Ухвала суду № 36125094, 28.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 р.Справа № 818/505/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.03.2013р. по справі № 818/505/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білопільський машинобудівний завод"

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Білопільський машинобудівний завод", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просить визнати протиправними дії відповідача по проведенню зустрічної звірки ТОВ "Білопільський машинобудівний завод" щодо сформованого сумнівного податкового кредиту та надання документального підтвердження щодо здійснення господарських операцій із платником податків ТОВ НВП "Техприлад" за квітень 2012 року, та винесенню необґрунтованого податкового повідомлення-рішення, яке базується виключно на документальної перевірці контрагента ТОВ НВП "Техприлад", який на момент винесення рішення вже доказав у суді законність здійснення господарських операцій за період квітень 2012 року. 21 лютого 2013 року позивачем було подано клопотання про доповнення позовних вимог, в якому він просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення Сумської МДПІ від 21.01.2013 року №0000011555; визнати висновки акта №1/15-036/38020091 від 04.01.2013 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Білопільський машинобудівний завод" з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ НВП "Техприлад" за квітень 2012 року такими, що не є обґрунтованими та не несуть за собою юридичних наслідків. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що дії відповідача по проведенню зустрічної звірки по взаємовідносинах із платником податків ТОВ НВП "Техприлад" за квітень 2012 року є протиправними, а також висновки податкового органу базуються виключно на документальній перевірці контрагента ТОВ НВП "Техприлад", за результатами якої встановлено нікчемність правочинів, укладених по ланцюгу постачання. При цьому, позивач наполягає на тому, що посадовими особами податкового органу не проаналізовані первинні документи, що підтверджують реальність виконання господарських операцій між ним та ТОВ НВП "Техприлад".

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.03.2013р. позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сумської МДПІ від 21 січня 2013 року № 0000011555, яким ТОВ "Білопільський машинобудівний завод" визначено зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7911,83 грн. за основним платежем та 1977,96 за штрафними (фінасовими) санкціями; у частині позовних вимог про визнання висновків акта перевірки необґрунтованими та такими, що не несуть за собою юридичних наслідків - провадження у справі закрито; у задоволенні інших позовних вимог - відмовлено за необґрунтованістю.

Сумська міжрайонна державна податкова інспекція, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.03.2013р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню частково.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що посадовими особами Сумської МДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ НВП "Техприлад" за квітень 2012 року, за результатами якої було складено акт №1/15-036/38020091 від 04.01.2013 (а.с.12-28).

На підставі вказаного акту перевірки Сумською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.01.2013 року № 0000011555, яким ТОВ "Білопільський машинобудівний завод" визначено зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7911,83 грн. за основним платежем та 1977,96 за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.52).

Підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень послугували висновки посадових осіб податкового органу про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та ТОВ НВП "Техприлад". Такі висновки сформовані з посиланням на акт про результати зустрічної звірки ТОВ НВП "Техприлад" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ФОП ОСОБА_1, їх реальності та повноти відображення в обліку за період - квітень 2012 року. В результаті зазначеної перевірки констатовано факт неможливості реального здійснення фінансово-господарських операцій за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року між ТОВ НВП "Техприлад" та ФОП ОСОБА_1 та, відповідно, подальшого руху придбаних товарів до ТОВ "Білопільський машинобудівний завод".

З урахуванням вищезазначеного, посадові особи Сумської МДПІ зробили висновок, що єдиною метою укладення угоди між ТОВ "Білопільський машинобудівний завод" та ТОВ НВП "Техприлад" є штучне створення податкового кредиту з ПДВ.

Колегія суддів зазначає, що як встановлено з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ НВП "Техприлад" укладено договір № 12 від 02.04.2012 (а.с.39-40), згідно умов якого Постачальник (ТОВ НВП "Техприлад") зобов'язується передати товар у власність Покупця (ТОВ "Білопільський машинобудівний завод") на підставі видаткових накладних і рахунків-фактур, обумовлених з Покупцем, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити за нього Постачальнику. Оплата товарів Покупцем здійснюється в безготівковому порядку - шляхом перерахування грошових коштів Покупцем своїм платіжним дорученням на розрахунковий рахунок Постачальника.

З метою виконання зобов'язань за зазначеним вище договором було поставлено електродвигуни за наступними видатковими накладними: №32 від 02.04.2012, №37 від 09.04.2012, №44 від 20.04.2012, №47, №48 від 28.04.2012 на загальну суму ПДВ 7911,83 грн. (а.с.42-46).

ТОВ НВП "Техприлад" було видано на адресу ТОВ "Білопільський машинобудівний завод" наступні податкові накладні: №1 від 02.04.2012, №5 від 04.04.2012, №8 від 12.04.2012, №14 від 25.04.2012, №16 від 26.04.2012 на загальну суму ПДВ 7911,83 грн. (а.с.47-51).

Транспортування товару здійснювалося перевізником ТОВ "ТК"САТ" на підставі договору перевезення вантажів № 0514 від 02.04.2012 (а.с. 113-116) та згідно з товарно-транспортними накладними: №ХА2043000 від 09.04.2012, №ХА0167621 від 20.04.2012, №ХА0193437 від 03.05.2012, №0193908ХА від 11.05.2012 (а.с.32-35).

Факт приймання-передачі визначеного договором товару підтверджується актом звірки між ТОВ НВП "Техприлад" та ТОВ "Білопільський машинобудівний завод" (а.с.41).

Оплата проведена позивачем в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 89-93).

Товар ТОВ "Білопільський машинобудівний завод" придбавався з метою його використання в господарській діяльності, а саме: основна діяльність ТОВ "Білопільський машинобудівний завод" - виробництво гідравлічного та пневматичного устаткування, виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства, виробництво машин і устаткування для металургії, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, неспеціалізована оптова торгівля, що підтверджено в акті перевірки (стор. 3 акту перевірки).

Безпосереднє використання придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується, зокрема, накладними на передачу матеріалів у виробництво (а.с. 152-157), а також вантажно-митними деклараціями (а.с. 160-163), згідно яких позивачем реалізовано на експорт обладнання виготовлене з використанням придбаних у ТОВ НВП "Техприлад" комплектуючих.

При цьому, безпосередньо при проведенні перевірки та формуванні її висновків, на підставі яких і було прийняте оскаржене податкове повідомлення-рішення, посадовими особами Сумської МДПІ не досліджувались фактичні обставини виконання господарської операції з ТОВ НВП "Техприлад". Крім того, як випливає з акта перевірки, всі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання правочину з постачання товару ТОВ НВП "Техприлад", були досліджені в ході перевірки.

Таким чином, на підставі первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, було встановлено фактичне виконання позивачем та ТОВ НВП "Техприлад" операції з постачання електродвигунів, які були використані позивачем у власній господарській діяльності.

Разом з тим, відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.

Із встановлених обставин випливає, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві, фактичне виконання господарської операції між позивачем та ТОВ НВП "Техприлад", а також використання у господарській діяльності позивача придбаних електродвигунів підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Належних доказів неправильності данних документів платника податків податковим органом не надано.

Окремо варто зауважити, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту з ПДВ, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови для його формування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Разом з тим, відповідно до вимог п. 200.1. ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В свою чергу пунктом 200.3. ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Крім того, відповідно до вимог п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи наведені норми, а також те, що правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з контрагентом - ТОВ НВП "Техприлад" підтверджена, є неправомірним висновок посадових осіб податкового органу про збільшення ТОВ "Білопільський машинобудівний завод" розміру суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та, відповідно, накладення штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи викладене, оскаржене податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання висновків акту перевірки необґрунтованими та такими, що не несуть за собою юридичних наслідків, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства, компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

При цьому акт про результати перевірки не є рішенням органу державної влади, нормативним актом чи актом індивідуальної дії та не створює, не припиняє права та обов'язки особи, а лише фіксує певні обставини, виявлені при проведенні перевірки. Жодних прав та обов'язків позивача складанням акту не порушується.

З огляду на викладені обставини, акт перевірки не підлягає оскарженню, тому колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України провадження по справі в цій частині підлягає закриттю.

Щодо позовних вимог у частині визнання протиправними дії відповідача по проведенню зустрічної звірки ТОВ "Білопільський машинобудівний завод" щодо сформованого сумнівного податкового кредиту та надання документального підтвердження щодо здійснення господарських операцій із платником податків ТОВ НВП "Техприлад" за квітень 2012 року, та винесенню необґрунтованого податкового повідомлення-рішення, яке базується виключно на документальної перевірці контрагента ТОВ НВП "Техприлад", який на момент винесення рішення вже доказав у суді законність здійснення господарських операцій за період квітень 2012 року, колегія суддів зазначає наступне.

При проведенні опрацювання в "Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" між сумами податкових зобов'язань та/податкового кредиту з податку на додану вартість було встановлено розбіжності за квітень 2012 року з контрагентом ТОВ НВП "Техприлад" м.Харків.

Позивачу 15.10.2012 вручено повідомлення №5107/10/15-054 про результати електронної обробки (звірки) податкової інформації з податку на додану вартість з пропозицією відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України уточнити податкові зобов'язання протягом 10 днів після отримання письмового повідомлення без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II ПК України по податкового кредиту з ПДВ, сформованого по господарській операції з ТОВ НВП "Техприлад" у квітні 2012 року.

У разі ненадання уточнюючих розрахунків запропоновано надати письмове пояснення та документальне підтвердження здійснення зазначеної господарської операції.

Позивача було повідомлено, що ненадання пояснень та документального підтвердження є підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

24.10.2012 позивач надав письмове пояснення щодо формування податкового кредиту у зв'язку з придбанням у ТОВ НВП "Техприлад" двигунів у квітні 2012 року та копії видаткових, податкових накладних, платіжних доручень, реєстр отриманих податкових накладних, договір та товарно - транспортні накладні.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1, п.п.78.1.1 п.78.1. ст.78, ст. 79, п.82.2 ст. 82 ПК України, наказом в.о. начальника Сумської МДПІ від 20.12.2012 за №1008 була призначена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Білопільський машинобудівний завод" з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ НВП "Техприлад".

Повідомлення від 21.12.2012 за №21 про проведення перевірки та копію наказу від 20.12.2012 за №1008 отримані під розписку головним бухгалтером позивача Тютюнник І.М.

Таким чином, Сумська МДПІ не проводила зустрічну звірку в розумінні податкового законодавства, не складала довідку, яка повинна складатися за результатами зустрічної звірки, а тому в задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовити.

Посилання відповідача в обгрунтувавння апеляційної скарги на прийняття судом першої інстанції в порушення ст. 137 КАС України змін до позовних вимог, не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, враховуючи положення ч. 2 ст. 200 КАС України. Крім того, позивач фактично конкретизував раніш заявлені вимоги, визначивши належний спосіб захисту щодо оскарження податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.03.2013р. по справі № 818/505/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.

Повний текст ухвали виготовлений 01.06.2013 р.