Постанова № 36119479, 11.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 820/11663/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників позивача - Моргун А.М., Башкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Фінпрофіль" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, приватне акціонерне товариство "Фінпрофіль", з адміністративним позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Форми "В1" від 18.11.2013 р. №0000311501.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що на час проведення перевірки мав в наявності документи, які податкове законодавство пов'язує з правом платника податків на формування податкового кредиту з ПДВ. Стверджує, що взаємовідносини позивача з його контрагентом ТОВ "РТК Трейд" склалися в межах звичайної господарської діяльності, мали реальний характер та підтверджені належними документами.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги і доводи заявленого позову, просили суд прийняти рішення про його задоволення в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином у відповідності до вимог ст. 35 КАС України. Заперечень проти адміністративного позову чи заяви про слухання справи за його відсутності до канцелярії суду не надходило.

Суд, вивчивши доводи адміністративного позову, з'ясувавши фактичні обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за наслідком аналізу змісту норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав та мотивів.

В ході розгляду справи судом з'ясовано та підтверджено матеріалами справи, що ПрАТ "Фінпрофіль" (код ЄДРПОУ 25186483, адреса: 62801, Харківська область, Печенізький район, смт Печеніги, вул. Незалежності, буд. 3), як юридична особа зареєстроване Печенізькою районною державною адміністрацією від 12.12.1997 року, реєстраційний номер №41, перереєстровано Печенізькою районною державною адміністрацією 27.10.2003 року, реєстраційний номер №14691200000000073 та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 21.09.1998 року за №198.

Згідно Свідоцтва №100296378 про реєстрацію платника ПДВ, позивач є платником ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що Чугуївською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено позапланову невиїзну перевірку ПрАТ "Фінпрофіль" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "РТК Трейд", їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2013 року. За результатами проведеної щодо позивача позапланової невиїзної перевірки складено акт №298/1501/25186483 від 05.11.2013 р.

Як свідчать матеріали справи, висновками акту позапланової невиїзної перевірки №298/1501/25186483 від 05.11.2013 р. встановлено порушення ПрАТ "Фінпрофіль": пп.198.2, пп.198.3, пп.198.6 ст. 198, пп.200.1, пп.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за березень 2013 року в сумі 21 862,00 грн.; пп.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 21 862,00 грн. по декларації з ПДВ за квітень 2013 року.

На підставі акту документальної планової перевірки №283/40-103/00165712 від 26.07.2012р. та згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України Чугуївською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області 18.11.2013 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000311501 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 21862 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 10931 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ та нарахування штрафних (фінансових) санкцій, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті перевірки, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Як з'ясовано в ході судового розгляду та підтверджено матеріалами справи, висновки відповідача про порушення ПрАТ "Фінпрофіль" вимог податкового законодавства, ґрунтуються на доводах про безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість сум по взаємовідносинам з ТОВ "РТК Трейд".

Суд з такими висновками Чугуївської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області не погоджується, вважає їх помилковими та такими, що документально не підтверджуються та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності з п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник.

Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку. Такий висновок узгоджується з положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, якими визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. За приписами п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Разом з цим суд відмічає, що податкова накладна, як підстава для нарахування податкового кредиту, має бути складена за наслідками реального виконання господарської операції особою, яка має необхідний обсяг податкової правосуб'єктності, в іншому випадку такий документ не може мати сили первинного документа у розумінні ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підтверджувати факт здійснення господарської операції навіть за наявності у такого документа усіх формальних реквізитів.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому суд звертає увагу, що дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинно здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

За наслідком дослідження матеріалів справи на предмет підтвердження правомірності формування позивачем сум податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "РТК Трейд", судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що взаємовідносини між ПрАТ "Фінпрофіль" та ТОВ "РТК Трейд" склалися в межах наданих ТОВ "РТК Трейд" (Продавець) ПрАТ "Фінпрофіль" (Покупець) рахунків - фактур (а.с. 54 - 57), які вміщують перелік товарно - матеріальних цінностей, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (розміри товару і т.д.), умови постачання, а також відомості про відправника і одержувача.

Факт придбання позивачем у ТОВ "РТК Трейд" ТМЦ підтверджується видатковими накладними (а.с. 58 - 64).

Приписами Закону України "Про автомобільний транспорт" та розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. N 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за N 128/2568, визначено, що єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документ, який призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, є товарно-транспортна накладна.

Як вбачається з матеріалів справи, доставка товару здійснювалась автотранспортним підприємством - ПрАТ "АТП 16361" на підставі укладеного з позивачем договору №0027 від 04.03.2013 р., та автотранспортним підприємством ТОВ "РТК Трейд" - контрагентом позивача, що підтверджується товарно - транспортними накладними (а.с. 81 - 84). На підтвердження факту реальності здійснення господарської операції в частині перевезення придбаного згідно рахунків - фактур товару позивачем надано копію талону замовника до подорожнього листа (а.с. 76), копії товарно-транспортних накладних (а.с. 78 - 84), а також копію акту №0447 здачі - прийняття виконання робіт (наданих послуг) по маршруту: м. Харків, смт. Печеніги (а.с. 77).

Після отримання позивачем у ТОВ "РТК Трейд" продукції, вона була оприбуткована на основному складі позивача згідно оборотно - сальдової відомості по рахунку: 201 місця зберігання ТМЦ Партії за березень 2013 року, журналу - ордеру по рахунку 201 Сировина й матеріали за 15 березня 2013 року по 09 грудня 2013 року, журналу - ордеру по рахунку 631 рахунки з вітчизняними постачальниками за березень 2013 року, а також прибутковими накладними №ПН-000212 від 13.03.2103 р., №ПН-0000213, №ПН-0000214 від 15.03.2013 р., №ПН-0000232, №ПН-0000233, №ПН-0000235 від 22.03.2013 р. (а.с. 95 - 107). Тобто, придбаний у ТОВ "РТК Трейд" товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності.

Вартість придбаного товару була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок свого контрагента - ТОВ "РТК Трейд", що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи (а.с. 65 - 67).

ТОВ "РТК Трейд" було виписано на адресу ПрАТ "Фінпрофіль" податкові накладні: податкова накладна № 26 від 04.03.2013 року; податкова накладна №27 від 04.03.2013 року (розрахунок №153 від 15.03.2013 року до податкової накладної №27 від 04.03.2013 року; податкова накладна №91 від 11.03.2013 року; податкова накладна №234 від 22.03.2013 року (а.с. 71 - 75). Видані податкові накладні повністю відповідають вимогам п.201 ст. 201 Податкового кодексу України.

Оцінивши зазначені вище первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

При цьому суд зауважує, що долучені до матеріалів справи та досліджені судом копії документів позивача по взаємовідносинам з зазначеним контрагентом були досліджені Чугуївською ОДПІ при проведенні перевірки позивача, про що зазначено в акті перевірки без встановлення будь-яких недоліків щодо їх складання або достовірності даних (арк. акту перевірки 4 - 5).

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Під час розгляду справи відповідачем не надано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Посилання відповідача на висновки акту контрагента ПрАТ "Фінпрофіль" від 24.07.2013 р. №102/221 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "РТК Трейд" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.03.2013 р. по 31.03.2103 р.", складеного Основ'янською МДПІ та надісланого на адресу Чугуївської ОДПІ, суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначений висновок узгоджується із правовою позицію, викладеною у постановах Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, та практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 22.01 2009 у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії"), яку суди повинні застосовувати як джерело права відповідно до положень ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "РТК Трейд", правомірність віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ суми, сплаченої у складі вартості товарів, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище відносин.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень - рішень Форми "В1" від 18.11.2013 р. №0000311501 дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Фінпрофіль" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Форми "В1" від 18.11.2013 р. №0000311501, винесене Чугуївською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства "Фінпрофіль" (код 25186483) з Державного бюджету України 172 (сто сімдесят дві) грн. 05 коп. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 16 грудня 2013 року.

Суддя Шевченко О.В.