Постанова № 36123204, 04.11.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

04 листопада 2013 року справа № 814/3629/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є. В. розглянув у порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовомНовоодеського районного центру зайнятості, вул. Леніна, 214, м. Нова Одеса, Миколаївська область, 56602

до Відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції, вул. Комунарів, 123, м. Скадовськ, Херсонська область, 75700

провизнання неправомірною та скасування постанови від 02.07.2013, визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язати повторно розглянути заяву

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Новоодеський районний центр зайнятості, звернувся до суду з позовом до відповідача, відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції, про визнання неправомірною та скасування постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Ольдер В.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийняття до провадження виконавчого документа) від 02.07.2013 (реєстраційний номер виконавчого провадження 38879066); визнання неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Ольдер В.В. щодо несвоєчасного винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийняття до провадження виконавчого документа) від 02.07.2013 (реєстраційний номер виконавчого провадження 38879066) та її несвоєчасного направлення на адресу стягувача; зобов'язання відділ державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції повторно розглянути заяву Новоодеського районного центру зайнятості про відкриття виконавчого провадження від 05.06.2013 № 03-823/03.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем в порушення Закону України "Про виконавче провадження" безпідставно відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що відмовляючи у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець діяв у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" та просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову з підстав, викладених в запереченні.

Позивач подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не сповістив.

За приписами частини 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Суд дослідив матеріали і обставини справи, якими обгрунтовані позовні вимоги та заперечення, і встановив наступне.

21.05.2013 Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист по справі № 2а-6657/12/1470, відповідно до якого стягувач - Новоодеський районний центр зайнятості Миколаївської області, боржник - ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) (арк. справи 8).

05.06.2013 за № 03-823/03 позивач надіслав на адресу відповідача заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа по справі № 2а-6657/12/1470 (арк. справи 9).

11.06.2013 відповідач отримав зазначену вище заяву, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про вручення (арк. справи 10).

Головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Ольдер В.В. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 02.07.2013 ВП № 38879066 (арк. справи 12).

30.07.2013 позивач отримав зазначену вище постанову, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції (арк. справи 11).

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження є: пропуск встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 Закону; якщо виконавчий документ повернуто стягувану за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Крім того, відповідно до ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Судом встановлено, що у виконавчому листі по справі № 2а-6657/12/1470, який видано 21.05.2013 Миколаївським окружним адміністративним судом відсутня повна адреса боржника, а саме: назва вулиці та номер будинку.

Виходячи зі змісту статті 18 ЗУ "Про виконавче провадження" та суті спірних правовідносин, у виконавчому документі, зокрема, зазначається місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) у разі, якщо він відомий органу, що видав виконавчий документ.

Тобто, в розумінні статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що відсутність у виконавчому документі назви вулиці та номеру будинку боржника не є обов'язковою ознакою для виконавчого документу, яка могла б вплинути на якісь правові наслідки, в т.ч. для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Крім того, у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження", відповідач не був позбавлений можливості самостійно отримати всю необхідну інформацію (документи або їх копії), необхідної для здійснення його повноважень, що стосуються боржника, в т.ч. і з'ясувати назву вулиці та номер будинку де мешкає боржник, що відповідачем зроблено не було.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як наслідок, суд приходить висновку, що позовні вимоги щодо визнання незаконною та скасування постанови відповідача від 02.07.2013 ВП№38879066 про відмову у відкритті виконавчого провадження є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Ольдер В.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийняття до провадження виконавчого документа) від 02.07.2013 ВП № 38879066.

3. Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Ольдер В.В. щодо несвоєчасного винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийняття до провадження виконавчого документа) від 02.07.2013 ВП № 38879066 та її несвоєчасного направлення на адресу стягувача.

4. Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції повторно розглянути заяву Новоодеського районного центру зайнятості про відкриття виконавчого провадження від 05.06.2013 № 03-823/03.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є. В. Марич