Справа № 658/4844/13-ц
(провадження № 2/658/1694/2013)
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2013 року м.Каховка
Каховський міськрайонний суд Херсонської області
у складі: головуючого-судді Єйбог І.М.
при секретарі Садовій І.М.
за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Каховка Херсонської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-Ю.Г.» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8 про визнання переважного права на поновлення договору оренди, зобовязання укладення додаткових угод,
в с т а н о в и в:
Представник позивача звернувся до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 з позовом про визнання переважного права на поновлення договору оренди, зобовязання укладення додаткових угод мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачі безпідставно відмовились від підписання направлених позивачем на їх адресу додаткових угод до договору оренди земельних ділянок від 04 лютого 2004 року, мотивуючи свою відмову наміром передати належні їм на праві власності земельні ділянки іншому орендарю.
До початку розгляду справи по суті представник ТОВ «ОСОБА_9 Ю.Г.» подала заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої вимогу про зобовязання відповідачів укласти з позивачем додаткові угоди до договору оренди земельних ділянок виклала стосовно кожного відповідача та просила суд визнати за ТОВ «ОСОБА_10Г.» переважне право на поновлення договору оренди від 04 лютого 2004 року з орендодавцями : ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8; зобовязати ОСОБА_5 укласти з ТОВ «ОСОБА_9 Ю.Г.» договір оренди земельної ділянки площею 7,679 га, що розташована в землях Розо-Люксембурзької сільської ради Каховського району Херсонської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у тому числі ріллі 7,679 га, з них ріллі зрошуваної 3,254 га , в редакції додаткової угоди від 07.08.2013 року (відповідно до тексту, доданого в матеріали справи та викладеного в письмовій заяві позивача); зобовязати ОСОБА_6 укласти з ТОВ «ОСОБА_9 Ю.Г.» договір оренди земельної ділянки площею 6,670 га, що розташована в землях Розо-Люксембурзької сільської ради Каховського району Херсонської області наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,у тому числі ріллі 6,670 га, з них ріллі зрошуваної 5,613 га , в редакції додаткової угоди від 07.08.2013 року(відповідно до тексту, доданого в матеріали справи та викладеного в письмовій заяві позивача); зобовязати ОСОБА_7 укласти з ТОВ «ОСОБА_9 Ю.Г.» договір оренди земельної ділянки площею 6,999 га, що розташована в землях Розо-Люксембурзької сільської ради Каховського району Херсонської області наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,у тому числі ріллі 6,999 га, з них ріллі зрошуваної 4,934 га , в редакції додаткової угоди від 07.08.2013 року (відповідно до тексту, доданого в матеріали справи та викладеного в письмовій заяві позивача); зобовязати ОСОБА_1 укласти з ТОВ «ОСОБА_9 Ю.Г.» договір оренди земельної ділянки площею 6,480 га, що розташована в землях Розо-Люксембурзької сільської ради Каховського району Херсонської області наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,у тому числі ріллі 6,480 га, з них ріллі зрошуваної 6,007 га , в редакції додаткової угоди від 07.08.2013 року (відповідно до тексту, доданого в матеріали справи та викладеного в письмовій заяві позивача); зобовязати ОСОБА_8 укласти з ТОВ «ОСОБА_9 Ю.Г.» договір оренди земельної ділянки площею 6,361 га, що розташована в землях Розо-Люксембурзької сільської ради Каховського району Херсонської області наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,у тому числі ріллі 6,361 га, з них ріллі зрошуваної 6,255 га , в редакції додаткової угоди від 07.08.2013 року (відповідно до тексту, доданого до матеріалів справи та викладеного в письмовій заяві представника позивача);
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та пояснили, що протягом чинного договору оренди земельних ділянок, укладеного з відповідачами, не порушували його умов та у встановленому законом порядку та у строки звернулися до відповідачів з пропозицією про поновлення договору на новий строк, направивши на підписання проекти відповідних додаткових угод до договору. Проте, оскільки відповідачі відмовились від підписання додаткових угод з посиланням та пропуск позивачем строку на розгляд питання про поновлення договору та повідомили про свій намір передати орендовані позивачем земельні ділянки в оренду іншій особі, просили суд задовольнити позовні вимоги з підстав, зазначених в позові.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_5, діючий у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що позивач втратив переважне право на поновлення договору оренди земельних ділянок, оскільки вчасно не повідомив про свою згоду на поновлення договору, систематично порушував умови договору щодо розміру орендної плати та строків її внесення, а, крім того, відповідачі не мають наміру продовжувати договірні відносини з позивачем та бажають передати належні їм на праві власності земельні ділянки в оренду іншій особі. При цьому, наголошували на тому, що продовження строку дії договору оренди є правом, а не обовязком власників земельних ділянок, які, відповідно до Конституції та Цивільного кодексу мають право за власним розсудом вирішувати питання щодо володіння, користування та розпорядження своєю власністю.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
04 лютого 2004 року між ТОВ «ОСОБА_9 Ю.Г.» та громадянами: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 строком до 31 листопада 2013 року було укладено договір оренди належних зазначеним особам на праві власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на землях Розолюксембургської сільської ради Каховського району Херсонської області.
Вказаний договір було зареєстровано у Каховському районному відділі ДЗК « 04» лютого 2004 року за № 040472400010(а.с. 9-21).
Відповідно до п. 2.2.2 договору від 04.02.2004 року по закінченню строку договору Орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання пролонгації договору на новий строк не пізніше, ніж за шість місяців до закінчення строку договору.
У травні 2013 року ТОВ «ОСОБА_9 Ю.Г.» звернулося до відповідачів з листами-повідомленнями про наявність наміру продовжити дію договору оренди, що підтверджується копіями зазначених листів та повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 215-226).
Листом від 18 травня 2013 року відповідачі висловили свою згоду на продовження договору оренди земельних ділянок при умові врахування орендарем наступних пропозицій: встановлення розміру орендної плати не менше 1100 гривень за 1 га без відрахувань (чистими) з можливістю подальшого перегляду та індексації орендної плати; строк оренди 5-ть років; виплата орендної плати поквартально(а.с. 126).
Цим же листом позивачу було запропоновано повідомити орендодавців про прийняте рішення не пізніше 10 червня 2013 року.
Із супровідними листами від 14 серпня 2013 року ТОВ «Тандем-Ю.Г.» направило на адреси відповідачів проекти додаткових угод від 07 серпня 2013 року до договору оренди земельних ділянок від 04.02.2013 року, якими запропоновано викласти договір на нових умовах з урахуванням побажань орендодавців (а.с. 24-31).
Листом від 17.08.2013 року відповідачі відмовились від писання направлених позивачем на їх адресу додаткових угод до договору оренди, посилаючись на те, що ними вже укладено нові договори оренди з ТОВ «Агро-Вік», оскільки відсутність відповіді від ТОВ «Тандем-Ю.Г.» на попередній лист відповідачів від 20.05.2013 року у зазначений строк, розцінена орендодавцями як відсутність у позивача наміру на поновлення договору (а.с. 32).
Відповідно до ч.2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України « Про оренду землі» відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України. Частиною 3 названої статті унормовано, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до ч.1, 3 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обовязків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Таким чином, до правовідносин сторін щодо поновлення договору оренди землі підлягають застосуванню положення законодавства, чинного на момент закінчення строку договору.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній станом на 2013 рік, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Відтак, недотримання позивачем вимоги орендодавців (відповідачів по справі) повідомити у строк до 10 червня 2013 року про прийняте ним рішення щодо продовження договору оренди, не припиняє переважного права ТОВ «ОСОБА_9 Ю.Г.» на поновлення договору, оскільки відповідно до ст.. 33 Закону України «Про оренду землі», орендарю надається право повідомити орендодавців про поновлення договору оренди шляхом направлення відповідної додаткової угоди не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
З приводу тверджень відповідачів щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_9 Ю.Г.» умов договору в частині розмірів та строків внесення орендної плати, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до п. 2.3.1. укладеного між сторонами договору оренди від 04.02.2004 року розмір орендної плати становить 1,5% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, що на момент реєстрації складає 1348,53 грн.
Строки внесення орендної плати передбачені пунктом 2.3.2. договору, згідно якого розрахунки з орендодавцями починаються з 15 серпня і закінчуються 31 листопада кожного поточного року.
Як вбачається з наданих представником відповідача розрахунків та копій платіжних документів на перерахування орендної плати за період з 2004 по 2013 роки, орендна плата сплачувалась орендарем у строки, передбачені договором та з урахуванням індексації у наступних розмірах: у 2004 році 1 549,43 грн., у 2005 році 1 549,43 грн., у 2006 році 1 551,24 грн., у 2007 році 1 860,78 грн., у 2008 році 2 485,24 грн., у 2009 році 3 306,51 грн., у 2010 році 3 501,26 грн., у 2011 році 5 835,40 грн., у 2012 році 5 835,44 грн., у 20013 році 4 960,12 грн.
Відтак, матеріали справи не містять доказів порушення відповідачем прийнятих на себе договірних зобовязань щодо розміру орендної плати та строків її внесення.
При цьому доводи відповідачів та їх представників щодо невідповідності розміру орендної плати, виплаченої орендодавцям у 2008-2013 роках, положенням Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» від 19 серпня 2008 року N 725/2008 та постанові КМУ від 31 жовтня 2011 р. N 1185 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» судом відхиляються з наступних підстав.
Відповідно до статей 30, 23 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Аналогічні положення містяться в пунктах 2.3.5., 4.1., 4.5 укладеного між сторонами договору оренди від 04.02.2004 року, за змістом яких розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря; у разі невиконання Орендодавцем обовязку повідомити Орендаря про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України (п. 2.3.5.). Сторони домовляються, що зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін (п.4.1.). Будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін (п. 4.5.).
Указом Президента № 725/2008 внесено зміни до Указу Президента № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» та запропоновано встановлення розміру орендної плати не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки.
Постановою КМУ від 31 жовтня 2011 р. N 1185 внесено зміни до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. N 213 шляхом доповнення пункт 5 абзацом наступного змісту: "Для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 р. (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756.".
Виходячи із змісту зазначених нормативних актів, системного аналізу положень ЦК України та ЗУ «Про оренду землі» розмір та умови оплати орендної плати, зазначені в договорі, не можуть суперечити чинному на час укладення договору законодавству.
Проте, будь-які зміни в законодавстві, що сталися після укладання договору, не впливають на визначений договором розмір орендної плати за земельні ділянки приватної власності та не є підставою для автоматичної зміни умов договору оренди і підвищення розміру орендної плати, оскільки остання може бути змінена лише за домовленістю сторін або в судовому порядку.
Відповідно до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Оскільки матеріали справи не містять доказів внесення змін до договору оренди від 04.02.2004 року та досягнення сторонами письмової домовленості щодо перегляду передбаченого договором розміру орендної плати, твердження відповідачів та їх представників про те, що несплата орендарем орендної плати, в розмірах, обрахованих з урахуванням положень Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» від 19 серпня 2008 року N 725/2008 та постанови КМУ від 31 жовтня 2011 р. N 1185 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», є порушенням умов договору оренди, є необґрунтованими.
Відповідно до частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до ст.. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.
Відтак, орендар, який належним чином виконував умови договору оренди земельної ділянки та який у встановленому порядку та строки повідомив орендаря про свій намір продовжити договірні відносини, за інших рівних умов, набуває переважного права на укладення договору на новий строк.
Враховуючи доведеність в судовому засіданні обставин, що зумовлюють виникнення переважного права позивача, як орендаря, на поновлення договору оренди земельних ділянок на новий строк та породжують відповідний обовязок відповідачів, як орендодавців, підписати запропоновану позивачем додаткову угоду до договору оренди, суд приходить до висновку про задоволення позову.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 11, 15, 649 ЦК України, ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», суд, -
в и р і ш и в:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-Ю.Г.» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8 про визнання переважного права на поновлення договору оренди, зобовязання укладення додаткових угод- задовольнити.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_9Г.» переважне право на поновлення договору оренди від 04.02.2004 року з орендодавцями: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8.
Зобовязати ОСОБА_5 укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_9Г.» договір оренди земельної ділянки, площею 7.679 га, розташованої на землях Розо-Люксембургської сільської ради Каховського району Херсонської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у тому числі ріллі 7.679 га, з них ріллі зрошуваної 3.254 га, в редакції додаткової угоди від 07.08.2013 року.
Зобовязати ОСОБА_6 укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_9Г.» договір оренди земельної ділянки, площею 6.670 га, розташованої на землях Розо-Люксембургської сільської ради Каховського району Херсонської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у тому числі ріллі 6.670 га, з них ріллі зрошуваної 5.613 га, в редакції додаткової угоди від 07.08.2013 року.
Зобовязати ОСОБА_7 укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_9Г.» договір оренди земельної ділянки, площею 6.999 га, розташованої на землях Розо-Люксембургської сільської ради Каховського району Херсонської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у тому числі ріллі 6.999 га, з них ріллі зрошуваної 4.934 га, в редакції додаткової угоди від 07.08.2013 року.
Зобовязати ОСОБА_1 укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_9Г.» договір оренди земельної ділянки, площею 6.480 га, розташованої на землях Розо-Люксембургської сільської ради Каховського району Херсонської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у тому числі ріллі 6.480 га, з них ріллі зрошуваної 6.007 га, в редакції додаткової угоди від 07.08.2013 року.
Зобовязати ОСОБА_8 укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_9Г.» договір оренди земельної ділянки, площею 6.361 га, розташованої на землях Розо-Люксембургської сільської ради Каховського району Херсонської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у тому числі ріллі 6.361 га, з них ріллі зрошуваної 6.255 га, в редакції додаткової угоди від 07.08.2013 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Каховський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: І. М. Єйбог
Судове рішення № 36116503, Каховський міськрайонний суд Херсонської області було прийнято 29.11.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 658/4844/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: