Постанова № 36123076, 17.12.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року місто Київ № 810/6232/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Фоззі-Фуд» (представник Писанка Анна Михайлівна)доКиївської митниці Міндоходівпровизнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Фоззі-Фуд» (представник Писанка Анна Михайлівна), звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 20.05.2013 року № 125120105/2013/010068/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Київської митниці Міндоходів про коригування митної вартості від 20.05.2013 року № 125120105/2013/010068/1 прийняте з порушенням норм матеріального права, є таким, що суперечать нормам чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

В призначений день та час у судове засідання з'явилися представник позивача та представник відповідача.

Представники позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, наданих під час судового розгляду справи, просив суд відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що оскаржуване рішення винесене правомірно, оскільки метод визначення за ціною договору не застосовувався тому, що декларантом не подано додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Під час розгляду справи представник позивача та представник відповідача подали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Суд протокольною ухвалою від 04.12.2013 року на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України вирішив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Фоззі-Фуд» є юридичною особою, код за ЄДРПОУ: 32294926.

З матеріалів справи встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Фоззі-Фуд» на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 15.08.2012 року № 420, укладеного між позивачем та ООО «Кас Хаус» (Республіка Вірменія), здійснювалася поставка на митну територію України товару «раки живі прісноводні», чиста вага - 660 кг. без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій кулінарній обробці не піддавались, без консервантів, без індивідуального пакування, розмірний ряд 30-50 грам - 600 кг. та розмірний ряд 70-90 грам - 60 кг. Виробник ООО «Кас Хаус», заявленого за митною декларацією від 20.05.2013 року № 125120105/2013/262560 в митному режимі імпорт на умовах поставки СІР.

За митною декларацією від 20.05.2013 року № 125120105/2013/262560 була визначена митна вартість товару за першим методом в сумі 5268, 00 доларів США. Митна вартість одиниці товару складала 7, 9818 доларів США за кг.

20.05.2013 року Київською митницею було запропоновано декларанту позивача надати додаткові документи, перелік яких зазначений на зворотному боці митної декларації.

20.05.2013 року декларантом надані додаткові документи, які не були прийняті митницею.

Рішенням про коригування митної вартості товару № 125120105/2013/010068/1 від 20.05.2013 року митна вартість товару була визначена за методом 2а (ціною договору щодо ідентичних товарів) та скоригована до 9,1156 доларів США/кг, у зв'язку з чим, загальна сума митного оформлення склала 6016, 29 доларів США.

31.05.2013 року вх. № 1655-05/11 ТОВ «Фоззі-Фуд» отримало лист Київської обласної митниці від 18.05.2013 року №12-45/2/22.5-3597-ПІ, в якому зазначено причини, з яких заявлена у митній декларації № 125120105/2013/262560 від 20.05.2013 року митна вартість не могла бути визнана. В листі зазначено, що надані декларантом на вимогу митного органу додаткові документи для підтвердження митної вартості (податкові та видаткові накладні, висновок про вартісні характеристики спеціалізованим експертним органом) взяті до уваги митним органом, але не стали підставою для підтвердження рівня заявленої декларантом митної вартості товарів.

Так, у бухгалтерській документації, а саме в податковій накладній № 7001292 від 05.03.2013 року та видатковій накладній № 0075266178 від 15.03.2013 року містяться розбіжності, та немає можливості ідентифікувати їх з товаром, що оцінюється, у зв'язку з відсутністю розмірного ряду товару (раків).

Наданий декларантом експертний висновок Торгово-промислової палати від 22.04.2013 року № Ц-199 в якості підтверджуючого документу щодо заявленого декларантом рівня митної вартості, не стосується митної вартості вищевказаної партії товару.

У зв'язку з чим, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості від 20.05.2013 року № 125120105/2013/010068/1 з урахуванням наявної у митному органі інформації.

Так, митним органом застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів з урахуванням митних декларацій від 14.05.2013 року № 125120105/2013/261866 та від 12.03.2013 року № 125120105/2013/256169.

Київська митниця в своєму листі зазначила, що враховуючи вищевикладене, аналізу рівня митної вартості ідентичних та подібних товарів, а також те, що у наданих декларантом додаткових документах для підтвердження митної вартості містяться розбіжності та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, заявлений декларантом рівень митної вартості не може бути застосований.

Надаючи правову оцінки правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Щодо прав митниці вимагати надання додаткових документів під час проведення розмитнення, судом досліджено дане питання та встановлено наступне.

Під час розмитнення товару, митницею проаналізовано інформацію, що міститься у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення за вищевказаною митною декларацією, цінову інформацію Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (ЄАІС ДМСУ) на товари, що ввозились на митну територію України у період заявлення товару до митного оформлення, а також взяті до уваги числові показники вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких здійснювалося за митними деклараціями від 14.05.2013 року № 125120105/2013/261866 та від 12.03.2013 року № 125120105/2013/256169.

На підставі аналізу рівня митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, митним органом в письмовій формі на зворотному боці декларації митної вартості було запропоновано декларанту позивача надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

- виписку з бухгалтерської документації на дану поставку;

- висновок спеціалізованого експертного органу про вартісні характеристики імпортного товару.

З вимогою про надання додаткових документів представника позивача було ознайомлено, про що ним на зворотному боці декларації митної вартості поставлено підпис.

Декларантом ТОВ «Фоззі-Фуд» на вимогу митного органу про надання в якості додаткового документу виписки з бухгалтерської документації на дану поставку письмово повідомлено про те, що така виписка не може бути надана у зв'язку з тим, що вантаж ще не розмитнений та не може бути оприбуткований бухгалтерією.

На підтвердження своєчасної сплати коштів та незмінності ціни товару за попередніми поставками за даним контрактом в якості додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів були надані бухгалтерські документи на попередні поставки:

копії видаткової накладної № 0075266178 від 15.03.2013 року та № 0075423874 від 29.03.2013 року на попередні поставки даної продукції;

копії податкових накладних № 7001292 від 15.03.2013 року та № 7005538 від 29.03.2013 року на попередні поставки даної продукції;

копії виписки з банківської документації від 29.03.2013 року на попередні поставки;

висновок про вартісні характеристики товару Торгово-промислової палати від 22.04.2013 року № Ц-199;

прайс - лист виробника від 01.04.2013 року;

експертна декларація № С7226 від 19.05.2013 року.

Вказані документи взяті митним органом до уваги, але не стали підставою для підтвердження рівня заявленої декларантом митної вартості товарів.

У бухгалтерській документації, а саме, податкова накладна № 7001292 від 15.03.2013 року та видаткова накладна № 0075266178 від 15.03.2013 року містяться розбіжності, та не має можливості ідентифікувати їх за товаром, що оцінюється, у зв'язку з відсутністю розмірного ряду товару (раків).

Наданий декларантом експертний висновок Торгово-промислової палати від 22.04.2013 року № Ц-199 в якості підтверджуючого документу щодо заявленого декларантом рівня митної вартості, не стосується митної вартості вищевказаної партії товару.

Надаючи правову оцінки відносинам, що виникли між сторонами в частині правомірності дій митниці щодо витребування додаткових документів, суд виходить з наступних положень нормативно-правових актів.

Як визначає стаття 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

У силу приписів статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно зі статтею 266 Митного кодексу України на декларанта покладено обов'язок надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур.

Відповідно до частин п'ятої, шостої, одинадцятої статті 264 Митного кодексу України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту частини першої статті 337 Митного кодексу України вбачається, що перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється, зокрема, із застосуванням інформаційних технологій, які включають в себе контроль співставлення та контроль із застосуванням системи управління ризиками. Згідно із частиною третьою цієї ж статті контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Як закріплює стаття 42 Митного кодексу України митні органи самостійно визначають форму та обсяг митного контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи при здійсненні митного оформлення товарів.

За правилами статті 45 цього ж кодексу особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

За змістом статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із статтею 53 такого кодексу визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Слід відмітити, що відповідно до пункту 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 13.07.2013 року № 362 (далі - Методичні рекомендації), робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, зокрема, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено (пункт 2.5 Методичних рекомендацій).

Розділом 5 Методичних рекомендацій визначений вичерпний перелік джерел інформації, які використовуються під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків, серед них, зокрема, передбачено застосування спеціалізованих програмно-інформаційних комплексів Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби.

Як було зазначено вище, саме ці розбіжності і були виявлення під час заявлення товару до митного оформлення.

Аналіз норм частини третьої статі 53 та статті 54 Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності заявлення митної вартості товару у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, який імпортується на митну територію України.

Отже, митницею під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару були перевірені документи подані для митного оформлення, але після перевірки відповідності заявленої митної вартості ціновій інформації ЄАІС ДМСУ було з'ясовано, що митна вартість заявленого товару, відрізняється від цінової інформації ЄАІС ДМСУ.

У зв'язку з цим, враховуючи наявність підстав для сумніву в митній оцінці декларантом товару, оскільки проведений порівняльний аналіз рівня заявленої митної вартості товару відрізняється від цінової інформації ЄАІС ДМСУ, а подані декларантом документи не дали можливості підтвердити рівень заявленої митної вартості товарів, митний орган при витребуванні додаткових документів діяв у межах та спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Щодо визначення митної вартості товару і прийняття відповідного рішення про коригування митної вартості товару, судом встановлені наступні обставини та надано відповідну оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами.

Враховуючи умови поставки СІР - Бориспіль, в декларації митної вартості від 20.05.2013 року № 125120105/2013/262560 складовими митної вартості вказано основну ціну товару в іноземній валюті - 5 268, 00 доларів США та у гривні - 42 107, 124 гривень.

В графі 33 рішення про коригування митної вартості від 20.05.2013 року № 125120105/2013/010068/1 вказано, що був використаний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів з урахуванням митних декларацій від 14.05.2013 року № 125120105/2013/261866 та від 12.03.2013 року № 125120105/2013/256169.

Митна декларація від 12.03.2013 року № 125120105/2013/256169, зазначена в рішенні митниці як основа для коригування митної вартості, була оформлена на аналогічні товари ТОВ «Фоззі-Фуд», які були ввезені за тим самим контрактом на тих самих умовах, що й оцінюваний товар.

Позивач вказує, що митна вартість за вказаною декларацією була заявлена за першим методом за ціною, визначеною відповідно до пункту 2.1 контракту в інвойсі від 07.03.2013 року № 7 в такому розмірі: вартість живих раків розмірного ряду 30-50 грамів - 7 , 88 доларів США за 1 кг., розмірного ряду 70-90 грамів - 19, 00 доларів США за 1 кг.

Вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки розмитнення по митній декларації від 12.03.2013 року № 125120105/2013/256169 відбувалося за ціною 9,1156 доларів США/кг, що підтверджується митною декларацією, наявною у матеріалах справи. Так, загальна сума розмитнення становила 8204 доларів США/кг, розмитнено було 900 кг раків. Отже, вартість живих раків становить 9,1156 доларів США за 1 кг.

За митною декларацією від 20.05.2013 року № 125120105/2013/262560 була визначена митна вартість товару за першим методом в сумі 5268, 00 доларів США. Митна вартість одиниці товару складала 7, 9818 доларів США за кг.

Позивач вказує, що різниця у вартості зазначених поставок пояснюється сезонністю товару «раки живі», про що вказано у пункті 1 Додаткової угоди № 2 до контракту № 420 від 15.08.2012 року, яка подавалась до митного оформлення разом з митною декларацією № 125120105/2013/262560 від 20.05.2013 року. Згідно з вказаним пунктом Додаткової угоди № 2 ціна товару може змінюватися у зв'язку із сезонністю поставок, за взаємним узгодженням сторін, що може бути підтверджено будь-яким з перерахованих документів, в яких вказана ціна на конкретну партію товару: інвойсом, специфікацією на товар, листом продавця, додатковою угодою. У літній період з 1 квітня по 1 жовтня продавець постачає товар покупцю за ціною 6, 88 доларів США за 1 кг. раків розміром 30-50, що є стандартною та незмінною ціною для даного розміру. У зимовий період з 1 жовтня по 1 квітня продавець має право підвищувати ціну на розмір 30-50, повідомивши про підвищення ціни покупця за 30 днів, у зв'язку з тим, що у холодний період дрібний рак менше життєздатний та йде підвищена смертність.

На момент митного оформлення відповідач володів інформацією про сезонний характер декларованого товару та коливанням цін на нього в залежності від сезону, але проігнорувавши цю інформацію, протиправно використав митну вартість, декларовану в інший сезонний період, а саме - до 1 квітня.

Слід звернути увагу на ту обставину, що в ціновій базі Держмитслужби України є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Частина перша статті 59 Митного кодексу України визначає, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Тобто, суд дійшов висновку про неможливість використання митної декларації від 12.03.2013 року № 125120105/2013/256169 для визначення митної вартості за товар - раки у травні, оскільки розмитнення товару - раків по митній декларації від 12.03.2013 року № 125120105/2013/256169 відбувалося у період до 1 квітня, де ціна на них була вища.

Водночас, вказана обставина не вплинула на правомірність прийняття рішення про коригування митної вартості, з огляду на наступне.

Позивач вказує, що митна декларація від 14.05.2013 року № 125120105/2013/261866, зазначена в рішенні митниці як основа для коригування митної вартості, була оформлена на аналогічні товари ТОВ «Фоззі-Фуд», які були ввезені за тим самим контрактом, що й оцінюваний товар, за ціною 6, 88 доларів США за 1 кг. для розмірного ряду раків 30-50 грамів (інвойс № 16 від 08.05.2013 року). Митна вартість за вказаною декларацією була заявлена за шостим (резервним) методом, про що свідчить графа 43 вказаної митної декларації, тобто за вищою вартістю, ніж зазначена в інвойсі № 16 від 08.05.2013 року та визначена в контракті.

Відповідно до митної декларації від 14.05.2013 року № 125120105/2013/261866 ціна за одиницю розмитнення товару - раків становила 9, 1156 доларів США/кг у зв'язку із розмитненням за резервним методом, а не 6, 88 доларів США/кг як вказано в інвойсі.

Позивач вважає, що відповідач не мав права використовувати митну декларацію від 14.05.2013 року № 125120105/2013/261866 як основу для визначення митної вартості за методом 2а - за ціною договору щодо ідентичних товарів, оскільки митна вартість в ній визначена за резервним методом, а не за основним методом - методом вартості операції.

Суд не погоджується з вказаним аргументом позивача, у зв'язку з наступним.

Відповідно до частини другої статті 59 Митного кодексу України при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

фізичні характеристики;

якість та репутація на ринку;

країна виробництва;

виробник.

Тобто, коли митний орган дійшов висновку про неможливість застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору (стаття 58 Митного кодексу України), за наявності попередніх операцій з ідентичним товаром за основу береться саме прийнята митним органом вартість операцій з ідентичними товарами.

У відповідності до вимог пункту 2 (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Згідно пункту 2 (b) статті VII ГАТТ під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості, в даному випадку таке рішення було прийнято і розмитнення по митній декларації від 14.05.2013 року № 125120105/2013/261866 проводилось за резервним методом, товар випущений у вільний обіг, митний орган мав право використовувати таку митну декларацію для застосування методу визначення митної вартості в іншому періоді за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Тобто, суд вважає, що при винесенні рішення про коригування митної вартості митний орган міг використати митну декларацію від 14.05.2013 року № 125120105/2013/261866.

При коригування митної вартості товару, було визначено ціну за одиницю товару - 9, 1156 доларів США/кг, оскільки в митній декларації від 14.05.2013 року № 125120105/2013/261866 ціна за одиницю товару, після застосування резервного методу також становить 9,1156 доларів США/кг (65574, 57 гривень : 900 кг. : 7, 993 гривні (за 1 USD)).

Як випливає із статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Разом із тим, позивач надав не усі документи, які б надали митному органу підстави вважати, що заявлена для розмитнення ціна товару не може бути підтверджена, враховуючи розбіжності в ціновій інформації ЄАІС ДМСУ щодо ідентичного товару.

Суд погоджується з твердженням представника відповідача про те, що суб'єкт господарювання має надати лише належні документи на підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Отже, за викладених вище обставин, у митного органу виникла обґрунтована підозра сумніватися у дійсній правильній оцінці товару, а звідси і право на проведення відповідних консультацій, витребування додаткових документів тощо.

А оскільки позивач надав не усі документи, які митний орган визначив як необхідні, не усунув сумнівів відповідача щодо дійсної ціни товарів, у митниці була інша інформація про визначення митної вартості товару, то, відповідно, у такого суб'єкта владних повноважень було право визначати митну вартість самостійно.

Суд зазначає, що жодною нормою Митного кодексу України не встановлено заборони на застосування, зокрема, другого методу визначення митної вартості щодо ідентичних товарів в ході коригування митним органом вартості за іншими зовнішньоекономічними операціями на підставі цінової інформації щодо митних оформлень за митними деклараціями, митну вартість за якими було раніше скориговано.

Це означає, що висновки про недоведення задекларованої митної вартості товару є правильними, а рішення про коригування митної вартості - правомірним.

Висновки суду про неможливість використання митної декларації від 12.03.2013 року № 125120105/2013/256169 для визначення митної вартості за товар не є підставами для визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості.

Оскільки, суд дійшов висновків про правомірність коригування митної вартості за товар - раки до ціни 9,1156 доларів США/кг у зв'язку із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів з урахуванням митної декларації від 14.05.2013 року № 125120105/2013/261866.

За правилами статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи свідчить про те, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України. Таким чином, позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Крім цього, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (частина друга статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Із матеріалів справи вбачається, що розмір майнових вимог, заявлених позивачем, становить 1 196 гривень 22 копійки та, відповідно, 2 відсотки від них дорівнюють сумі у розмірі 23 гривні 92 копійки, що є менше ніж 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» установлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень. Таким чином, станом на 1 січня 2013 року, 1,5 розміри мінімальної заробітної плати становлять 1720 гривень 50 копійок.

Враховуючи наведене та ту обставину, що відповідно до квитанції від 20.11.2013 року № 6041718 позивачем сплачено частину судового збору у розмірі 172, 05 гривень суд дійшов висновку, що решта суми судового збору у розмірі 1548 гривень 45 копійок підлягає стягненню з позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 53, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (ідентифікаційний код 32294926) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1548 (одна тисяча п'ятсот сорок вісім) гривень 45 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.