Рішення № 36122984, 16.12.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2013 р. Справа № 918/1714/13

Господарський суду Рівненської області в складі судді Політики Н.А. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М"

до відповідача 1: Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс"

про стягнення заборгованості в сумі 29 667 грн. 74 коп.

За участю представників сторін:

від позивача - Дяденчука А.І., довіреність №28/13 від 07.10.2013р.;

від відповідача 1- не з'явились;

від відповідача 2- не з'явились.

В судовому засіданні 16 грудня 2013 року, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07 листопада 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОР С.І.М." (далі - ТОВ "КОЛОР С.І.М.) - звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом відповідно до якого просить стягнути з Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" (далі - Підприємство, відповідач 1) 18 332 грн. 90 коп. основного боргу, 690 грн. 78 коп. 3% річних, 1 454 грн. 85 коп. пені та 8 189 грн. 21 коп. штрафу згідно договору поставки товару №27/06-12-б від 27 червня 2012 року, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" (далі ТОВ "Фенікс", відповідач 2) 1000 грн. 00 коп. заборгованості згідно договору поруки №23/13 від 27 червня 2012 року.

Ухвалою суду від 07 листопада 2013 року позовну заяву від 06 листопада 2013 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 918/1714/13, розгляд якої було призначено на 19 листопада 2013 року.

Ухвалою від 19 листопада 2013 року розгляд справи відкладено на 02 грудня 2013 року.

02.12.2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 1 - 18 332 грн. 90 коп.. основного боргу, 1 452 грн. 20 коп. пені, 686 грн. 61 коп. 3 % відсотки річних та 3 866 грн. 59 коп. 20 % штрафу. Вказана заява прийнята судом до розгляду, оскільки подана відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України. (а.с.60-63).

Згідно підпункту 3.10 пункту 3 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26 листопада 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

02.12.2013 року, через відділ канцелярії та документообігу суду, відповідачем 1 був поданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач частково заперечує проти позовних вимог, та просить відмовити в частині стягнення 3% річних у розмірі 690.78 грн., пені у розмірі 1 454, 85 грн., штрафу в розмірі 8 189,21 грн.. (а.с.20-22).

02.12.2013 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача 1 надійшло клопотання, в якому просить розглядати справу за поданим відзивом на позовну заяву без участі представника відповідача 1. (а.с.74).

04.12.2013 року, через відділ канцелярії та документообігу суду, відповідачем 1 була подана заява про застосування строку позовної давності до пені та штрафу згідно договору поставки товару №27/06-12-б від 27.06.2012 р.. Вказана заява прийнята судом до розгляду. (а.с.79-80).

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.

У судові засідання 19 листопада, 02 грудня та 09 грудня 2013 року відповідач 1 не забезпечив явку свого повноважного представника, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи 09 грудня 2013 року із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив. Однак 02 грудня 2013 року подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. (а.с.74).

У судові засідання 19 листопада, 02 грудня та 09 грудня 2013 року відповідач 2 не забезпечив явку свого повноважного представника, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи 09 грудня 2013 року із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу 2 за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 35312, Рівненська область Рівненський район смт.Клевань-2, вул..Центральна, 38. Факт отримання відповідачем 2 вищезазначених судових документів підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення відповідного поштового відправлення з підписом уповноваженої особи відповідача (а.с.44, 51, 84).

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач 2 завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що у відповідача 2 було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання відповідного відзиву на позовну заяву позивача.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що відповідач 2 не направив на адресу суду будь-яких заяв чи клопотань, зокрема, про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, а явка його уповноваженого представника у судове засідання обов'язковою не визнавалася, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2012 року між ТОВ "КОЛОР С.І.М." (Постачальник) та Дочірнім підприємством "Закарпатський облавтодор" філія "Мукачівська ДЕД" (Покупець) був укладений договір постачання № 27/06-12-б, за умовами якого Постачальник зобов'язується

поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити наступні товари: фарба для розмітки доріг, склокульки, розчинник, пластик для розмітки доріг, затверджувач (надалі іменується Товар) (а.с. 15-21).

Пунктом 1.2 вказаного договору передбачено, що найменування, номенклатура, асортимент, кількість, ціна в гривнях визначаються у видаткових накладних або специфікаціях та рахунках-фактурах, виданих на підставі цього Договору.

Відповідно до пункту 1.3. Договору Постачальник забезпечує по Договору поставки товару відповідно до потреб Покупця та з урахуванням виробничих можливостей Постачальника.

Згідно з пунктом 2.1. Договору Покупець здійснює оплату за відвантажений Товар протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати відвантаження товару. Датою відвантаження Товару є дата виписки накладної або специфікації.

Ціна Товару може бути змінена постачальником в односторонньому порядку в разі зміни цін на енергоносії, паливно-мастильні матеріали, компоненти, які використовуються при виготовленні Товару, підвищення розміру мінімальної заробітної плати та з інших причин. Про зміну ціни Постачальник повідомляє Покупця у письмовій формі будь-яким прийнятним для нього способом, який у подальшому дозволить йому підтвердити факт повідомлення (пункт 2.2. Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору якість Товару повинна відповідати діючим стандартам та іншим вимогам, встановленим законодавством України на даний вид товару та підтверджуватись відповідними документами (сертифікатами).

За пунктом 4.3 Договору передача Товару повинна бути здійснена на підставі відповідних товарно-супровідних документів (видаткових, товарно-транспортних накладних тощо). Підтвердженням факту прийняття товару є підпис уповноваженої особи Покупця на видатковій накладній або специфікацій.

Право власності на Товар, ризики його втрати, пошкодження чи псування переходять до Покупця в момент його передачі (п.4.4. Договору).

Згідно п.6.1. Договору даний договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2012 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.

Товар відвантажується зі складів Постачальника на умовах FCA (вул. Центральна, 38, смт. Клевань-2, Рівненського району, Рівненської області, ТОВ "Колор С.І.М"), якщо інше не передбачено в заявці. (пункт 4.6 Договору).

На виконання умов Договору 27 червня 2012 року, 26 липня 2012 року та 24 жовтня 2012 року Позивач відвантажив, а Відповідач 1 отримав Товар на загальну суму 19 332 грн. 90 коп., разом з товаром Покупцю було передано наступні документи:

- Договір поставки товару № 27/06-12-б від 27 червня 2012 року;

- специфікація № 1 до Договору (Додаток № 1 від 27 червня 2012 року) на суму 7 980 грн. 84 коп.;

- специфікація № 2 до Договору (Додаток № 2 від 26 липня 2012 року) на суму 5 651 грн. 46 коп.;

- специфікація № 3 до Договору (Додаток № 3 від 24 жовтня 2012 року) на суму 5 700 грн. 60 коп.;

- видаткова накладна № РН-000337 від 27 червня 2012 року на суму 7 980 грн. 84 коп.

- видаткова накладна № РН-000396 від 26 липня 2012 року на суму 5 651 грн. 46 коп.;

- видаткова накладна № РН-000658 від 24 жовтня 2012 року на суму 5 700 грн. 60 коп.;

- рахунок - фактура № СФ - 0000100 від 27 червня 2012 року; на суму 7 980 грн. 84 коп.;

- рахунок - фактура № СФ - 0000121 від 26 липня 2012 року; на суму 5 651 грн. 46 коп.;

- рахунок - фактура № СФ - 0000230 від 24 жовтня 2012 року; на суму 5 700 грн. 60 коп.;

- сертифікати якості на Товар;

- сертифікат відповідності Держдор НДІ.

Покупцем товар був отриманий. В свою чергу, Покупець в порушення умов Договору не розрахувався з Позивачем за поставлений товар, таким чином, у ДП "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" перед позивачем, рахується заборгованість в сумі 19 332 грн. 90 коп.

19 вересня 2013 року ТОВ "Колор С.І.М" відправило Відповідачу 1 вимогу №681 від 11.09.2013р., в якій вимагає негайно розрахуватись за поставлений Товар. (а.с.35).

10 жовтня 2013 року від Підприємства надійшла відповідь від 08.10.2013р. №06/647 на вимогу, в якій останній визнає вимогу про сплату боргу в розмірі 19 332 грн. 90 коп. обґрунтованою та просить не стягувати заборгованість в судовому порядку, посилаючись на тяжке фінансове становище. (а.с.34).

З вищезазначеного вбачається, що Підприємство отримало товар від Постачальника на загальну суму 19 332 грн. 90 коп., що стверджується матеріалами справи і відповідно до умов договору Відповідач 1 повинен був розрахуватися за отриманий товар, як того вимагає пункт 2.1. Договору, на протязі 20 днів з дня відвантаження товару.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що всупереч вказаним умовам договору Покупець взятий на себе обов'язок по оплаті вартості отриманого товару у встановлений строк не виконало, заборгувавши таким чином ТОВ "КОЛОР С.І.М." 19 332 грн. 90 коп.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до частини 1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу за договором № 22/06-12-б від 27 червня 2012 року, яка складає 19 332 грн. 90 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи і Підприємство на момент прийняття рішення не надало документів, які б могли свідчити про погашення вказаної заборгованості перед ТОВ "КОЛОР С.І.М.", суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог позивача про стягнення з Підприємства 18 332 грн. 90 коп., у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Судом також встановлено, що з метою належного виконання вказаного договору 27 червня 2012 року між Позивачем та ТОВ "Фенікс" був укладений договір поруки № 23/13, відповідно до якого останнє взяло на себе обов'язок частково відповідати перед ТОВ "КОЛОР С.І.М." за виконання зобов'язань Підприємства згідно вищезазначеного договору у розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Водночас при дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до пункту 2.3. договору поруки № 23/13 порука припиняється, якщо Кредитор протягом шести місяців із дня настання терміну виконання зобов'язань Поручителя за цим договором не пред'явить позову до Поручителя.

Частиною 1 статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частинами 1, 2 статті 533 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У той же час частиною 4 статті 559 ЦК України унормовано, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Оскільки, як зазначалося вище по тексту, термін виконання зобов'язання настав і враховуючи пункт 2.3. Договору поруки № 23/13, позивач повинен був звернутися до суду на протязі 6 місяців від дати граничного виконання зобов'язання тобто включно до 06 лютого 2013 року, щоб стягнути з ТОВ "Фенікс" 1 000 грн. 00 коп.

Так як, позивач пропустив зазначений 6 місячний термін і звернувся до суду 07 листопада 2013 року, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги ТОВ "КОЛОР С.І.М." до ТОВ "Фенікс" про стягнення 1 000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим позов у цій частині не підлягає задоволенню.

Також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 1 своїх зобов'язань за Договором, на підставі пункту 5.2. Договору позивач нарахував пеню в розмірі 1 452 грн. 20 коп. та штрафу в розмірі 3 866 грн. 59 коп. (розрахунок а.с.61-62).

Відповідно до пункту 5.2. Договору у випадку виникнення порушень умов сплати вартості Товару Покупцем, Постачальник має право упровадити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань, а також додатковий штраф у розмірі 20% від простроченої суми у разі, якщо прострочка платежу складає більше 20 календарних днів оплата якої є обов'язковою.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частинами 2, 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання., штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

У силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідачем 1 було подано заяву про застосування позовної давності в частині вимог стягнення пені та штрафу згідно договору поставки товару №27/06/12-б від 27.06.2012 року по видатковій накладній №РН-000337 від 27 червня 2012 року, видатковій накладній №РН-000396 від 26 липня 2012 року. (а.с.79-80).

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік (спеціальна позовна давність) застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України з вимогою про стягнення штрафних санкцій особа може звернутися до суду протягом одного року з моменту невиконання зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі № 3-27гс12).

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач звернувся із позовною заявою до суду 07 листопада 2013 року. Останнім не надано належних та достатніх доказів поважності причин пропуску позовної давності, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від нього підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову.

Проте, відповідно до п.4.3 ч.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів" якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін.

Судом встановлено, що по видатковій накладній №РН-000337 від 27 червня 2013 року, відповідно до п.2.1. Договору оплата за товар здійснюється протягом 20 календарних днів, а тому порушення зобов'язання виникає з 18 липня 2012 року, а по видатковій накладній №РН-000396 від 26 липня 2012 року з 16 серпня 2012 року.

Враховуючи, ту обставину, що позивач із позовом звернувся 07.11.2013 року, то відповідно поза межами річного строку позовної давності пеня нарахована лише по видатковій накладній №РН-000337 від 27 червня 2012 року за період з 18.07.2012 року по 06.11.2012 року та по видатковій накладній №РН-000396 від 26 липня 2012 року за період з 16.08.2012 по 06.11.2012 року.

Вимоги ж щодо стягнення пені нарахованої по видатковій накладній №РН-000337 від 27 червня 2012 року за період з 07.11.2012 року по 18.01.2013 року та видатковій накладній №РН-000396 від 26 липня 2012 року з 07.11.2012 року по 16.02.2013 року є правомірними та підлягають до задоволення.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги щодо стягнення пені в межах строку позовної давності.

Судом здійснене власний розрахунок суми пені, а саме:

Розрахунок пені по видатковій накладній №РН-000337 від 27.06.2012 року

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення7980.8407.11.2012 - 18.01.2013737.5000 %0.041 %*238.77Розрахунок пені по видатковій накладній №РН-000396 від 26.07.2012 року

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення5651.4607.11.2012 - 16.02.20131027.5000 %0.041 %*236.25Розрахунок пені по видатковій накладній №РН-000658 від 24.10.2012 року

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення5700.6014.11.2012 - 14.05.20131827.5000 %0.041 %*425.21Суд перевіривши розрахунок пені по накладній №РН-000658 від 14.10.2012 р., встановив, що розмір останньої становить 425,21 грн., при заявленому - 423, 73 грн. (а.с.62).

Оскільки суд, не може вийти за межі позовних вимог, тому бере до уваги суму пені розраховану позивачем у розмірі 423,73 грн.

Суд, здійснивши власний розрахунок оспорюваної суми пені по видатковій накладній №РН-000337 від 27 червня 2012 року та по видатковій накладній №РН-000396 від 26 липня 2012 року, а також взявши до уваги розрахунок пені по видатковій накладній №РН-000358 від 14.10.2012 року здійснений позивачем, дійшов до висновку про задоволення пені в сумі 898 грн. 75 коп..

Щодо нарахування штрафу в сумі 3 866 грн. 59 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарській санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня)…..

Згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Судом встановлено, що позивач 07 листопада 2013 року звернувся до суду про стягнення штрафу поза межами річного строку позовної давності по видатковій накладній №РН-000337 від 27 червня 2012 року на суму 1 596 грн. 17 коп. - зобов'язання виникло 17 липня 2012 року та по видатковій накладній №РН-000396 від 26 липня 2012 року на суму 1 130 грн. 30 коп. - зобов'язання виникло 15 серпня 2012 року.

Вимога щодо стягнення штрафу по видатковій накладній №РН-000658 від 14.10.2012 року на суму 1 140 грн. 12 коп. - зобов'язання виникло 14 листопада 2012 року заявлена в межах річного строку позовної давності, тому є правомірною та такою, що підлягає до задоволення., суд дійшов до висновку про задоволення штрафу в сумі 1 140 грн. 12 коп..

Крім того, на підставі статті 625 ЦК України, позивач нарахував Підприємству 3 відсотки річних у розмірі 686 грн. 61 коп. (розрахунок а.с.62).

Згідно з статтею 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми підлягає до задоволення.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи зазначене вище на Підприємство покладається сплата судового збору у розмірі 1 535 грн. 84 коп.

Керуючись ст. ст.1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Закарпатський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Собранецька, будинок 39, ідентифікаційний код 31179046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." (35312, Рівненська область, Рівненський район, селище міського типу Клевань, вулиця Центральна, будинок 38, ідентифікаційний код 31299514) - 18 332 (вісімнадцять тисяч триста тридцять три) грн. 90 коп. основного боргу, 898 (вісімсот дев'яносто вісім) грн. 75 коп. пені, 1 140 (одну тисячу сто сорок) грн. 12 коп. штрафу, 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 61 коп. 3 % річних та 1 535 (одну тисячу п'ятсот тридцять п'ять) грн. 84 коп. витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. заборгованості - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "18" грудня 2013 року

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 4 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (35312, Рівненська обл., Рівненський р-н., смт. Клевань-2, вул.Центральна, 38);

3 - відповідачу 1 рекомендованим (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, 39);

4 - відповідачу 2 рекомендованим (35312, Рівненська обл., Рівненський р-н., смт. Клевань-2, вул.Центральна, 38).