Постанова № 36119218, 11.12.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2013 р. Справа № 809/3471/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Куриш Р.В.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Карканова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови за №004790 від 29.10.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2013 року ОСОБА_3 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови за №004790 від 29.10.2013 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700 гривень.

Позов мотивовано тим, що відповідач протиправно, за наявності документ про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вагові параметри яких перевищують допустимі норми, постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу за №004790 від 29.10.2013 року застосував штраф в розмірі 1700 гривень. Вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просив їх задовольнити в повному обсязі. Крім того, суду пояснив, що відповідачем прийнято оскаржувану постанову з порушенням процесуального порядку накладення стягнення, так як відповідачем не складено протокол про адміністративне правопорушення.

Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнав, суду надав письмове заперечення проти позову, яке мотивоване тим, під час проведеної відповідачем перевірки позивача, виявлено порушення вимог перевезення вантажу без оформлених документів передбачених Законом України «Про автомобільний транспорт», Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», а саме: відсутність у водія позивача дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами з перевищенням вагових обмежень. За наслідками перевірки відповідачем правомірно винесено постанову за №004790 від 29.10.2013 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700 гривень. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов висновку, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню, виходячи з таких мотивів.

Судом встановлено, 04.09.2013 року позивач, згідно товарно-транспортної накладної за №00000035073, надавав послуги з перевезення вантажу транспортним засобом марки Renault Magnum, державний номерний знак НОМЕР_1, з причепом марки Chereau, державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_4

На автомобільній дорозі М-14 Одеса-Мелітополь (км 55+000) уповноваженими особами зупинено вказаний транспортний засіб та направлено на габаритно-ваговий контроль.

За наслідками проведення зважування зазначеного транспортного засобу видано довідку від 04.09.2013 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі М-14 Одеса - Мелітополь км 55+000, згідно якої повна маса вантажу становить 38,20 тон., в тому числі навантаження на 1-шу вісь 6,00 т., на 2-гу вісь 8,70т., на 3-ту вісь 8,75 т., на 4-ту вісь 7,55т., на 5-ту вісь 7,20 т.

На підставі довідки від 04.09.2013 року філією «Одеська дорожньо-експлуатаційна дільниця» дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» складено акт за №Н-147 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів на автомобільній дорозі М-14 Одеса - Мелітополь км 55+000, згідно якого встановлено, що нормативно допустима маса вантажу становить 38 тон, а фактична маса вантажу, який перевозився позивачем, становить 38,20 тон.

Службовою особою пункту габаритно-вагового контролю відповідно до акту від 04.09.2013 року за №Н-147 проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування за №1434 від 05.09.2013 року в сумі (22 євро), згідно якого водієм ОСОБА_4, 05.09.2013 року проведено оплату за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують допустимі норми в розмірі 231,44 гривень (22 євро), що підтверджується квитанцією за №2122.137.1 від 05.09.2013 року.

Крім того, судом встановлено, що 04.09.2013 року відповідачем складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №079147 від 04.09.2013 року, висновками якого встановлено відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними, уповноваженими органами у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, з яким ознайомлений водій ОСОБА_4, про що свідчить його підпис.

29.10.2013 року відповідачем на підставі акт за №079147 від 04.09.2013 року винесено постанову за №004790 від 29.10.2013 року про застосування до ОСОБА_3 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700 гривень, за відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами у разі перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт», який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» Постановою Кабінету Міністрів України за №1567 від 08.11.2006 року затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління (пункт 3).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 року за №207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, відповідно пункту 3 якого встановлено, що крім документів, зазначених у пунктах 1 і 2 цього переліку, є необхідними у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень - дозвіл на рух автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, виданий Державтоінспекцією.

З метою забезпечення безпеки руху великовагових та великогабаритних транспортних засобів Кабінет Міністрів України Постановою за №30 від 18.01.2001 року «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» затвердив Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (далі - Правила).

Ці Правила встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Відповідно пункту 3 Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно пункту 22.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил дорожнього руху» маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Відповідно пункту 22.5 даної Постанови за спеціальними правилами здійснюються перевезення небезпечних вантажів і незнешкодженої тари з-під них, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,65 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактична маса понад 38 т, навантаження на одиночну вісь - 10 т, здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (на встановлених Мінтрансом і Державтоінспекцією маршрутах - 40 т, для контейнеровозів на встановлених маршрутах - 44 т, навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно пункту 25 Правил забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб.

Частиною 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорту» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Суд зазначає, що перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень здійснюється за однією з двох умов: дозвілу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документа про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Як встановлено судом, нормативно допустима маса вантажу становить 38 тон, а фактична маса, перевезеного позивачем, вантажу становить 38,20 тон, таке перевезення вантажу не є перевищенням вагових обмежень і не становить більше семи відсотків.

Оскільки, відповідачем внесено сплату за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вагові параметри яких перевищують допустимі норми, то відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративно-господарської відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень на підставі статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», внаслідок відсутності в його діях порушення норм пункту 25 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Посилання представника позивача на ту обставину, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем без протоколу про адміністративне правопорушення, не обґрунтовують позовних вимог, оскільки в матеріалах справи міститься акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №079147 від 04.09.2013 року, який наданий суду представником відповідача, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржувану постанову.

Крім того, суд зазначає, що позивачем не пропущено строк на звернення до адміністративного суду, оскільки копію оскаржуваної ним постанови він отримав 04.11.2013 року

Враховуючи вищевикладене, є протиправною та такою, що підлягає до скасування постанова Управління державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в Івано-Франківській області за №004790 від 29.10.2013 року про застосування ОСОБА_3 адміністративно-господарського штрафу на суму 1700 гривень, а позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в Івано-Франківській області за №004790 від 29.10.2013 року про застосування ОСОБА_3 адміністративно-господарського штрафу на суму 1700 гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 16.12.2013 року.