Постанова № 36126032, 26.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 р. Справа № 820/7846/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2013р. по справі № 820/7846/13-а

за поданням Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИЛА:

Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з поданням до Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства, в якому просила суд стягнути з відповідача до Державного бюджету України суму коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 22491,00 грн. з рахунків Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства (код 30039194) у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 року у задоволенні подання Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства про стягнення коштів за податковим боргом - відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, апелянт просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Ізюмська ОДПІ, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 59.5 ст. 59, п. 96.1 ст. 96, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Борівське комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство (далі - Борівське КВКП) пройшло державну реєстрацію у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", та є комунальним підприємством, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Борівське КВКП перебуває на податковому обліку в Борівському відділенні Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області з 07.07.2000 року, що підтверджується довідкою від 17.10.2005 року №133.

Відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 22491,00 грн. з податку на додану вартість, який виник внаслідок несплати в установлений строк грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податку в декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, наданою платником податків до Борівського відділення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області 15.08.2013 року за №9050306407 по строку сплати 30.08.2013 року, копія якої приєднана до матеріалів справи.

З витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №15713665 від 28.11.2007 року вбачається, що всі активи Борівського КВКП знаходяться в податковій заставі.

29.01.2008 року податковим органом прийнято рішення №3 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні подання, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не вжито встановлених Податковим кодексом України заходів, які дають право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Положеннями п.11 ст.56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Тобто сума узгодженого грошового зобов'язання набуває якості податкового боргу у разі її несплати у встановлений цим Кодексом строк, з наступного дня після граничного строку її сплати.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95- 99 Податкового кодексу України.

У відповідності до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України).

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Відповідно до пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно із п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Підстави для відкликання податкової вимоги встановлені ст.60 Податкового кодексу України.

Згідно із п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Підстави для відкликання податкової вимоги встановлені ст.60 Податкового кодексу України.

Положеннями Податкового кодексу України не передбачено направлення податкової вимоги на кожну нову суму податкового боргу. Виставлення нової податкової вимоги на нову суму податкового боргу можливе лише після відкликання попередньої податкової вимоги за наявності підстав, передбачених ст.60 Податкового кодексу України.

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

При цьому відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу, відповідно до п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи встановлено, що податковим органом було вжито заходів щодо стягнення податкового боргу з відповідача, направлено податкові вимоги - перша податкова вимога №1/51 від 27.11.2007 року та друга податкова вимога №2/54 від 27.12.2007 року про сплату податкового боргу, які були отримані відповідачем 27.11.2007 року та 27.12.2007 року.

Згідно пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 названого Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

При цьому, підпунктом 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлений порядок надіслання першої та другої податкових вимог.

Згідно пп.6.3.2 п.6.2 ст.6 вказаного Закону, у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому, окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Таким чином, положеннями Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент направлення податкових вимог) також не передбачено направлення податкової вимоги на кожну нову суму податкового боргу після направлення контролюючим органом платнику податку другої податкової вимоги.

Виставлення нової податкової вимоги на нову суму податкового боргу можливе лише після відкликання попередньої податкової вимоги за наявності підстав, передбачених п.6.4 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що податкові вимоги №1/51 від 27.11.2007 року та №2/54 від 27.12.2007 року не стосуються податкового боргу відповідача, який виник в серпні 2013 року та який позивач просить стягнути, оскільки такі податкові вимоги виставлені у 2007 році.

Колегія суддів зазначає, що для встановлення факту чинності другої податкової вимоги №2/54 від 27.12.2007 року станом на час звернення з поданням до суду та підтвердження обставин, що зумовлюють таке звернення, суд першої інстанції повинен був встановити, чи не був погашений позивачем борг після вручення йому другої податкової вимоги №2/54 від 27.12.2007 року (тобто, чи порушувалась безперервність наявної у позивача податкової заборгованості), та чи розповсюджується на нього порядок стягнення податкового боргу, передбачений нормами ст. 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до наявних в матеріалах справи довідок від 02.09.2013 року № 233/10/20-14-11 та від 25.11.2013 року, складених податковим органом за підписом першого заступника начальника Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби, зазначено, що податковий борг Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства з дати його виникнення по дату надання довідки не переривався, обставин, вважати відкликаними податкові вимоги відповідно до ст. 60 Податкового кодексу України, не виникало.

Крім того, факт безперервності податкової заборгованості Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства, з моменту направлення податкових вимог №1/51 від 27.11.2007 року та №2/54 від 27.12.2007 року, встановлено постановами Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2013 року по справі № 820/499/13-а, від 21.02.2013 року по справі № 820/1368/13-а та від 05.03.2013 року по справі № 820/1688/13-а, які набрали законної сили на підставі ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначені обставини в силу ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України є преюдиціальними при розгляді даної справи та не підлягають додатковому доказуванню.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи обліковою карткою платника податків - відповідача у справі, яка за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства.

Зважаючи на викладене правове регулювання спірних правовідносин та встановлені у справі фактичні обставини, щодо існування у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 22 491 грн. 00 коп., колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення подання Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Згідно із наявної в матеріалах справи інформаційної довідки про наявність розрахункових рахунків в банківських установах зазначено, що Борівське комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство має наступні відкриті розрахункові рахунки: ГУ ДКСУ у Харківській області (№ 26006301275, дата відкриття 26.09.2005 р.; № 37125007002817, дата відкриття 04.07.2006 року; № р/р 35431005002817, дата відкриття 03.03.2012 року; № р/р 35448010002817, дата відкриття 28.07.2011 року; № р/р 35449008002817, дата відкриття 23.07.2010 року; № р/р 37123009002817, дата відкриття 01.09.2010 року); Харків. ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Харків (№ р/р 26004060328770, дата відкриття 11.11.2010 року; № р/р 26053060353365, дата відкриття 11.11.2010 року), ФХАРКІВСЬВЕ ОБЛАСНЕ У АТОЩАД М, ХАРКІВ (№ р/р 26003300234730, дата відкриття 04.02.2011 року; № р/р 26005300310340, дата відкриття 22.11.2011 року; № р/р 26006300134730, дата відкриття 04.02.2011 року; № р/р 26040300134730, дата відкриття 17.03.2011 року); ПАТ "МЕГАБАНК", м. Харків (№ р/р 2600811382, дата відкриття 16.08.2013 року); Ф ІЗЮМСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ ВАТОЩАД М, ІЗЮМ (№ р/р 26006301275, дата відкриття 26.02.2001 року).

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції, через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення подання Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. п. 3, 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2013р. по справі № 820/7846/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою подання Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби до Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити.

Стягнути з рахунків Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства ( 63801, Харківська область, смт. Борова, вул. Миру, буд. 76, Код ЄДРПОУ: 30039194) до Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Борівському районі Харківської області, код одержувача - 37880458, банк одержувача: ГУДКСУ у Харківській області, МФО банка 851011, рахунок - 31113029700105, код платежу 14010100, назва платежу: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)) суму коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 22 491 (двадцять дві тисячі чотириста дев'яносто одну) грн. 00 коп., відкритих у: ГУ ДКСУ у Харківській області (№ 26006301275, дата відкриття 26.09.2005 р.; № 37125007002817, дата відкриття 04.07.2006 року; № р/р 35431005002817, дата відкриття 03.03.2012 року; № р/р 35448010002817, дата відкриття 28.07.2011 року; № р/р 35449008002817, дата відкриття 23.07.2010 року; № р/р 37123009002817, дата відкриття 01.09.2010 року); Харків. ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Харків (№ р/р 26004060328770, дата відкриття 11.11.2010 року; № р/р 26053060353365, дата відкриття 11.11.2010 року), ФХАРКІВСЬВЕ ОБЛАСНЕ У АТОЩАД М, ХАРКІВ (№ р/р 26003300234730, дата відкриття 04.02.2011 року; № р/р 26005300310340, дата відкриття 22.11.2011 року; № р/р 26006300134730, дата відкриття 04.02.2011 року; № р/р 26040300134730, дата відкриття 17.03.2011 року); ПАТ "МЕГАБАНК", м. Харків (№ р/р 2600811382, дата відкриття 16.08.2013 року); Ф ІЗЮМСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ ВАТОЩАД М, ІЗЮМ (№ р/р 26006301275, дата відкриття 26.02.2001 року) заборгованість з податку на додану вартість у сумі 28125 (двадцять вісім тисяч сто двадцять п'ять) грн. 00 коп. в рахунок погашення податкового боргу на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Борівському р-ні Харківської обл, код отримувача - 37880458, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок - 31113029700105, код платежу 14010100, назва платежу: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.