Постанова № 36119305, 30.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року Справа № 808/6505/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лазаренко М.С.,

при секретарі судового засідання Кретові К.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод побутової техніки»

до: Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області

про: визнання дій протиправними та скасування рішень і постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод побутової техніки» (далі - позивач) до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати дії відповідача протиправними та скасувати: рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21 червня 2013 року №54; рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21 червня 2013 року №55; постанову про накладення штрафних санкцій від 21 червня 2013 року № 25; рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21 червня 2013 року № 56; рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21 червня 2013 року № 57; постанову про накладення штрафних санкцій від 21 червня 2013 року № 29.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Запорізький завод побутової техніки» було отримано поштою від відповідача два рекомендованих листа.

В першому листі позивач отримав:

- рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21 червня 2013 року № 54 ;

- рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21 червня 2013 року № 55 ;

- Постанова про накладення штрафних санкцій від 21 червня 2013 року № 25.

В зазначених у попередньому абзаці рішеннях №№ 54, 55 вказано, що ці рішення прийняті на підставі «акту перевірки характеристик продукції від 06 червня 2013 року №000041, ТОВ «Запорізький завод побутової техніки». У вказаній у попередньому абзаці постанові № 25 зазначено, що штрафні санкції були накладені за результатами розгляду «акту перевірки характеристик продукції від 06 червня 2013 року № 000041, ТОВ «Запорізький завод побутової техніки». Проте, в конверті «акт перевірки характеристик продукції від 06 червня 2013 року № 000041» був відсутній.

В другому листі позивач отримав:

- Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21 червня 2013 року № 56;

- Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21 червня 2013 року № 57;

- Постанова про накладення штрафних санкцій від 21 червня 2013 року № 29.

В зазначених у попередньому абзаці рішеннях №№ 56, 56 вказано, що ці рішення прийняті на підставі «акту перевірки характеристик продукції від 07 червня 2013 року №000042, ТОВ «Запорізький завод побутової техніки». У вказаній у попередньому абзаці постанові № 29 зазначено, що штрафні санкції були накладені за результатами розгляду «акту перевірки характеристик продукції від 07 червня 2013 року № 000042, ТОВ «Запорізький завод побутової техніки». Проте, в конверті «акт перевірки характеристик продукції від 07 червня 2013 року № 000042» був відсутній.

Позивач вважає, що вищезазначені постанови та рішення, є противоправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

В судове засідання з'явився представник відповідача, Перегуда О.О.

В матеріалах справи знаходяться письмові заперечення на позов від 26.09.2013.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням приписів статті 41 та 128 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши її обставини та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

Як встановлено із матеріалів справи та зазначено в письмових запереченнях на позов, що Держспоживінспекцією в АР Крим були проведені дві планові виїзні перевірки характеристик продукції у двох суб'єктів господарювання - ФОП ОСОБА_2 (Акт перевірки № 00000072 від 18.04.2013 року) та ФОП ОСОБА_3 (Акт перевірки № 00000062 від 18.04.2013 року), в ході якої встановлено, що продукція, зазначена у п. 1 Актів перевірки характеристик продукції № 000042 від 06.06.2013 року та № 000041 від 06.06.2013 року відповідно, а саме, плита газова побутова торгової марки «Дар лайн», в табличці з технічними даними, не має національного знаку відповідності, ідентифікаційного номеру з оцінки відповідності, найменування виробника, умовного позначення приладу, що є порушенням вимог п. 9.27 Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого ПКМУ № 856 від 24.09.2008 року та п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

На підставі повідомлення про продукцію, що не відповідає встановленим вимогам та/або становить серйозний ризик, надісланого листом Держспоживінспекції в АР Крим від 19.04.2013 №03-12/2/920, відповідно до ч. 3 ст. 23 та п. 1 частини 1 ст. 25 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Держспоживінспекція України надала згоду на проведення позапланової перевірки характеристик продукції ТОВ «Запорізький завод побутової техніки».

У направленнях на перевірку № 49-Пр від 06.06.2013 та № 50-Пр від 07.06.2013 року зазначено, що позапланова перевірка буде проведена з питань перевірки характеристик продукції; вид продукції - прилади, що працюють на газоподібному паливі.

Саме ці підстави були прийняті до уваги при винесенні оскаржуваних рішень.

В ході перевірок Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області ТОВ «Запорізький завод побутової техніки» були складені протоколи № 000024 від 07 червня 2013 року та № 000025 про виявлені порушення вимог ст. 44 ЗУ «Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 ЗУ «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Фактично, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області перевірила виробництво, і при проведенні цієї перевірки безпосередньо на виробництві не було встановлено порушень законодавства.

Проте, сам факт введення в обіг продукції вже є порушенням з боку заводу-виробника, незалежно від того, чи відповідає дана продукція вимогам законодавства на момент проведення перевірки чи ні.

Для того, щоб встановити факт введення в обіг продукції тим чи іншим виробником необхідно встановлення обставин, по суті, які фактично встановлені Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим, тобто наявність будь-якої інформації про особу, що ввела в обіг товар, або вважається такою відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6. Позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю).

1. Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду(контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду(контролю).

2. Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

3. Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

4. Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

У направленнях на проведення позапланової/виїзної перевірки від 06.06.2013 р. № 49- Пр та від 07.06.2013 р. № 50-Пр не конкретизовано, яка конкретно продукція підлягає перевірці. В направленнях на проведення позапланової/виїзної перевірки від 06.06.2013 р. № 49-Пр та від 07.06.2013 р. № 50-Пр вказано, що перевірці підлягають «прилади, що працюють на газоподібному паливі», без зазначення, які саме прилади (продукція) підлягають перевірці.

В обґрунтування прийнятих рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21 червня 2013 року № 54 та рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21 червня 2013 року № 55, в тексті цих рішень, вказано, що Інспекцією встановлено факт розповсюдження продукції без Національного знаку відповідності, ідентифікаційного номеру з оцінки найменування виробника, умовного позначення приладу.

В обґрунтування прийнятої Постанови про накладення штрафних санкцій від 21 червня 2013 року № 25, в тексті цієї постанови, вказано, що ТОВ «ЗЗБТ» ввів в обіг продукцію, в маркуванні якої був відсутній Національний знак відповідності.

В обґрунтування прийнятого Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21 червня 2013 року № 56, в тексті цього рішення вказано, що Інспекцією встановлено факт розповсюдження продукції без Національного знаку відповідності.

В обґрунтування прийнятого Рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21 червня 2013 року № 57, вказано, що ТОВ «ЗЗБТ» ввів в обіг продукцію, в маркуванні якої був відсутній Національний знак відповідності.

В обґрунтування прийнятої Постанови про накладення штрафних санкцій від 21 червня 2013 року № 29, в тексті цієї постанови вказано, що ТОВ «ЗЗБТ» ввів в обіг продукцію, в маркуванні якої був відсутній Національний знак відповідності.

Наведені вище відомості вказані Інспекцією в якості підстав для прийняття зазначених рішень та постанов, прете суд не погоджується з такими висновками відповідача на підставі наступного.

Згідно п. 9 Постанови КМ України від 24 вересня 2008 N 856 «Про затвердження Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі»: на табличці з технічними даними зазначається: товарний знак чи найменування виробника; умовне позначення приладу; вид газоподібного палива; номінальний тиск газоподібного палива; номінальна теплова потужність приладу; порядковий номер за системою нумерації виробника; місяць і рік випуску; національний знак відповідності, ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності».

Відповідно до п. 27 Постанови КМ України від 24 вересня 2008 N 856 «Про затвердження Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі»: на прилад, відповідність якого підтверджена в установленому порядку, виробником або його уповноваженим представником наноситься національний знак відповідності, який розміщується на табличці з технічними даними після ідентифікаційного номеру призначеного органу з оцінки відповідності із зазначенням двох останніх цифр року, в якому підтверджена його відповідність».

На «табличці з технічними даними», яка обов'язково міститься на всій продукції, що виробляється та розповсюджується ТОВ «ЗЗБТ» містяться всі необхідні позначення/елементи/інформація, як цього вимагають п.п. 9, 27 Постанови КМУ України від 24 вересня 2008 N 856 «Про затвердження Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі», на підтвердження чого надаємо суду наступні докази (зазначені також у додатках до позовної заяви):копія акту прийому оригінал-макету «таблички з технічними даними»; копія «таблички з технічними даними»; фотографії зразка продукції (плити газової); копію Декларації про відповідність; копія сертифікату перевірки типу; копію протоколу випробувань № 211-13 від 31.05.2013 р.; копію свідоцтва на знак для товарів та послуг; пояснення технолога.

З наведених документів явно вбачається, що встановлені Інспекцією факти не відповідають дійсності. Відповідно, оскаржувані рішення та постанови Інспекції, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо проведення перевірок суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області на підставі направлень від 06.06.2013 №49-Пр, 07.06.2013 №50-Пр було проведено дві позапланові перевірки позивача, а саме 06.06.2013 та 07.06.2013. За наслідками перевірок було складено акти №000041 від 06.06.2013 та акт №000042від 07.06.2013, в яких встановлені порушення вимог п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції» за введення в обіг продукції (прилади що працюють на газаподіному паливі) в маркуванні якої відсутній Національний знак відповідності, що передбачено п.п.9,27 Технічного регламенту приладів що працюють на газоподібному паливі, затвердженого Постановою КМУ від 24.09.2008 №856.

В наслідок цих перевірок Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області були винесенні постанови про накладення штрафних санкцій №25, №29 від 21.06.2013, за те й саме правопорушення.

В своїх запереченнях відповідач, вказує на те, що позивача притягнуто не за одне й те саме правопорушення, оскільки: рішеннями Інспекції про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 54 та 55 від 21.06.2013 року, а також постановою про накладення штрафних санкцій № 25 від 21.06.2013 року, за введення без національного знаку відповідності в обіг продукції (дата випуску - грудень 2012 року), яка була виявлена Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим у ФОП ОСОБА_3; рішеннями Інспекції про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 56 та 57 від 21.06.2013 року, а також постановою про накладення штрафних санкцій № 29 від 21.06.2013 року, за введення без національного знаку відповідності в обіг продукції (дата випуску - квітень 2012 року), яка була виявлена Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим у ФОП ОСОБА_2

Проте, суд не погоджується з таким твердженням відповідача, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували даний факт.

Таким чином, відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Щодо порушення процедури прийняття рішень та постанов суд зазначає наступне.

Згідно п.п. 11, 12 ст. 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»: до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.

Суб'єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб'єкта господарювання».

Як зазначає в своєму позові позивач, Інспекція не надавала (не надсилала) ТОВ «ЗЗБТ» проектів рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21 червня 2013 року № 54; № 55; № 56; № 57, чим позбавила товариство прав, передбачених п. 12 ст. 33 вказаного закону та порушила п. 11 ст. 33 цього закону.

Слід зазначити, що у даному випадку у позивача була відсутня необхідність термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам.

Те ж саме стосується і постанов про накладення штрафу, які були прийняті без участі уповноваженого представник ТОВ «ЗЗБТ».

Щодо рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21.06.2013 №55, 56 суд зазначає наступне.

Рішеннями про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21 червня 2013 року № 55; № 56 Інспекцією було заборонено ТОВ «ЗЗБТ» надання продукції на ринку.

Згідно п. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»:

«5. Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування».

Таким чином, Інспекція в не мала права самостійно приймати рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів шляхом заборони ТОВ «ЗЗБТ» надання продукції на ринку. Повноваження на прийняття таких рішень надані законом лише адміністративному суду, а Інспекція мала право лише звернутися із відповідним позовом до адміністративного суду. Таким чином, Інспекцією порушено ст. 19 Конституції України, згідно з якою «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність винесення рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21 червня 2013 року №54; рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21 червня 2013 року №55; постанову про накладення штрафних санкцій від 21 червня 2013 року № 25; рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21 червня 2013 року № 56; рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21 червня 2013 року № 57; постанову про накладення штрафних санкцій від 21 червня 2013 року № 29.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність винесення оскаржуваних рішень та постанов, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст.11, 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати противоправними та скасувати рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21 червня 2013 року №54; рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21 червня 2013 року №55; постанову про накладення штрафних санкцій від 21 червня 2013 року № 25; рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21 червня 2013 року № 56; рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21 червня 2013 року № 57; постанову про накладення штрафних санкцій від 21 червня 2013 року № 29.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод побутової техніки» (код ЄДРПОУ31230552) судовий збір в розмірі 207 (двісті сім ) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко