Постанова № 36119407, 17.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1Вн. № 1/322

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

17 грудня 2013 року 15:10 № 826/18508/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (далі - позивач, ТОВ "Фоззі-Фуд") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 22.05.2013 № 100270000/2013/310088/1 та № 100270000/2013/310089/2, від 05.06.2013 № 100270000/2013/310104/2, № 100270000/2013/310105/2 та № 100270000/2013/310106/2, від 19.06.2013 № 100270000/2013/310124/2 та № 100270000/2013/310125/2, від 27.06.2013 № 100270000/2013/310133/2 та № 100270000/2013/310134/2, від 02.07.2013 № 100270000/2013/310136/2, від 04.07.2013 № 100270000/2013/310138/2, від 07.08.2013 № 100270000/2013/310176/2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/18508/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2013 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/18508/13-а і призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 04.12.2013 прибули представники позивача. Представник відповідача в судове засідання 04.12.2013 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини 6 статті 128 КАС України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 04.12.2013 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 12.02.2013 № 481, укладеного між компанією "International Sеafoods of Alaska, Inc." (США) та ТОВ "Фоззі-Фуд", до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів декларантом позивача подано митні декларації від 22.05.2013 № 100270000/2013/262876, від 04.06.2013 № 100270000/2013/263044, від 04.06.2013 № 100270000/2013/263045, від 04.06.2013 № 100270000/2013/263046, від 18.06.2013 № 100270000/2013/263220, від 18.06.2013 № 100270000/2013/263221, від 27.06.2013 № 100270000/2013/263320, від 27.06.2013 № 100270000/2013/263321, від 02.07.2013 № 100270000/2013/263341, від 04.07.2013 № 100270000/2013/263374, від 07.08.2013 № 100270000/2013/264366 та документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару "риба свіжоморожена морська - мінтай, без голови, патрана, не піддана тепловій та кулінарній обробці, без додання харчових добавок та приправ, не консервована" та товару "риба свіжоморожена морська - стрілозуба камбала, без голови, без хвоста, патрана, не піддана тепловій та кулінарній обробці, без додання харчових добавок та приправ, не консервована".

Митна вартість товару була визначена позивачем за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження заявлених відомостей позивачем було подано наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR); коносамент; рахунок-фактуру (інвойс); пакувальний лист; зовнішньоекономічний контракт від 12.02.2013 № 481; прайс-лист; комерційну пропозицію; платіжне доручення № 051 від 11.04.2013; виписку з бухгалтерської документації від 11.04.2013; підтвердження законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування; ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2; довідку про проведення декларування валютних цінностей; сертифікат відповідності; сертифікат про походження товару загальної форми; сертифікат якості.

За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відповідач направив декларанту позивача електронні повідомлення про необхідність надання додаткових документів, зокрема: виписку з бухгалтерської документації та інші (за наявності) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи для підтвердження митної вартості товарів (за бажанням декларанта); страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (Т. 2, арк. 20, 40, 67; Т. 3, арк. 19, 43, 99).

Листами № 361 від 22.05.2013 (Т. 1, арк. 94), № 470 від 05.06.2013 (Т. 1, арк. 98), № 469 від 05.06.2013 (Т. 1, арк. 198), № 360 від 22.05.2013 (Т. 1, арк. 224), № 471 від 05.06.2013 (Т. 1, арк. 243) декларанти Черкасов Д.Д. та Туренко Г.В. додатково надали митному органу наступні документи: виписку з бухгалтерської документації від 11.04.2013; платіжне доручення № 051 від 11.04.2013; зовнішньоекономічний договір № 481 від 12.02.2013; експортну декларацію № 911456498 від 28.03.2013, зазначивши, що надати інші додаткові документи; каталоги; специфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями на момент надіслання вищевказаних листів немає можливості.

При цьому, листами № 619 від 04.07.2013 (Т. 1, арк. 68), № 537 від 18.06.2013 (Т. 1, арк. 122), № 536 від 18.06.2013 (Т. 1, арк. 148), № 582 від 27.06.2013 (Т. 1, арк. 178), № 583 від 27.06.2013 (Т. 1, арк. 191), № 592 від 02.07.2013 (Т. 3, арк. 20), № 637 від 07.08.2013 (Т. 3, арк. 100) декларант Туренко Г.В. повідомив митний орган про те, що надати каталоги; специфікації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування на момент надіслання вищевказаних листів немає можливості.

Мотивуючи ненаданням позивачем додатково витребуваних документів та наявністю розбіжностей у первісно поданих документах, відповідач прийняв наступні рішення про коригування митної вартості товарів за шостим (резервним) методом, а саме:

- рішення від 22.05.2013 № 100270000/2013/310088/1, № 100270000/2013/310089/2, рішення від 05.06.2013 № 100270000/2013/310104/2, № 100270000/2013/310105/2, № 100270000/2013/310106/2, рішення від 19.06.2013 № 100270000/2013/310124/2, № 100270000/2013/310125/2, за якими скориговано митну вартість товару № 1 "риба свіжоморожена морська - мінтай, без голови, патрана, не піддана тепловій та кулінарній обробці, без додання харчових добавок та приправ, не консервована" - з 1,90 до 2,31 доларів США за кг;

- рішення від 27.06.2013 № 100270000/2013/310133/2, № 100270000/2013/310134/2, за якими скориговано митну вартість товару № 1 "риба свіжоморожена морська - мінтай, без голови, патрана, не піддана тепловій та кулінарній обробці, без додання харчових добавок та приправ, не консервована" - з 1,95 до 2,32 доларів США за кг;

- рішення від 02.07.2013 № 100270000/2013/310136/2, за яким скориговано митну вартість товару № 1 "риба свіжоморожена морська - стрілозуба камбала, без голови, без хвоста, патрана, не піддана тепловій та кулінарній обробці, без додання харчових добавок та приправ, не консервована" - з 1,50 до 2,60 доларів США за кг;

- рішення від 04.07.2013 № 100270000/2013/310138/2, рішення від 07.08.2013 № 100270000/2013/310176/2, за якими скориговано митну вартість товару № 1 "риба свіжоморожена морська - стрілозуба камбала, без голови, без хвоста, патрана, не піддана тепловій та кулінарній обробці, без додання харчових добавок та приправ, не консервована" - з 1,40 до 2,60 доларів США за кг.

Коригування митної вартості товарів обумовило відмову у митному оформленні митних декларацій від 22.05.2013 № 100270000/2013/262876, від 04.06.2013 № 100270000/2013/263044, від 04.06.2013 № 100270000/2013/263045, від 04.06.2013 № 100270000/2013/263046, від 18.06.2013 № 100270000/2013/263220, від 18.06.2013 № 100270000/2013/263221, від 27.06.2013 № 100270000/2013/263320, від 27.06.2013 № 100270000/2013/263321, від 02.07.2013 № 100270000/2013/263341, від 04.07.2013 № 100270000/2013/263374, від 07.08.2013 № 100270000/2013/264366.

У зв'язку з чим відповідач прийняв картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270000/2013/50151, № 100270000/2013/50118, № 100270000/2013/50138, № 100270000/2013/50150, № 100270000/2013/50137, № 100270000/2013/50147, № 100270000/2013/50148, № 100270000/2013/50119, № 100270000/2013/50102, № 100270000/2013/50117, № 100270000/2013/50152, № 100270000/2013/50193.

Товари випущено у вільний обіг за електронними митними деклараціями від 22.05.2013 № 100270000/2013/262892, № 100270000/2013/262891, від 05.06.2013 № 100270000/2013/263060, № 100270000/2013/263057, № 100270000/2013/263058, від 19.06.2013 № 100270000/2013/263243, № 100270000/2013/263244, від 27.06.2013 № 100270000/2013/263328, № 100270000/2013/263329, від 02.07.2013 № 100270000/2013/263349, від 04.07.2013 № 100270000/2013/263374, від 07.08.2013 № 100270000/2013/264370 із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій.

Оцінивши за правилами статті 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно статті 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року ніщо не повинно тлумачитись так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

З матеріалів справи вбачається, що, здійснюючи контроль за правильністю визначення декларантом митної вартості товарів за митними деклараціями від 22.05.2013 № 100270000/2013/262876, від 04.06.2013 № 100270000/2013/263044, від 04.06.2013 № 100270000/2013/263045, від 04.06.2013 № 100270000/2013/263046, від 18.06.2013 № 100270000/2013/263220, від 18.06.2013 № 100270000/2013/263221, від 27.06.2013 № 100270000/2013/263320, від 27.06.2013 № 100270000/2013/263321, від 02.07.2013 № 100270000/2013/263341, від 04.07.2013 № 100270000/2013/263374, від 07.08.2013 № 100270000/2013/264366, Київською міжрегіональною митницею Міндоходів було встановлено, що надані до митного оформлення документи містили наступні розбіжності:

- в якості підтвердження заявленої митної вартості декларантом надано прайс-лист продавця від 27.05.2013 б/н, який адресовано ТОВ «Фоззі-Фуд» на умовах поставки CIF Одеса. Даний документ носить адресний характер, тобто має суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості можливих потенційних покупців. Тому даний прайс-лист не може розглядатись у якості підтвердження заявленої митної вартості;

- відповідно до пункту 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 12.02.2013 № 481 умовами поставки зазначено CIF Одеса. Разом з тим, декларантом не надано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Відповідно до частини 2 статті VII Генеральної Угоди з тарифів та торгівлі 1994 року оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна бути заснована на дійсній вартості товару, що обкладається митом.

Судом встановлено, що згідно з наданими позивачем експертними висновками від 12.09.2013 № 12092 та від 16.09.2013 № 12093 в процесі аналізу експертом розглядалися документи, що надавались до митного оформлення, a також інформація, отримана лише з одного інтернет-ресурсу, що не дає об'єктивної інформації щодо ринкової вартості товару. Також експертом не враховувались умови поставки товару при проведенні маркетингового дослідження ринку.

У наданій позивачем копії виписки з бухгалтерської документації від 11.04.2013 (оборотно-сальдова відомість по кредитору «Іnternational Seafoods of Alaska, Inc.») за інвойсами з 01.01.2013 по 22.05.2013 вказана цифра 31050, за інвойсами з 01.01.2013 по 13.08.2013 вказана цифра 472 224,82 USD. Зазначені цифри не можуть слугувати підставою для перевірки врахування декларантом всіх складових ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товар та ідентифікації оплати з вартістю оцінюваних товарів.

Наданий позивачем знеособлений прайс-лист визначає вартість товару 1,5 USD за кілограм на умовах CIF Клайпеда, а в заявлених митних деклараціях фактурна вартість товару складає 1,5 USD за кілограм на умовах CIF Одеса. Зазначений факт не дає можливості використати наданий прайс-лист для підтвердження вартості товару.

Надана позивачем копія митної декларації типу «EU US» (країна відправлення - США, країна призначення - Литва) не є копією митної декларації країни відправлення відповідно до вимог частини 3 статті 53 МК України. Вказані у ній дані неможливо ідентифікувати ані з вагою товару, ані з митною вартістю, ані з зазначеними документами.

Суд також звертає увагу, що відповідно до пункту 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 12.02.2013 № 481 товар надійшов на умовах поставки CIF Одеса.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF ("вартість, страхування, фрахт") покладає на продавця обов'язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрат за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Частинами 4, 5 статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товари, тобто загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно пункту 7 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування товарів.

Під час судового розгляду позивачем не було надано жодного страхового документа або документів, які б містили відомості про вартість страхування.

Викладене свідчить про те, що поставка товару відбулась з порушенням умов CIF згідно з Інкотермс 2010.

Крім цього, судом встановлено, що позивачем були надані не в повному обсязі додаткові документи, які вимагались митницею для підтвердження заявленої митної вартості, підтвердженням чого є листи № 619 від 04.07.2013 (Т. 1, арк. 68), № 537 від 18.06.2013 (Т. 1, арк. 122), № 536 від 18.06.2013 (Т. 1, арк. 148), № 582 від 27.06.2013 (Т. 1, арк. 178), № 583 від 27.06.2013 (Т. 1, арк. 191), № 592 від 02.07.2013 (Т. 3, арк. 20), № 637 від 07.08.2013 (Т. 3, арк. 100), якими декларант позивача повідомив митний орган про те, що немає можливості надати каталоги; специфікації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 55 МК України у разі якщо документи, подані на підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Оскільки надані документи містили неповні відомості, зважаючи на непідтверджені документально дані, суд приходить до висновку про доцільність уточнення заявленої митної вартості товару. Відтак, пропозиція відповідача надати додаткові документи, конкретний перелік яких було зазначено у електронних повідомленнях (Т. 2, арк. 20, 40, 67; Т. 3, арк. 19, 43, 99) та листах від 30.08.2013 № 14.1/4-26/4013, від 13.09.2013 № 14.1/2-26/4723 dsl 19/09/2013 № 14.1/2-26/4977, від 26.09.2013 № 14.1/2-26/5298 (Т. 2, арк. 118 - 120, 178 - 180, 249 - 250; Т. 3, арк. 77 - 79), є доречною та такою, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

З декларантом було проведено процедуру консультації з приводу неможливості визнання заявленої митної вартості товарів за першим методом шляхом надіслання електронних повідомлень.

Вказавши на неможливість надання додатково запитуваних митницею документів, позивач скористався правом на випуск товарів у вільний обіг за митними деклараціями від 22.05.2013 № 100270000/2013/262892, № 100270000/2013/262891, від 05.06.2013 № 100270000/2013/263060, № 100270000/2013/263057, № 100270000/2013/263058, від 19.06.2013 № 100270000/2013/263243, № 100270000/2013/263244, від 27.06.2013 № 100270000/2013/263328, № 100270000/2013/263329, від 02.07.2013 № 100270000/2013/263349, від 04.07.2013 № 100270000/2013/263374, від 07.08.2013 № 100270000/2013/264370 під гарантію зі сплатою різниці між сумою митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Пунктом 8 статті 55 МК України передбачено, що протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

При цьому, матеріали справи не містять доказів надання додатково витребуваних митним органом документів чи повідомлення додаткової інформації. Такі документи та інформація не надавались і під час судового розгляду справи.

Відтак, судом встановлено, що відповідачем було надано позивачу можливість як під час митного оформлення, так і протягом строку дії гарантійних зобов'язань, підтвердити та узгодити заявлену митну вартість товару, якою позивач не скористався.

Також матеріали справи не містять даних щодо вжиття позивачем заходів щодо отримання від спеціалізованих організацій, продавця та/або виробника товарів документів, необхідних для підтвердження заявленої ціни.

Жодних мотивів та причин про неможливість надання додаткових документів позивач суду не навів.

Враховуючи надане законодавством право на доведення заявленої митної вартості товарів після їх випуску у вільний обіг, беручи до уваги встановлений пунктом 8 статті 55 МК України для цього строк, позивач не був позбавлений можливості отримати витребувані митним органом додаткові документи для підтвердження митної вартості товару (попередньо отримавши відповідні роз'яснення щодо виду та обсягу такої інформації під час проведення процедури консультації), вже після випуску товарів у вільний обіг.

Таким чином, посилання відповідача на неможливість застосування методу визначення митної вартості товару за першим методом за результатами судового розгляду залишаються не спростованими.

Статтею 57 МК України передбачені такі методи визначення митної вартості товарів: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Як вбачається з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів від 22.05.2013 № 100270000/2013/310088/1 та № 100270000/2013/310089/2, від 05.06.2013 № 100270000/2013/310104/2, № 100270000/2013/310105/2 та № 100270000/2013/310106/2, від 19.06.2013 № 100270000/2013/310124/2 та № 100270000/2013/310125/2, від 27.06.2013 № 100270000/2013/310133/2 та № 100270000/2013/310134/2, від 02.07.2013 № 100270000/2013/310136/2, від 04.07.2013 № 100270000/2013/310138/2, від 07.08.2013 № 100270000/2013/310176/2 та пояснень, визначаючи митну вартість товарів за шостим методом, відповідач обґрунтував неможливість застосування кожного з попередніх методів (від першого до п'ятого).

Зокрема, у застосуванні методу визначення митної вартості товарів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів було відмовлено у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари.

Методи визначення митної вартості на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості не були використані через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості.

Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На підставі викладеного, відповідачем було застосовано резервний метод визначення митної вартості.

Отже, враховуючи вищевказане, суд дійшов до висновку про правомірність дій відповідача щодо визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів за резервним методом визначення митної вартості.

У зв'язку з цим, вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 22.05.2013 № 100270000/2013/310088/1 та № 100270000/2013/310089/2, від 05.06.2013 № 100270000/2013/310104/2, № 100270000/2013/310105/2 та № 100270000/2013/310106/2, від 19.06.2013 № 100270000/2013/310124/2 та № 100270000/2013/310125/2, від 27.06.2013 № 100270000/2013/310133/2 та № 100270000/2013/310134/2, від 02.07.2013 № 100270000/2013/310136/2, від 04.07.2013 № 100270000/2013/310138/2, від 07.08.2013 № 100270000/2013/310176/2 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи викладене, відповідач, на думку суду, довів суду правомірність прийнятих ним рішень.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" повністю.

2. Стягнути решту суми судового збору у розмірі 4 129,20 грн. (чотири тисячі сто двадцять дев'ять грн. 20 коп.) з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" на користь Державного бюджету України на розрахунковий рахунок № 31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів до бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова