Ухвала суду № 36126108, 10.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 р.Справа № 2034/12613/2012Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників позивача Задьорного О.В., Пантелеєва В.Ю.

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Фірма "Лідер" на постанову Харківського районного суду від 02.07.2013р. по справі № 2034/12613/2012

за позовом Приватного підприємства "Фірма "Лідер"

до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив-транс Автохарків" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Гастро-Інвест" , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Харківська регіональна філія Державного підприємства "Центрального державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" , Приватний нотаріус ОСОБА_8 , Приватне підпиємство "Інвестленд-2007"

про визнання недійсними рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Фірма "Лідер", звернувся до Харківського районного суду Харківської області до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, третіх осіб: Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив-транс Автохарків", Товариство з обмеженою відповідальністю "Гастро-Інвест", ОСОБА_6, ОСОБА_7, Харківської регіональної філії Державного підприємства "Центрального державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах", Приватного нотаріуса ОСОБА_8, Приватного підприємства "Інвестленд-2007", в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд: визнати нечинними рішення відповідача про виділення земельних ділянок Приватному підприємству "Інвестленд-2007", ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та зобов'язати відповідача скасувати вказані рішення.

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 02.07.2013 року у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Фірма "Лідер" - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі позивач просить постанову Харківського районного суду Харківської області від 02.07.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обґрунтування викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, пояснення представника ПП "Інвестленд-2007", перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявність порушення його прав з боку відповідача, у зв'язку з чим, в задоволенні позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю та недоведеністю.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, обґрунтовуючи позовні вимоги ПП фірма "Лідер" посилається на те, що орган місцевого самоврядування - Пісочинська селищна рада приймала неправомірні рішення стосовно надання спірної земельної ділянки у оренду та власність третім особам, оскільки вказані рішення приймались під час дії ухвали Харківського районного суду Харківської області від 10.08.2006 року по справі № 2-а-191/06 про забезпечення позову, якою було зупинено виконання рішення від 24.02.2006 року ХХІ сесії ІУ скликання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області в частині вилучення земельної ділянки з постійного користування приватної фірми ТОВ "Лідер" та заборонено Пісочинській селищній раді Харківського району Харківської області та іншим компетентним органам вчиняти дії з вилучення безстрокового постійного користування ПП "Лідер" дії по перерозподілу спірної земельної ділянки, дії по оформленню документації на неї і виділення її іншим особам та інші дії відносно земельної ділянки площею 6,0 га за адресою: АДРЕСА_1- до розгляду справи судом.

На підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог, позивачем надано до матеріалів справи наступні документи:

Ухвалу від 10 серпня 2006 року судді Харківського районного суду Харківської області (справа №2-а-191/06), відповідно до якої зупинено виконання рішення від 24 лютого 2006 року ХХІ сесії І V скликання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області в частині вилучення земельної ділянки із постійного користування приватної фірми ТОВ "Лідер" та заборонено Пісочинській селищній раді Харківського району Харківської області та іншим компетентним органам вчиняти дії з вилучення безстрокового постійного користування ПП "Лідер", дії по перерозподілу спірної земельної ділянки, дії по переоформленню документації на неї і виділення її іншим способом та інші дії відносно земельної ділянки площею 6,0 га за адресою: АДРЕСА_1 до розгляду цієї справи судом.

Державний акт на право користування землею Б № 046769 (без дати), що виданий Виконавчим комітетом Пісочинської селищної Ради депутатів трудящихся, відповідно до якого за Приватним підприємством фірмою "Лідер" як за землекористувачем закріплюється в безстрокове і безоплатне користування 6,0 га землі для розміщення торгових площ, акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 494.

Рішення Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області № 708 від 21 червня 1994 року, відповідно до якого вилучено з фонду земель Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області ділянку площею 15,6 га надану рішенням № 550 Виконавчого комітету Пісочинської селищної Ради народних депутатів від 09 вересня 1992 року розрахунково - технічній фірмі Харківського району Харківської області фірмі "Сигнал", залишивши за нею 1,5 га та надано з фонду земель Пісочинської селищної Ради земельну ділянку площею 6 га приватному підприємству "Лідер".

Рішення Виконавчого комітету Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області № 539 від 11 липня 2000 року, відповідно до якого, фірмі "Лідер" дозволено використовувати земельну ділянку площею 6 га по АДРЕСА_1, виділену рішенням № 708 від 21 червня 1994 року для будівництва: офісних, торгових, складських приміщень, торгових рядів, стоянки, СТО, АЗС, об'єктів харчування і відпочинку транзитних водіїв, теплиць і тваринницького комплексу.

У технічному паспорті на громадський будинок "А-1" магазин - офіс, за адресою: АДРЕСА_1, виготовлений Комунальним підприємством "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" станом на 26 серпня 2005 року на ім'я ПП фірму "Лідер".

Заяву директора Приватного підприємства "ІНВЕСТЛЕНД-2007" від 20 грудня 2006 року на ім'я голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області про виділення земельної ділянки площею 8 га, яка розташована на в'їзді до м. Харкова з боку селища Пісочин (біля АЗС, "АР") для будівництва торгівельно-складського комплексу та гостьової автостоянки.

Акт від 11 квітня 2007 року вибору земельних ділянок ПП "ІНВЕСТЛЕНД-2007" для будівництва торгівельно-складського комплексу та гостьової автостоянки на території Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області.

Рішення ХІІ сесії 5-го скликання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської від 22 травня 2007 року яким надано згоду ПП "ІНВЕСТЛЕНД-2007" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення орієнтовною площею 8,0 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь розташованих в межах населеного пункту на території Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області з подальшим віднесенням її до земель категорії іншого призначення для будівництва торгівельно-складського комплексу та гостьової автозупинки.

Рішення ХІV сесії 5-го скликання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської від 22 вересня 2007 року яким затверджено проект землеустрою щодо відведення ПП "ІНВЕСТЛЕНД-2007" земельної ділянки для будівництва торгівельно-складського комплексу та гостьової автостоянки на території Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області та надано вказану земельну ділянку орієнтовною площею 7,9905 га в довгострокову оренду строком на 49 років зі зміною її цільового призначення землі з віднесенням її до категорії земель іншого призначення для будівництва торгівельно-складського комплексу та автостоянки.

Договір оренди землі від 08 жовтня 2007 року, відповідно до якого Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області передала Приватному підприємству "ІНВЕСТЛЕНД-2007" на строк 49 років в оренду земельну ділянку загальною площею 7,9905 га, у тому числі 7,9905 га - забудовані землі, які використовуються в комерційних цілях. На земельній ділянці не має об'єктів нерухомого майна, а також інших об'єктів інфраструктури, окрім стороннього користувача - опора ЛЕМ АК "Харківобленерго" площею 0,0095 га і земельна ділянка передається в оренду без об'єктів нерухомого майна, а також інших об'єктів інфраструктури.

Лист Приватного підприємства "ІНВЕСТЛЕНД-2007" на ім'я Голови Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області про скасування рішення Виконавчого комітету Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області № 703 від 21 червня 1994 року та Державний акт на право користування земельною ділянкою, що виданий ПП фірма "Лідер" як такі, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства.

Рішення ХVІІІ сесії V скликання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області від 18 березня 2008 року про надання дозволу ОСОБА_7 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га розташованої в межах населеного пункту сел. Пісочин в районі вул. Полтавський шлях на в'їзді в м. Харків.

Рішення ХVІІІ сесії V скликання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області від 18 березня 2008 року про надання дозволу ОСОБА_6 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га розташованої в межах населеного пункту сел. Пісочин в районі вул. Червонобаварської та вул. Веселої.

Визначаючись щодо обґрунтованості позовних вимог, адміністративним судом має бути з'ясовано на захист якого порушеного права подано позов.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально - правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена лише для справ щодо оскарження нормативно - правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

Колегія суддів зазначає, що стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У своїх рішеннях Конституційний Суд України практично не звужує досить широке формулювання вимог статті 55 Конституції України. Згідно з його тлумаченням, кожен має гарантоване державою право оскаржити в суді, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважає, що їх дія чи бездіяльність порушують або ущемляють його права та інтереси чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що діями (бездіяльністю) її права, свободи та інтереси порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав, свобод та інтересів.

Згідно з визначенням, наведеним у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

За змістом статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

З системного аналізу вказаних норм та висновку Конституційного Суду України слідує, що адміністративний суд, під час розгляду справи, повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваним рішенням не порушені права, свободи або інтереси позивача, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Приватне підприємство "Фірма "Лідер" звернулося з позовом до Пісочинської селищної ради, ПП "Інвестленд-2007", і з урахування уточнень позовних вимог, просило визнати за ним право постійного користування земельною ділянкою, площею 6,0 га, розташованою у АДРЕСА_1, а також визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 7,9905 га від 08.10.07, укладений між відповідачами, Пісочинською селищною радою та Приватним підприємством „Інвестленд-2007" та зобов`язати Пісочинську селищну раду підтвердити право постійного користування позивачем на спірну земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.03.09 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення вмотивоване посиланнями на статті 203 215 Цивільного кодексу України 92, 93, 123, 124 Земельного кодексу України, статті 15 Закону України "Про оренду землі". Суд зазначив, що приймаючи рішення про надання земельної ділянки другому відповідачу Пісочинська селищна рада діяла у відповідності до вимог законодавства і в межах наданих їй повноважень. Рішення селищної ради на підставі якого між відповідачами було укладено договір оренди земельної ділянки у встановленому законодавством порядку незаконним не визнавалося. Суд установив, що спірний договір оренди землі від 08.10.07 містить всі істотні умови, передбачені статтею 15 Закону України "Про оренду землі", відтак дійшов висновку про відсутність підстав для визнання договору недійсним. У задоволенні вимоги позивача про визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою суд відмовив з тих підстав, що вказана вимога не відповідає встановленим статтею 20 Господарського кодексу України і статтею 16 Цивільного кодексу України способам захисту цивільного права.

Харківський апеляційний господарський суд постановою від 11.09.09 року перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Постановою Вищого господарського суду України від 15 квітня 2010 року залишено без задоволення касаційну скаргу Приватного підприємства фірми "Лідер", а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2009 року та рішення Господарського суду Харківської області від 17 березня 2009 року - залишено без змін.

Крім того, судом встановлено, що 25.04.2008 року Харківська міжрайонна прокуратура Харківської області звернулася до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Пісочинської селищної ради в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив суд визнати недійсними пункт 2 та 3 рішення виконавчого комітету Пісочинської селищної ради народних депутатів Харківського району № 708 від 21.06.1994р. "Про вилучення частини земельної ділянки, закріпленої за науково-технічною фірмою "Сигнал" з земель селищної ради та надання земельної ділянки приватному підприємству "Лідер"; визнати недійсним виданий відповідачу Державний акт на право користування землею серії "Б" № 046769, зареєстрований в книзі державних актів на право користування землею за № 494; зобов'язати Приватне підприємство фірма "Лідер" повернути позивачу Державний акт на право користування землею серії "Б" № 046769, зареєстрований в книзі державних актів на право користування землею за № 494. Також прокурор просив відновити строк позовної давності для захисту порушеного права та інтересів держави.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.11.2009р. позов задоволено частково; визнано недійсними пункти 2 та 3 рішення виконавчого комітету Пісочинської селищної ради народних депутатів Харківського району № 708 від 21.06.1994р. "Про вилучення частини земельної ділянки, закріпленої за науково-технічною фірмою "Сигнал" з земель селищної ради та надання земельної ділянки Приватному підприємству "Лідер"; зобов'язано приватне підприємство фірма "Лідер" повернути Пісочинській селищній раді Харківського району Харківської області Державний акт на право користування землею серії "Б" № 046769, зареєстрований в книзі державних актів на право користування землею за № 494; в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним Державного акта на право користування землею серії "Б" № 046769 відмовлено; з відповідача стягнуто на користь державного бюджету 248,67грн. судових витрат.

Судове рішення ґрунтується на висновку про відсутність у відповідача законних підстав набуття права користування спірною земельною ділянкою.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2010 р. в задоволенні клопотань відповідача щодо неврахування наданих прокурором доказів, щодо проведення огляду та дослідження межових знаків на земельній ділянці та щодо зупинення провадження у справі відмовлено; рішення місцевого господарського суду залишено без змін з огляду на повне дослідження в ньому обставин, що мають значення для справи, правильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Постановою Вищого господарського суду України від 15 червня 2010 року касаційну скаргу Приватного підприємства "Лідер" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 23 листопада 2009 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 березня 2010 року - залишено без змін.

Отже, судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено, що у ПП "Фірма "Лідер" не виникло права користування спірною земельною ділянкою, у зв'язку з чим, зобов'язано приватне підприємство фірма "Лідер" повернути Пісочинській селищній раді Харківського району Харківської області Державний акт на право користування землею серії "Б" № 046769.

Зазначені обставини є преюдиціальними при розгляді даної справи та в силу ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають повторному доказуванню.

Враховуючи, що, станом на момент звернення до суду із зазначеним позовом, судовими рішеннями вже встановлено факт того, що позивач не набув права на користування спірною земельною ділянкою, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

В даному випадку, при реалізації владних управлінської функцій, відповідач жодним чином не порушував прав ТОВ "Фірма "Лідер", оскільки оскаржувані рішення щодо надання у користування земельної ділянки іншим особам не є юридично значущими для позивача, оскільки не мають безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, отже, дані рішення самі по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у нього порушеного права, яке підлягає захисту в обраний позивачем спосіб, станом на момент звернення до суду з даним адміністративним позовом.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для захисту прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "Фірма "Лідер" та задоволення позовних вимог.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського районного суду Харківської області від 02.07.2013 року прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та її скасування не виявлено.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "Лідер" залишити без задоволення.

Постанову Харківського районного суду від 02.07.2013р. по справі № 2034/12613/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.

Повний текст ухвали виготовлений 16.12.2013 р.