Рішення № 36112908, 17.12.2013, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4566/13-ц

Номер провадження 2/629/1384/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого-судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Криворотенко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що вона знаходиться в зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі з 17 січня 1998 року. Від даного шлюбу є неповнолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В даний час позивачка разом з сином мешкає окремо. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини в добровільному порядку не надає, хоча має таку можливість, інвалідом не є, інших утриманців не має. В зв'язку з чим просить стягнути з відповідача по справі на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду та до досягнення сином повноліття.

Позивач в судове засідання не з'явилася, але раніше надала суду заяву в якій просить розглянути справу за її відсутності, але за участі її представника ОСОБА_4, оскільки вона за своїм станом здоров'я не має можливості прибути в судове засідання. На задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, але надала суду свою заяву в якій просить розглянути справу за її відсутності та за відсутності її довірителя. На задоволення позовних вимог наполягає в повному обсязі. Крім цього просила в разі неявки в судове засідання відповідача по справі ухвалити заочне рішення, наслідки ухвалення заочного рішення їй відомі та зрозумілі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, але надав суду телефонограму в якій просить розглянути справу за його відсутності. Проти задоволення позовних вимог не заперечує. Крім цього в телефонограмі зазначив, що він не працює, в центрі зайнятості на обліку не перебуває, інвалідом не є, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, паспортні дані: НОМЕР_2, виданий Лозівським МВ ГУМВС України в Харківській області 20 жовтня 1995 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Згідно ст. 174ч.4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що сторони з 17 січня 1998 року знаходяться в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про одруження НОМЕР_3, виданого Кінненською сільською радою Лозівського району Харківської області. Від даного шлюбу в них є неповнолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про його народження. Згідно даного свідоцтва вбачається, що відповідач по справі є батьком дитини, оскільки в свідоцтві про його народження він записаний батьком. В теперішній час сторони проживають окремо, син проживає з позивачкою, а відповідач добровільно матеріальної допомоги на його утримання не надає. Позивачка на даний час не працює, оскільки є інвалідом 2 групи загального захворювання, отримує лише пенсію по інвалідності, тобто її коштів не вистачає на належне утримання сина. Сторонами не надано доказів того що батьками досягнута угода про утримання дитини. Також сторонами не надано доказів щодо добровільного виконання відповідачем своїх обов'язків по утриманню дитини.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Сім"я позивачки має доходи, які складаються з пенсії по інвалідності, значно нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом "Про державний бюджет України" на кожного члена сім'ї.

Відповідач є працездатним, інвалідом не є, хронічними захворюваннями не страждає, не працює, стягнень по виконавчим листам з нього не проводяться.

Відповідач зі своєї сторони належних та допустимих доказів щодо неможливості сплачувати аліменти на свого неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, суду не надав.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідач має можливість надавати утримання дитині.

Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" діти мають право на рівень життя, необхідні для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідач є працездатним та зобов'язаний утримувати свою дитину.

Суд встановлює розмір аліментів згідно ст. 183 Сімейного кодексу України в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття. Вказану суму аліментів суд вважає достатньою для задоволення розумних потреб дитини.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Витрати по оплаті судового збору суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 174, 209, 212, 214,215, 218, 367 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспортні дані: НОМЕР_2, виданий Лозівським МВ УМВС України в Харківській області 20.10.1995 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24 жовтня 2013 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави р/р 31219206700015 Лозівське управління Державної казначейської служби України Харківської області, МФО 851011, код 38053090 у розмірі 229 гривень 40 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.А. Смірнова