Постанова № 36123059, 12.12.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року о 09 год. 38 хв. Справа № 808/8974/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Пелеха С.І.

представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про стягнення коштів за податковим боргом

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача до державного бюджету борг з податку на додану вартість у сумі 4240,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) та зазначено, що відповідач має заборгованість у сумі 4240,86 грн. з податку на додану вартість, яка виникла внаслідок несплати самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань, сум податкових зобов'язань нарахованих податковим органом у податковому повідомленні-рішенні, а також суми пені, нарахованої відповідачу за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань.

Ухвалою від 29 листопада 2013 року відкрито провадження у справі №808/8974/13-а та призначено справу до розгляду.

Зазначена ухвала, разом із повістками про виклик до суду, була направлена на юридичні адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивач отримав вказану ухвалу та повістку, про що свідчить підпис уповноваженої особи позивача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Від відповідача повернувся конверт із відміткою відділення поштового зв'язку «за зазначеною адресою не проживає».

Згідно із ч. 11 ст. 35, ч. 3 ст. 167 КАС України відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про судовий розгляд даної справи.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 11.12.2013 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, клопотань та заяв від відповідача на адресу суду не надходило, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 24.09.2007 зареєстрована фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1, - що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_2 (а.с.5).

ФОП ОСОБА_1 взята на облік до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя 24.09.2007 за №Г-1119, що підтверджується копією Довідки про взяття на облік платника податків №3/10/18-035 від 16.01.2013 (а.с.7).

Станом на час розгляду адміністративної справи у суді за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 4240,86 грн., який виник на підставі наступного.

Відповідачем до податкового органу подавались уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість:

- №23845 від 24.03.2011 (а.с.15), в якій ФОП ОСОБА_1 самостійно визначила суму грошового зобов'язання у розмірі 796,00 грн., з яких відповідно до облікової картки платника (зворотній бік, скорочена форма) залишок до сплати склав 268,00 грн.;

- №23846 від 24.03.2011 (а.с.17), в якій ФОП ОСОБА_1 самостійно визначила суму грошового зобов'язання у розмірі 1858,00 грн.;

- №36571 від 26.05.2011 (а.с.19-20), в якій ФОП ОСОБА_1 самостійно визначила суму грошового зобов'язання у розмірі 709,00 грн.;

- №36573 від 26.05.2011 (а.с.23-25), в якій ФОП ОСОБА_1 самостійно визначила суму грошового зобов'язання у розмірі 598,00 грн.;

- №36605 від 31.05.2011 (а.с.27-29), в якій ФОП ОСОБА_1 самостійно визначила суму грошового зобов'язання у розмірі 387,00 грн.;

- №36603 від 31.05.2011 (а.с.31-32), в якій ФОП ОСОБА_1 самостійно визначила суму грошового зобов'язання у розмірі 211,00 грн.

Загальна сума податкових зобов'язань за вищевказаними розрахунками склала 4031,00 грн.

Вказана сума відповідачем сплачена не була, у зв'язку з чим вона набула статусу податкового боргу.

Крім того, позивачем стосовно ФОП ОСОБА_1 03.09.2012 була проведена камеральна податкової звітності з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2011 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 03.09.2012 №818/17-01/НОМЕР_1.

На підставі Акту перевірки від 03.09.2012 №818/17-01/НОМЕР_1 позивачем 05.09.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення №0004951701, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 172,00 грн.

Оскільки вказане податкове повідомлення-рішення відповідачем в адміністративному та судовому порядку не оскаржено, воно вважається узгодженим.

Вказана сума ФОП ОСОБА_1 сплачена не була, у зв'язку з чим вона набула статусу податкового боргу.

Крім того, як встановлено з матеріалів адміністративної справи, за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань відповідачу була нарахована пеня у розмірі 37,86 грн.

Отже загальна сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість складає 4240,86 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме була сформована та надіслана податкова вимога №1/1580 від 31.12.2010 на суму 392,00 грн.

Станом на 12.12.2013 ФОП ОСОБА_1 має заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 4240,86 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У п.57.3. ст. 57 ПК України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За правилами пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом;

Згідно з п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;

Пунктом 129.4 ст. 129 ПК України передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до приписів п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.4. ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Вищенаведеним нормативним актом не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Відповідно до пункту 3.1 Розділу 3 Інструкції про порядку ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контролю за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом ДПА України від 18.07.2005 №276 (далі - Інструкція №276), з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

У п.3.6 Інструкції №276 зазначено, що форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний боки. На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків. Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Згідно п. 4.1 Розділу 4 Інструкції №276 нарахуванню в особових рахунках платників підлягають, зокрема, податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства.

Податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри. Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі «Нараховано платежів - зменшено платежів» за відповідними кодами операцій (п. 4.2.1 Розділу 4 Інструкції №276).

ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя на підтвердження податкового боргу відповідача у розмірі з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 4240,86 грн. надано:

- облікові картки платника податку (зворотній бік, скорочена форма) ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг;

- Довідку про податковий борг ФОП ОСОБА_1 станом на 06.11.2013;

- розрахунок заборгованості ФОП ОСОБА_1 станом на 06.11.2013.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкового зобов'язання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя звернулась до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до державного бюджету борг з податку на додану вартість у загальній сумі 4240,86 грн. (чотири тисячі двісті сорок гривень 86 копійок) на розрахунковий рахунок №31515970700005, код платежу 14010100, призначення платежу «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)», банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, одержувач - Держбюджет у Комунарському районі, ЄДРПОУ 38025435.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара