Постанова № 36123098, 06.11.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

06 листопада 2013 року справа № 814/4219/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є. В. розглянув у порядку письмового провадження справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1 до Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Акіма, 2, м. Миколаїв, 54003 провизнання рішення комісії від 27.06.2013 незаконним та скасування його, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до відповідача, Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації, про визнання рішення комісії по визначенню статусу осіб, постраждалих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 27.06.2013 департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації про визнання безпідставною видачу позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 незаконним та скасування його; зобов'язати комісію по визначенню статусу осіб, постраждалих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації підтвердити позивачу статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем неправомірно прийнято рішення про безпідставну видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 ОСОБА_1.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що у позивача відсутні відомості про населені пункти зони відчуження, в яких проводились роботи, документи та відсутні документи на підтвердження нарахування підвищеної оплати праці.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не сповістив.

Відповідач подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Суд дослідив матеріали і обставини справи, якими обгрунтовані позовні вимоги та заперечення, і встановив наступне.

15.09.2003 ОСОБА_1 отримав посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 р. (категорія 2) серії НОМЕР_1 (далі - посвідчення) (арк. справи 14).

27.06.2013 на засіданні комісія по визначенню статусу осіб, постраждалих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішила визнати безпідставною видачу посвідчення ОСОБА_1, про що свідчить витяг із протоколу № 6 (арк. справи 13)

Директор департаменту соціального захисту населення Миколаївської облдержадміністрації листом від 30.07.2013 № 2850/03 повідомив позивача про те, що за наслідками перевірки правильності видачі посвідчення встановлено безпідставність його видачі, оскільки в документах особової справи ОСОБА_1 відсутні відомості про населені пункти зони відчуження, в яких проводились роботи, про заробітну плату в підвищеному розмірі за виконання робіт у зоні відчуження (арк. справи 9-10).

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон), учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження в 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 14 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені для виконання робіт у зазначеній зоні, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ та організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 10 Закону, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення - місцевими Радами народних депутатів на цих територіях.

Частиною 1 статті 15 Закону передбачені підстави для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а саме період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Пунктом 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 501 від 25 серпня 1992 року (далі - Порядок), посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на підставі одного з таких документів: зокрема, посвідчення про відрядження в зону відчуження, довідка про підвищену оплату праці в зоні відчуження, військовий квиток і довідка командира військової частини про участь в ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження та інше.

Наказом № 26 від 29.09.1987 позивач призначений на посаду медичної сестри Чорнобильської ЦРЛ та звільнений з посади 30.05.1988, що підтверджується випискою з трудової книжки (арк. справи 16).

Відповідно до картки-справки за 1987 рік позивач отримував підвищену заробітну плату (арк. справи 20).

Безпідставність видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС встановлена Комісією, оскільки не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження. Первинно посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС надане позивачу на підставі довідки про перебування у відрядженні в м. Чорнобиль. Загальна кількість відпрацьованого часу складає 66 годин, заробітна плата нарахована в трикратному розмірі. Перевіркою встановлено, що подорожні листи та посвідчення на відрядження не збереглися в зв'язку з реорганізацією підприємства. Зустрічною перевіркою трудового архіву не підтверджено нарахування підвищеної оплати праці позивачу за період перебування у відрядженні в м. Чорнобиль.

Суд враховує, що факт перебування позивача в зоні відчуження не заперечується відповідачем. На час присвоєння статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, необхідні для цього документи були в наявності, однак зі спливом часу не всі вони збереглися, що не може означати безпідставність видачі позивачу посвідчення ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як наслідок, суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії по визначенню статусу осіб, постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС від 27.06.2013 Департаменту соціального захисту населення Миколаївської ОДА про визнання безпідставної видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 ОСОБА_1.

3. Зобов'язати комісію по визначенню статусу осіб, постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС Департаменту соціального захисту населення Миколаївської ОДА підтвердити ОСОБА_1. статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії

4. Присудити ОСОБА_1 понесені ним судові витрати (судовий збір) у сумі 34, 41 грн з Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є. В. Марич