Постанова № 36122708, 09.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 р. Справа № 816/5909/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2013р. по справі № 816/5909/13-а

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

10.10.2013 року, Відкрите акціонерне товариство «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - позивач ), звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - відповідач), в якому просить, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001121500/49 від 26 вересня 2013 року, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 169 346,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 26 вересня 2013 року № 0001121500/49.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм чинного законодавства.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками податкового органу була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2013 року, про що був складений акт №92/16-02-15-24/00191282.

Порушення виявлене під час перевірки склало у відсутності реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позивача до податкового декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року та було подано додаток 8 «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)».

За результатами перевірки було постановлено відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0001121500/49 від 26 вересня 2013 року, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 169 346,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями. Іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п.201.ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є постійною для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На підставі п.203.1 ст.203 ПК України зазначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним за днем, звітного (податкового) місяця.

Згідно до п.201.10 ст.201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної і податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Податковим органом ставиться під сумнів правильність включення до додатку 8 податкових накладних з періодом виписки, що не відповідає звітному періоду за результатами господарської операції з ТОВ «Імпульс-Дон» накладної даного підприємства №2092209 від 22.09.2012 року до складу податкового кредиту за липень 2013 року у сумі 169 436,40 грн. із зазначенням її у додатку 8 декларації за липень 2013 року.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що у разі відмови продавця - контрагента позивача ТОВ «Імпульс-Дон» надати податкову накладну або порушення ним порядку її заповнення та/або реєстрації у ЄРПН платник податку - позивач повинен був скористатися правом на віднесення сум податку до податкового кредиту на підставі заяви про відмову постачальника надати податкову накладну у випадку подання такої заяви за встановленою формою разом із податковою декларацією за звітний (податковий ) період, в якому така накладна була складена.

Таким чином, колегія суддів дійшла, вважає судом першої інстанції під час постановлення судового рішення були неправильно застосовані норми Податкового кодексу, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно ч.1до 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2013р. по справі № 816/5909/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.

Повний текст постанови виготовлений 13.12.2013 р.