Рішення № 36122983, 11.12.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" грудня 2013 р. Справа № 906/1675/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача-1: не з'явився;

від позивача-2: Гордійчук Я.В. - довіреність від 25.04.2013;

від відповідача: ОСОБА_2 - паспорт серія НОМЕР_2 від 14.05.2005 (в с/з 10.12.2013);

прокурор: Шевчук М.М. - сл. посвідчення № 011387 від 24.10.2012

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора м.Житомира в інтересах держави в особі 1) Житомирської міської ради (м.Житомир) та 2) Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (м.Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 32779,10 грн, розірвання договору оренди та повернення приміщення

У відповідності до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 10.12.2013 оголошувалась перерва до 14год. 30 хв. 10.12.2013, яка була продовжена до 12 год. 00 хв. 11.12.2013.

Прокурор звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі позивачів з вимогами: - стягнути з відповідача 32779,10грн, з яких: 31376,27грн основного боргу та 1402,83грн пені; - розірвати договір оренди нерухомого майна №1393 від 15.02.2012, укладений між КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради та ФОП ОСОБА_2; - зобов'язати відповідача звільнити орендоване приміщення.

В судовому засіданні 02.12.2013 прокурором була подана заява про збільшення розміру позовних вимог № 060090016513 від 02.12.2013 (а.с. 27-29), згідно якої він просить суд стягнути з відповідача на користь Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради заборгованість по орендній платі у сумі 36907,20 грн. та штрафні санкції в розмірі 1637,38грн., решту вимог не змінено.

Вказана заява прийнята судом до розгляду як така, що відповідає приписам ст. 22 ГПК України. Спір вирішується з урахуванням вказаної заяви.

Прокурор та представник позивача-2 в судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог. В судовому засіданні 11.12.2013 представником позивача-2 було подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів повідомлення відповідача про припинення Договору оренди в односторонньому порядку.

Відповідач позов не заперечував. Після перерви в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить його розписка (а.с. 62).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із позовної заяви, прокуратурою м. Житомира проведено перевірку стану виконання Житомирською міською радою (позивач-1) повноважень щодо управління комунальною власністю міста.

За результатами перевірки, як вказує прокурор, встановлено, що 15.02.2012 року між Комунальним підприємством "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (орендодавець, позивач-2) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар, відповідач) було укладено договір оренди нерухомого майна №1393 (далі - Договір (а.с. 14-16)), згідно якого відповідачу передано в строкове платне користування нежитлові приміщення фізкультурно-спортивного закладу, діяльність якого спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту, тренажерного залу, за адресою: АДРЕСА_2, площею 311 кв.м.

Посилаючись на п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору, ст. 526, 762 ЦК України та ст. 18 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", прокурор вказує що відповідач неналежним чином виконував умови Договору, врезультаті чого за період з січня 2013 по жовтень 2013 (включно) заборгував 36907,20грн орендної плати.

У зв'язку з непроведенням розрахунків по орендній платі, прокурором на підставі п. 3.6. Договору оренди нараховано пеню у розмірі 1637,38грн. (а.с. 30 (зворотній бік)).

Також, посилаючись на ст.ст. 283, 284 ГК України, ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 8.3. Договору оренди, прокурор просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна №1393 від 15.02.2012, укладений між КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради і ФОП ОСОБА_2, та згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України, п. 6.12 Договору зобов'язати відповідача повернути орендоване приміщення.

Відповідач щодо викладених у позовній заяві обставин та наявності боргу в заявленій позивачем сумі не заперечив, доказів на підтвердження здійснення додаткових розрахунків не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього кодексу.

У відповідності до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні відносини ґрунтуються на укладеному сторонами договорі оренди нерухомого майна №1393 від 15.02.2012 (а.с. 14-16).

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Матеріалами справи підтверджено, що за Актом прийому-передачі приміщення від 15.02.2012 (а.с.17) орендодавець КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради та балансоутримувач КВЖРЕП №13 передали, згідно вищевказаного Договору, приміщення в оренду ФОП ОСОБА_2

Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Так, за п. 3.1 Договору, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно п. 3.2. Договору, орендна плата визначається на підставі Положення про оренду, методику розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності м. Житомира, затвердженої рішенням міської ради, (далі Положення), або за результатами конкурсу на право укладання договору оренди комунальної власності територіальної громади м. Житомира.

Відповідно до п. 3.3. Договору, орендна плата по цьому Договору становить 4665,00грн. (чотири тисячі шістсот шістдесят п'ять гривень 00 копійок) без ПДВ. В подальшому орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць і вноситься орендарем згідно наданого рахунку не пізніше 10 числа послідуючого місяця з урахуванням податку на додану вартість.

Кошти, перераховані на рахунок орендодавця як завдаток для участі у конкурсі на право укладення даного договору оренди у сумі 8720,44грн. без ПДВ, зараховуються орендарю в рахунок орендної плати частково за перший та останній місяці оренди. У разі невиконання чи неналежного виконання орендарем обов'язків по цьому договору першочергове стягнення штрафних санкцій, передбачених цим договором, або чинним законодавством України здійснюється за рахунок вищезазначеного платежу (п. 3.4. Договору).

Враховуючи вищевказані умови Договору, за розрахунком позивача, відповідач за період з січня 2013 по жовтень 2013 року зобов'язаний був сплатити 55632,87грн. орендної плати.

Однак, розрахунки відповідачем були проведені лише частково на суму 16709,98грн. (а.с. 56-58), при цьому переплату в сумі 2015,96грн., що рахувалась за відповідачем за минулі періоди позивачем також було враховано в погашення боргу.

Внаслідок зазначеного заборгованість відповідача по орендній платі за вищевказаний період склала 36907,20грн. (55632,87грн. - 16709,98грн - 2015,96грн.), що вбачається з довідки позивача (а.с. 40) та підтверджено сторонами в підписаному Акті звіряння (а.с. 41).

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 36907,20грн. основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 3.6. Договору сторони визначили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з орендаря з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати. Нарахування та стягнення пені здійснюється за весь період прострочення орендарем виконання зобов'язання щодо перерахування орендної плати в терміни, встановлені в п. 3.3. цього Договору.

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, вважає, що її нарахування в сумі 1637,38грн. здійснено позивачем обґрунтовано та вірно.

Що стосується вимоги прокурора про розірвання Договору оренди нерухомого майна №1393 від 15.02.2012, слід зазначити наступне.

У відповідності до ч.1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 3 ст. 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так, за умовами п. 3.8. Договору, несплата орендної плати у повному обсязі протягом трьох місяців із дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця.

Також п. 8.8. Договору сторони визначили, що дія даного договору припиняється зокрема, внаслідок: - одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору, якщо орендар не вносив орендну плату у повному обсязі за користування нерухомим майном протягом трьох місяців підряд; - достроково за згодою сторін або рішенням господарського суду.

Наведене узгоджується з приписами ст. 782 ЦК України та ч.4 ст. 284 ГК України.

В процесі розгляду справи представником позивача-2 було надано копію листа №1253 від 11.12.2013 (а.с. 64), направленого відповідачу, згідно якого, у відповідності до пункту 3.8. Договору, Комунальне підприємство "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради повідомляє про припинення договору оренди нежитлового приміщення, яке перебуває на балансі КВРЖРЕП №13, площею 311 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, у зв'язку із несплатою орендної плати у повному обсязі протягом трьох місяців із дня закінчення строку платежу. Враховуючи зазначене, позивач-2 у листі також вимагав, відповідно до п. 6.2. Договору оренди нерухомого майна №1393 від 15.02.2012, в 5-денний термін після отримання даного повідомлення звільнити вказане нежитлове приміщення та повернути його балансоутримувачу - КВРЖРЕП №13 та орендодавцю - КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради згідно акта прийому-передачі.

Вказаний лист відповідач отримав 11.12.2013 та вказав на останньому, що погоджується із розірванням договору оренди.

У відповідності до ст. ч. 2 ст. 782 ЦК України, у разі відмови наймодавця від договору найму, договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Таким чином, на час вирішення спору, а саме 11.12.2013 договір оренди припинено, тому провадження у справі в цій частині слід припинити на підставі п. 1-1. ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмета спору.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору оренди Орендар зобов'язаний негайно повернути Орендодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За умовами п. 6.12 Договору, у разі припинення даного договору або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю та балансоутримувачу в 5-денний термін об'єкт оренди в належному стані, не гіршому, ніж під час передачі його в оренду, що засвідчується актом прийому-передачі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимогу прокурора щодо зобов'язання повернути орендоване приміщення позивачу-2 такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Отже, позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, копії яких долучено до матеріалів справи та підлягає задоволенню в частині вимог про стягнення 36907,20 грн. заборгованості по орендній платі, 1637,38грн. штрафних санкцій та про повернення майна. Стосовно вимоги про розірвання договору провадження у справі суд припиняє на підставі п. 1-1. ст. 80 ГПК України.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1)

на користь Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (10014, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., вул. Щорса, буд. 4, ід. код 34788934):

- 36907,20грн. основного боргу;

- 1637,38грн. пені.

3. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) у п'ятиденний термін з дня припинення договору оренди повернути Комунальному підприємству "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (10014, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., вул. Щорса, буд. 4, ід. код 34788934) нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, площею 311 кв.м., шляхом їх звільнення та передачі за актом прийому-передачі.

4. В частині розірвання договору оренди нерухомого майна №1393 від 15.02.2012, укладеного між Комунальним підприємством "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету 4014,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.12.2013

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2 - прокурору (наручно);

3 - позивачу-1 (рек. з пов. про вруч.)

4 - відповідачу (рек. з пов. про вруч.).