Рішення № 36118954, 11.12.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" грудня 2013 р.

Справа № 916/2871/13

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕЦ"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСЕЙ ЮНІОН"

про стягнення 85 796,01 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕЦ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСЕЙ ЮНІОН" 85 796,01, де 83 297,10 грн. – основний борг 2 498,91 грн. – пеня.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.10.2013р. позовну заяву (вх.№4396/13) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №916/2871/13 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Клопотання позивача про розгляд справи без його участі від 09.12.2013р. (вх.№37398/13) судом задоволено.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 11.12.2013р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать протокол судового засідання від 25.11.2013р.

Представник відповідача в судові засідання не з’являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, суд встановив:

05 квітня 2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕЦ" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРСЕЙ ЮНІОН" (Покупець) було укладено договір поставки №19/12, згідно умов п.1.1. якого, вбачається, що Постачальник зобов'язується поставляти Покупцеві Товар у встановлені строки, а Покупець зобов'язується приймати такий Товар і сплачувати за нього на умовах даного Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору предметом поставки є визначений Товар з найменуванням, зазначеним у Специфікаціях та/або інших документах згідно умов Договору, підписаних Постачальником та Покупцем.

Із змісту п.2.1. Договору, вбачається, що поставка Товару здійснюється Постачальником на умовах DAP (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010) – склад Покупця згідно Заявок останнього.

Пунктами 3.1., 3.2. Договору передбачено, що загальна кількість Товару, що підлягає поставці, одиниці вимірювання, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура тощо) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами, визначаються Специфікацією за згодою Сторін. Специфікації після погодження Сторонами є невід'ємними частинами Договору.

У відповідності до п.п.6.1., 6.4. Договору ціни на Товар вказуються у Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору. Сума Договору складається з суми вартості Партій Товарів, поставлених Постачальником протягом строку дії Договору та вказаних у накладних.

Як вбачається зі змісту п.п.7.1., 7.3. Договору, оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленого Товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах Постачальника у Договорі. Оплата за поставлений Постачальником Товар здійснюється Покупцем протягом 21 (двадцяти одного) календарних днів з дати його поставки.

Згідно п.8.1. Договору сторона, яка порушила зобов'язання, визначене Договором та/або чинним законодавством України, зобов'язана відшкодувати завдані таким порушенням збитки Стороні, чиї права або законні інтереси якої порушено.

Договір вступає в дію з дати його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2012 року. Сторони домовилися, що у випадку, якщо за один місяць до зазначеної дати ні одна із Сторін не заявить про намір розірвання договору, то договір автоматично (без укладання додаткової угоди) продовжує свою дію на наступний календарний рік (п.10.1. Договору).

На виконання умов договору поставки №19/12 від 05.04.2012р. позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 101 254,26 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-30/4 від 09.04.2012р. на суму 42 664,26 грн., №РН-31/4 від 10.04.2012р. на суму 58 590,00 грн., що підписані уповноваженим представниками сторін та скріплені їх печатками, актом звірки взаєморозрахунків, що в свою чергу свідчить про визнання відповідачем суми боргу, проте отриманий товар відповідачем було оплачено лише частково в сумі 17 957,16 грн., у зв'язку чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 83 297,10 грн.

10 серпня 2012р. позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою №111, відповідно до якої вимагав від ТОВ "ПЕРСЕЙ ЮНІОН" сплатити залишкову вартість отриманого товару протягом трьох календарних днів з моменту отримання цієї вимоги (докази надсилання наявні в матеріалах справи).

30 жовтня 2012р. позивач вдруге звернувся до відповідача з письмовою вимогою №200, відповідно до якої вимагав від ТОВ "ПЕРСЕЙ ЮНІОН" сплатити залишкову вартість отриманого товару протягом трьох календарних днів з моменту отримання цієї вимоги.

У відповідь на вищенаведені письмові вимоги позивача відповідач звернувся з листом б/н відповідно до якого зазначив, що оплата буде здійснена в період з 25.11.2012р. до 25.12.2012р.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №19/12 від 05.04.2012р. в частині оплати вартості отриманого товару і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар,визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст.663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Умовами ст.665 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Із змісту ст.693 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст.656 Цивільного Кодексу України).

Як вбачається з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів чинного законодавства України та договору - зобов’язання щодо оплати вартості отриманого від позивача товару на загальну суму 101 254,26 грн. виконані частково в сумі 17 957,16 грн., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРСЕЙ ЮНІОН", зазначена останнім в розмірі – 83 297,10 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за отриманий товар, встановлена судом в розмірі 83 297,10 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕЦ" пені 2 498,91 грн.

Оцінюючи вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне:

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції. Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією. Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк. За грошовим зобов'язанням боржник не повинен платити відсотки за час прострочення кредитора. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У випадках, передбачених законом, штрафні санкції за порушення господарських зобов'язань стягуються судом у доход держави (ст.232 ГК України).

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Таким чином, прострочення відповідача щодо оплати за поставлений товар на підставі договору поставки №19/12 від 05.04.2012р. в сумі 42 664,26 грн. виникло 01.05.2012р., в сумі 58 590,00 грн. 02.05.2012р., а з врахуванням встановлення чинним законодавством України, зокрема ст.258 ЦК України спеціальної позовної давності в один рік, суд дійшов висновку що останнім днем для звернення до суду для стягнення пені є 02.05.2013р., а приймаючи до уваги те, що позивач звернувся до суду із даною позовною заявою 23.10.2013р., у зв'язку з чим суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕЦ", у зв’язку з чим стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСЕЙ ЮНІОН" на користь позивача підлягає борг за договором поставки №19/12 від 05.04.2012р., встановлений судом в розмірі 83 297,10 грн. В ін. В іншій частині заявлених позовних вимог суд відмовляє.

У відповідності до абз.1 п.1 Постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року №7 із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №9 відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

За приписами п.6.3. Постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року №7 із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №9 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Будь яких доказів надання правової допомоги адвокатом чи адвокатським об'єднанням в матеріалах справи не містяться, тому у суду відсутні правові для відшкодування позивачу 1000,00 грн. витрат на юридичну послуг в розумінні ст.ст.44-49 ГПК України, у зв'язку з чим відмовляє у їх задоволенні.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1 670,43 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕЦ" - задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСЕЙ ЮНІОН" (65017, Одеська обл., м. Одеса, вул. Шота Руставелі, буд.7, код ЄДРЮОФОП 37223231) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕЦ" (02099, Київська обл., м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, код ЄДРЮОФОП 23523918) 83 297 (вісімдесят три тисячі двісті дев'яносто сім) грн. 10 коп. основного боргу, 1 670 (одна тисяча шістсот сімдесят) грн. 43 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 16.12.2013р.

Суддя Цісельський О.В.