 31.07.2010 року на загальну суму 60 000,00 гривень.

На зазначену в акті прийому-передачі робіт (наданих послуг) суму, ТОВ "УКСПЕЦСТРОЙТРАНС" була виписана податкова накладна №310728 від 31.07.2010р. у сумі 60 000,00 грн. Зазначена сума включена до складу валових витрат.

Оплата за надані послуги була сплачена ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС", що підтверджується платіжними дорученнями №247 від 05.08.2010р. у сумі 60000,00 грн.

Що стосується господарських відносин між позивачем та ТОВ фірма "КВІК-М", судом встановлено наступне.

У серпні та вересні 2010 року ТОВ фірма "КВІК-М" відповідно до умов договору №01/08 про надання послуг прання від 03 серпня 2010 року було надано ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" послуги прання.

Загалом було надано послуг прання на загальну суму 66000,00 гривень, у тому числі за серпень 2010 року - 32000,00 гривень та за вересень 2010 року - 34000,00 року.

Факт надання послуг прання у серпні 2010 року та вересні 2010 року підтверджені актами прийому-передачі робіт (наданих послуг) від 31 серпня 2010 року на загальну суму 32 000,00 гривень та від 30 вересня 2010 року на загальну суму 34000,00 гривень.

На зазначені в актах прийому-передачі робіт (наданих послуг) суми, ТОВ фірма "КВІК-М" були виписані податкові накладні №310819 від 31.08.2010р. у сумі 32000,00 грн. та №300311 від 30.09.2010 року у сумі 34000,00 грн. Зазначені суми включені до складу валових витрат.

Надані послуги прання були оплачені ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС", що підтверджується платіжними дорученнями №94 від 15.09.2010р. у сумі 32000,00 грн. та №281 від 21.10. 2010 року у сумі 34000,00 гривень.

Крім того судом встановлено, що з ТОВ фірма "КВІК-М" було укладено Договір суборенди автотранспорту №02-08 від 03.08.2010 року. За договором суборенди ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" прийняло у користування три автомобіля, з метою використання їх у подальшому для здійснення контролю за постами охорони та негайного реагування.

У серпні та вересні 2010 року ТОВ фірма "КВІК-М" відповідно до умов договору №02-08 суборенди автотранспорту від 03 серпня 2010 року було надано ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" у користування три автомобіля.

Факт надання у користування автотранспорту у серпні 2010 року та вересні 2010 року підтверджені актами прийому-передачі робіт (наданих послуг) від 31.08.2010 року на загальну суму 52200,00 гривень та від 30.09.2010р. на загальну суму 52200,00 гривень.

На зазначені в актах прийому-передачі робіт (наданих послуг) суми, ТОВ фірма "КВІК-М" були виписані податкові накладні №310822 від 31.08.2010 р. у сумі 52200,00 грн. та №300912 від 30.09.2010 року у сумі 52200,00 грн. Зазначені суми включені до складу валових витрат.

Оплата за користування автотранспортом була сплачена ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС", що підтверджується платіжними дорученнями №250 від 15.09.2010р. у сумі 52 200,00 грн. та №280 від 21.10.2010 року у сумі 52200,00 гривень.

У серпні 2010 року ТОВ фірма "КВІК-М" відповідно до умов договору оренди №1/08 від 02 серпня 2010 року було надано ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" у користування офісне обладнання меблі на підставі акту прийому-передачі від 02.08.2010 року відповідно до переліку визначеного у додатку №1 до Договору.

Факт надання у меблів у серпні 2010 року підтверджено актом прийому-передачі робіт (наданих послуг) від 31.08.2010 року на загальну суму 26500,00 гривень.

На зазначену в акті прийому-передачі робіт (наданих послуг) суму, ТОВ фірма "КВІК-М" була виписана податкова накладна №310821 від 31.08.2010р. у сумі 26500,00 грн.. Зазначена сума включена до складу валових витрат.

Оплата за користування меблями та офісним обладнанням була сплачена ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС", що підтверджується платіжним дорученням №96 від 15.09.2010р. у сумі 26500,00 грн.

У серпні 2010 року ТОВ фірма "КВІК-М" відповідно до умов договору оренди тренажерів спортивних та інвентарю №2/08 від 02 серпня 2010 року було надано ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" у користування спортивні тренажери та інвентар на підставі акту прийому-передачі від 02.08.2010 року відповідно до переліку визначеного у додатку №1 до Договору.

Факт надання у меблів у серпні 2010 року підтверджено актом прийому-передачі робіт (наданих послуг) від 31.08.2010 року на загальну суму 28 620,00 гривень.

На зазначену в акті прийому-передачі робіт (наданих послуг) суму, ТОВ фірма "КВІК-М" була виписана податкова накладна №310820 від 31.08.2010р. у сумі 28620,00 грн.. Зазначена сума включена до складу валових витрат.

Оплата за користування спортивними тренажерами та інвентарем була сплачена ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС", що підтверджується платіжним дорученням №95 від 15.09.2010р. у сумі 28 620,00 грн.

Що стосується господарських відносин між позивачем та ТОВ "АТК "ДНЕПР-АВТО", судом встановлено наступне.

У вересні, листопаді та грудні 2010 року ТОВ "АВТО ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ДНЕПР-АВТО" відповідно до умов договору оренди меблів та побутової техніки №0209-1 від 02 вересня 2010 року було надано ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" у користування меблі та побутову техніку на підставі акту прийому-передачі від 02.09.2010 року відповідно до переліку визначеного у додатку №1 до Договору.

Факт надання у меблів та побутової техніки підтверджено актами прийому-передачі робіт (наданих послуг) від 30.09.2010 року на загальну суму 24500,00 гривень, від 30.11.2010 року на загальну суму 24 500,00 гривень та від 28.12.2010 року на загальну суму 24500,00 гривень.

На зазначені в акті прийому-передачі робіт (наданих послуг) суми, ТОВ "АВТО ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ДНЕПР-АВТО" були виписані податкові накладні: №30092 від 30.09.2010р. у сумі 24500,00 грн., №30113 від 30.11.2010 року у сумі 24500,00 гривень та №28121 від 28.12.2010 року у сумі 24500,00 гривень. Зазначені суми включені до складу валових витрат.

Оплата за користування меблями та побутовою технікою була сплачена ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС", що підтверджується платіжними дорученнями: №277 від 20.10.2010р. у сумі 24500,00 грн., №156 від 15.12.2010 року у сумі 24500,00 гривень та №21 від 21.01.2011 року у сумі 24500,00 гривень.

У вересні, листопаді та грудні 2010 року ТОВ "АВТО ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ДНЕПР-АВТО" відповідно до умов договору оренди спортивних тренажерів та спортивного інвентарю №0209-2 від 02 вересня 2010 року було надано ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" у користування спортивні тренажери та спортивний інвентар на підставі акту прийому-передачі від 03.09.2010 року відповідно до переліку визначеного у додатку №1 до Договору.

Факт надання у користування спортивних тренажерів та спортивного інвентарю підтверджено актами прийому-передачі робіт (наданих послуг) від 30.09.2010 року на загальну суму 32000,00 гривень, від 30.11.2010 року на загальну суму 32000,00 гривень та від 28.12.2010 року на загальну суму 32000,00 гривень.

На зазначені в актах прийому-передачі робіт (наданих послуг) суми, ТОВ "АВТО ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ДНЕПР-АВТО" були виписані податкові накладні: №30093 від 30.09.2010р. у сумі 32000,00 грн., №30112 від 30.11.2010 року у сумі 32000,00 гривень та №28122 від 28.12.2010 року у сумі 32000,00 гривень. Зазначені суми включені до складу валових витрат відповідного періоду.

Оплата за користування спортивними тренажерами та спортивним інвентарем була сплачена ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС", що підтверджується платіжними дорученнями: №278 від 20.10.2010р. у сумі 32000,00 грн., №316 від 15.12.2010 року у сумі 32000,00 гривень та №22 від 21.01.2011 року у сумі 32000,00 гривень.

Що стосується господарських відносин між позивачем та ТОВ "ВАЛЕТА", судом встановлено наступне.

У січні 2012 року ТОВ "ВАЛЕТА" відповідно до умов договору про надання консалтингових послуг від 03 січня 2012 року були надані ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" консалтингові послуги.

Факт надання консалтингових послуг у січні 2012 року підтверджено актами прийому-передачі робіт (наданих послуг) від 16.01.2012 року на загальну суму 45000,00 гривень та від 31.01.2012 року на загальну суму 45000,00 гривень.

На зазначені в акті прийому-передачі робіт (наданих послуг) суми, ТОВ "ВАЛЕТА" були виписані податкові накладні: №42 від 16.01.2012р. у сумі 45000,00 грн. та №123 від 31.01.2012 року у сумі 45000,00 гривень, які віднесені до реєстру отриманих податкових накладних у січні 2012 року. Зазначена сума включена до складу валових витрат.

Оплата за надані послуги була сплачена ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС", що підтверджується платіжними дорученнями: №9 у сумі 69650,00 грн. та №52 у сумі 20350,00 гривень.

Що стосується господарських відносин між позивачем та ТОВ "ДСВ-Агро", судом встановлено наступне.

У січні 2012 року ТОВ "ДСВ - Агро" відповідно до умов договору поставки ПММ від 30 січня 2012 року були надані ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" консалтингові послуги.

ТОВ "ДСВ - Агро" була виписана податкова накладна №186 від 30.01.2012р. у сумі 70000,00 грн., яка віднесена до реєстру отриманих податкових накладних у січні 2012 року. Зазначена сума включена до складу валових витрат.

Оплата за поставлені ПММ була сплачена ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС", що підтверджується платіжними дорученнями: №53 у сумі 70000,00 гривень.

У травні 2012 року ТОВ "ДСВ - Агро" відповідно до умов договору про надання маркетингових послуг від 03 травня 2012 року були надані ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" маркетингові послуги.

Факт надання консалтингових послуг у травні 2012 року підтверджено актами прийому-передачі робіт (наданих послуг) №11051 від 11.05.2012 року на загальну суму 55 000,00 гривень, №220501 від 22.05.2012 року на загальну суму 55000,00 гривень та №310502 від 31.05.2012 року на загальну суму 55000,00 гривень.

На зазначені в актах прийому-передачі робіт (наданих послуг) суми, ТОВ "ДСВ - Агро" були виписані податкові накладні: №33 від 11.05.2012р. у сумі 55000,00 грн. №36 від 22.05.2012 року у сумі 55000,00 гривень та №39 від 31.05.2012 року у сумі 55000,00 гривень, які віднесені до реєстру отриманих податкових накладних у січні 2012 року. Зазначена сума включена до складу валових витрат.

Оплата за надані послуги була сплачена ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС", що підтверджується платіжним дорученням №223 від 27 червня 2012 року у сумі 165000,00 грн.

У травні 2012 року ТОВ "ДСВ - Агро" відповідно до умов договору на розробку програмного забезпечення від 04 травня 2012 року були надані ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" послуги з розробки програмного забезпечення.

Факт надання послуг у травні 2012 року підтверджено актами прийому-передачі робіт (наданих послуг) №80501 від 08.05.2012 року на загальну суму 50000,00 гривень, №180501 від 18.05.2012 року на загальну суму 50000,00 гривень та №310503 від 31.05.2012 року на загальну суму 50000,00 гривень.

На зазначені в акті прийому-передачі робіт (наданих послуг) суми, ТОВ "ДСВ - Агро" були виписані податкові накладні: №31 від 08.05.2012р. у сумі 50 000,00 грн., №35 від 18.05.2012 року у сумі 50000,00 гривень та №40 від 31.05.2012 року у сумі 50000,00 гривень, які віднесені до реєстру отриманих податкових накладних у травні 2012 року. Зазначена сума включена до складу валових витрат.

Оплата за надані послуги була сплачена ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС", що підтверджується платіжним дорученням №222 від 27.06.2012 у сумі 150000,00 гривень.

У травні та червні 2012 року ТОВ "ДСВ - Агро" відповідно до умов договору про надання консалтингових послуг від 03 травня 2012 року були надані ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" консалтингові послуги.

Факт надання консалтингових послуг у травні та червні 2012 року підтверджено актами прийому-передачі робіт (наданих послуг) №100501 від 10.05.2012 року на загальну суму 57 500,00 гривень, №160501 від 16.05.2012 року на загальну суму 57 500,00 гривень, №240501 від 24.05.2012 року на загальну суму 57 500 гривень, №310501 від 31.05.2012 року на загальну суму 57 500,00 гривень, №60601 від 06.06.2012 року на загальну суму 45 000,00 гривень та №100601 від 10.06.2012 року на загальну суму 45000,00 гривень.

На зазначені в акті прийому-передачі робіт (наданих послуг) суми, ТОВ "ДСВ-Агро" були виписані податкові накладні: №32 від 10.05.2012р. у сумі 57500,00 грн., №34 від 16.05.2012 року у сумі 57500,00 гривень, №37 від 24.05.2012 року у сумі 57 500,00 гривень, №38 від 31.05.2012 року у сумі 57 500,00 гривень, №21 від 06.06.2012 року у сумі 45 000,00 гривень та №29 від 10.06.2012 року у сумі 45000,00 гривень, які віднесені до реєстру отриманих податкових накладних у травні та червні 2012 року. Зазначена сума включена до складу валових витрат.

Оплата за надані послуги була сплачена ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС", що підтверджується платіжним дорученням №222 від 27.06.2012 у сумі 150 000,00 гривень.

Що стосується господарських відносин між позивачем та ПФ "АГРОІНДУСТРІЯ", судом встановлено наступне.

У травні та червні 2012 року ПФ "АГРОІНДУСТРІЯ" відповідно до умов договору про надання послуг прання, хімчистки та ремонту одягу від 04 травня 2012 року були надані ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" послуги з прання, хімчистки та ремонту одягу.

Факт надання послуг підтверджено актами прийому-передачі робіт (наданих послуг) №10/5/10 від 10.05.2012 року на загальну суму 41200,00 гривень, №21/5-6 від 21.05.2012 року на загальну суму 43400,00 гривень, №21/5-6 від 21.05.2012 року на загальну суму 37 500,00 гривень, №15/6-7 від 15.06.2012 року на загальну суму 43000,00 гривень та №27/6-22 від 27.06.2012 року на загальну суму 46500,00 гривень.

На зазначені в акті прийому-передачі робіт (наданих послуг) суми, ПФ "АГРОІНДУСТРІЯ" були виписані податкові накладні: №81 від 10.05.2012р. у сумі 41 200,00 грн., №182 від 21.05.2012 року у сумі 43 400,00 гривень, №313 від 31.05.2012 року у сумі 37 500,00 гривень, №101 від 15.06.2012 року у сумі 43000,00 гривень та №196 від 27.06.2012 року у сумі 46500,00 гривень, які віднесені до реєстру отриманих податкових накладних у травні та червні 2012 року. Зазначена сума включена до складу валових витрат.

Оплата за надані послуги була сплачена ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС", що підтверджується платіжними дорученнями: №224 від 27.06.2012 у сумі 122 100,00 гривень та №268 від 16.07.2012 року у сумі 89500,00 гривень.

У травні та червні 2012 року ПФ "АГРОІНДУСТРІЯ" відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення від 03 травня 2012 року було надано ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" нежитлове приміщення. Нежитлове приміщення було передано ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" на підставі акту прийому - передачі приміщення до договору оренди від 03.05.2012 року. Дія Договору оренди нежитлового приміщення була припинена з 29.06.2012 року на підставі протоколу розірвання від 25.06.2012 року. Приміщення було повернуто, що було оформлено актом прийому-передачі нежитлового приміщення до Договору оренди від 02.07.2012 року.

Факт надання у користування нежитлового приміщення у травні 2012 року та червні 2012 року підтверджені актами прийому-передачі робіт (наданих послуг) №31/5-25 від 31 травня 2012 року на загальну суму 44900,00 гривень та №27/6-13 від 27 червня 2012 року на загальну суму 44900,00 гривень.

На зазначені в актах прийому-передачі робіт (наданих послуг) суми, ПФ "АГРОІНДУСТРІЯ" були виписані податкові накладні №312 від 31.05.2012 року у сумі 44900,00 гривень та №86 від 27.06.2012 року у сумі 44900,00 гривень, які віднесені до реєстру отриманих податкових накладних у травні 2012 року та у червні 2012 року. Зазначені суми включені до складу валових витрат.

Оплата за користування нежитлового приміщення була сплачена ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС", що підтверджується платіжними дорученнями №225 від 27.06.2012року у сумі 44900,00 грн. та №116 від 12.07.2012 року у сумі 44900,00 гривень.

Судом встановлено, що єдиною підставою для виявлення відповідачем порушення податкового законодавства у господарських відносинах ТОВ "БАСТІОН-СЕРВІС" та ПФ "АГРОІНДУСТРІЯ" у період травень та червень 2012 року стала отримана інформація від Основ'янської МДПІ міста Харкова Харківської області ДПС, а саме Акт від 09.08.2012 року №559/22-207/31149933 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПФ "АГРОІНДУСТРІЯ", щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року. Проте, Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2013 року, яка набрала законної сили, дії Основ'янської МДПІ міста Харкова Харківської області ДПС по проведенню зустрічних звірок ПФ "АГРОІНДУСТРІЯ", щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з січня 2011 року по червень 2012 року про що складено акт про неможливість проведення зустрічних звірок №559/22-207/31149933 від 09.08.2012року визнано протиправними.

Отже, оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції за спірними правочинами, укладеними між позивачем та його контрагентами - ТОВ "ДОНТРАНСТОРГ", ПП "АКВІТ-7", ТОВ "УКСПЕЦСТРОЙТРАНС", ТОВ фірма "КВІК-М", ТОВ "АВТО ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ДНЕПР-АВТО", ТОВ "ВАЛЕТА", ТОВ "ДСВ-Агро" та ПФ "АГРОІНДУСТРІЯ", повністю підтверджені відповідними первинними документами.

Посилання відповідача в акті перевірки стосовно відсутності контрагентів позивача - ТОВ "ВАЛЕТА", ТОВ "ДСВ - Агро", ПФ "Агроіндустрія" за місцезнаходженням, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги, оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження цього, а саме: не надано доказів наявності запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб на момент виписування зазначеним контрагентом накладних та інших первинних документів та на момент проведення перевірки позивача, на що посилається відповідач в акті перевірки №593/2210/32236010 від 19 лютого 2013 року .

З приводу посилань податкового органу, в обґрунтування висновку про неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту, на акти перевірок та акти про результати проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, в яких, зокрема, щодо відсутності за своїм місцезнаходженням, відсутності на підприємствах трудових ресурсів, необхідних основних фондів для виконання основного виду діяльності, що свідчить про відсутність факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ДОНТРАНСТОРГ", ПП "АКВІТ-7", ТОВ "УКСПЕЦСТРОЙТРАНС", ТОВ фірма "КВІК-М", ТОВ "АВТО ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ДНЕПР-АВТО", ТОВ "ВАЛЕТА", ТОВ "ДСВ-Агро", ПФ "АГРОІНДУСТРІЯ", колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів з цього приводу вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Таким чином, не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати актів перевірок контрагента позивача та результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

При цьому, податковий орган не довів суду належними та достатніми доказами, що досліджені первинні документи, складені за наслідками здійснення господарських операцій, не відповідають дійсності, що укладення договору не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, а також, що договори укладено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Таких доказів до суду першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Слід зазначити, що про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску); отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість; "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо); результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Таких доказів відповідачем, під час судового розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції, не надано. Таким чином, відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу валових витрат та податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що під час проведення перевірки відповідачем досліджувались первинні документи ТОВ "ДОНТРАНСТОРГ", ПП "АКВІТ-7", ТОВ "УКСПЕЦСТРОЙТРАНС", ТОВ фірма "КВІК-М", ТОВ "АВТО ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "ДНЕПР-АВТО", ТОВ "ВАЛЕТА", ТОВ "ДСВ-Агро", ПФ "АГРОІНДУСТРІЯ" на підтвердження реальності здійснених господарських операцій. Натомість, усі документи, що підтверджують обставини здійснення зазначеним підприємством господарської діяльності в розрізі відносин з позивачем, наявні в матеріалах справи. Факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів не заперечується відповідачем у справі та підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень.

Також матеріали справи не містять податкових повідомлень-рішень, якими б контрагентам позивача були визначені податкові зобов'язання чи застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками здійснення господарської операції з позивачем у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, факти вказаних в акті перевірки №3732/2210/32236010 від 26 грудня 2012 року порушень та правомірність винесених податкових повідомлень-рішень № 0000042210 від 16.01.2013 року та № 0000052210 від 16.01.2013 року належним чином не довів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкові повідомлення-рішення № 0000042210 від 16.01.2013 року та № 0000052210 від 16.01.2013 року, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування таких рішень є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2013 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що, при прийнятті судового рішення у справі в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2013р. по справі № 820/5121/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.

Повний текст ухвали виготовлений 09.12.2013 р.