Рішення № 36119058, 12.12.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/69/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2013 Справа № 908/3653/13

за позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 7)

до відповідача відділу освіти, молоді та спорту Приазовської районної державної адміністрації (72401, Запорізька область, смт. Приазовське, вул. Горького, 76)

про стягнення 39172,93 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Целуйко С.В., довіреність № 130 від 29.11.2013 р., паспорт серії СА № 546926 від 04.10.1997 р.;

від відповідача: Дзюба А.В., довіреність б/н від 06.10.2013 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 11.11.2013 року звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" до відповідача - відділу освіти, молоді та спорту Приазовської районної державної адміністрації про стягнення 39172,93 грн., які складаються з: 36000,00 грн. основного боргу, 881,75 грн. 3% річних та 2291,18 грн. пені. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на ст.ст. 525, 526, 625, 853, ч. 1 ст. 854 ЦК України та умови договору № 335 від 25.12.2012 р.

Ухвалою суду від 12.11.2013 р. порушено провадження у справі № 908/3653/13. Справі присвоєно номер провадження 18/69/13, судове засідання призначено на 04.12.2013 р. У зв'язку з неявкою представника відповідача, невиконанням вимог суду учасниками судового процесу, що були викладені в ухвалі, та необхідністю встановлення фактичних обставин справи, розгляд справи відкладався до 12.12.2013 р.

Представник позивача в судовому засіданні 12.12.2013 р., у відповідності до ст. 22 ГПК України, надав заяву про уточнення позовних вимог № 1648 від 06.12.2013 р., яка по суті є збільшенням розміру заявлених до стягнення сум пені та 3% річних, також надав витребувані судом документи, які просив залучити до матеріалів справи.

Заява позивача про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду, судом розглядаються вимоги про стягнення з відділу освіти, молоді та спорту Приазовської районної державної адміністрації про стягнення 39676,93 грн., які складаються з: 36000,00 грн. основного боргу, 1006,03 грн. 3% річних та 2670,90 грн. пені. Надані документи залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача проти наявності заборгованості за договором № 335 від 25.12.2012 р. не заперечив. Зазначив, що борг утворився внаслідок відсутності фінансування відповідача.

Розгляд справи закінчений 12.12.2013 р., судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» (підрядник, позивач у справі) та відділ освіти, молоді та спорту Приазовської районної державної адміністрації (замовник, відповідач у справі) 25.12.2012 р. уклали договір № 335, за умовами якого (п. 1.1 договору) замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати такі види робіт: гідрохімічне очищення системи опалення районного будинку творчості смт. Приазовське. Відповідно до п. 1.2 договору замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи, зазначені у п.1.1 договору.

Пунктом 2.1 договору визначена загальна вартість робіт - 36000,00 грн., у тому числі ПДВ 6000,00 грн.

Розділом 3 договору сторони узгодили порядок розрахунків. Зокрема, п. 3.3 договору встановили, що кінцевий розрахунок проводиться замовником не пізніше грудня 2012 р.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом виконаних робіт протягом 2-х днів з моменту повідомлення замовника про готовність роботи до приймання.

Як свідчать матеріали справи, підрядник виконав взяте на себе зобов'язання за договором, про що сторонами було погоджено, підписано та скріплено печатками Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 р. (КБ-2в) від 26.12.2012 р. та Довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2012 р. (КБ-3) від 26.12.2012 р. на загальну суму 36000,00 грн.

При прийняті виконаних робіт претензій або зауважень з боку замовника не надходило.

Внаслідок порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати виконаних робіт на його адресу була надіслана вимога про сплату заборгованості № 1385 від 02.10.2013 р.

Вимога залишена відповідачем без відповіді, сума боргу не сплачена. На час розгляду справи судом заборгованість відповідача складає 36000,00 грн.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 36000,00 грн. основного боргу підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 838 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно ч. 1 ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності заборгованості у розмірі 36000,00 грн. підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

На день розгляду спору відповідач оплату боргу не довів, тому вимогу позивача про стягнення заборгованості у сумі 36000,00 грн. суд визнав документально підтвердженою, нормативно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, позивачем заявлена вимога про стягнення, у відповідності до п. 6.4 договору, пені у розмірі 2670,90 грн.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Положеннями п. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.4 договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати замовником вартості виконаних підрядником робіт, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Відповідно до розрахунку позивача, за період часу з 01.01.2013 р. по 01.07.2013 р. сума пені становить 2670,90 грн. Наданий розрахунок суд вважає вірним, а вимогу позивача про стягнення з відповідача суми пені такою, що підлягає задоволенню.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивач просив стягнути 3% річних за період часу з 01.01.2013 р. по 06.12.2013 р. у розмірі 1006,03 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних за період прострочення з 01.01.2013 р. по 06.12.2013 р. суд визнав виконаним вірно, а вимогу про стягнення 1006,03 грн. 3% річних такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості, штрафних санкцій та 3% річних відповідач суду не надав, викладені в позові обставини підтвердив.

Визнання позову відповідає нормам матеріального права.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному об'ємі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відділу освіти, молоді та спорту Приазовської районної державної адміністрації (71401, Запорізька область, смт. Приазовське, вул. Горького, 76, код ЄДРПОУ 02136086) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 7, код ЄДРПОУ 37100186, п/р 26008061340001 в ПАТ КБ «Євробанк», МФО 380355) 36000,00 грн. (тридцять шість тисяч грн. 00 коп.) основного боргу, 2670,90 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят грн. 90 коп.) пені, 1006,03 грн. (одну тисячу шість грн. 03 коп.) 3% річних, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 17 грудня 2013 р.