Рішення № 36112470, 10.12.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.12.2013р. Справа №905/6935/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», Донецька область, м.Горлівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКРЕТ», Донецька область, с.Добропілля

про: стягнення 3626,02грн. заборгованості за активну електроенергію, 474,25грн. вартості перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 104,63грн. пені, 20,96грн. - 3% річних

за участю представників сторін:

від позивача: Позняр С.В. - за дов. №352-13 «Д» від 22.01.2013р.

від відповідача: не з'явився.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

10.12.2013р. з 10-50год. до 10-55год.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», Донецька область, м.Горлівка звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКРЕТ», Донецька область, с.Добропілля про стягнення 3626,02грн. заборгованості за активну електроенергію, 474,25грн. вартості перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 104,63грн. пені, 20,96грн. - 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на: Договір про постачання електричної енергії №37 від 15.01.2009р. та Додатки №№3, 5, 8 до нього; акти прийняття-передавання товарної продукції за лютий - червень 2013року; рахунки №37 за період лютий - червень 2013року; рахунки №05/37.131216 від 22.05.2013р. та №05/37.094559 від 22.05.2013р., повідомлення №62 від 22.05.2013р. та №79 від 22.05.2013р.

До позову додає розрахунки суми заборгованості, пені, 3% річних (а.с.36-39).

Позивач протягом розгляду справи надав:

1) клопотання б/н від 16.10.2013р., в якому надав витребувані ухвалою суду від 03.10.2013р. документи (а.с.42-55);

2) клопотання б/н від 26.11.2013р. з додатками (а.с.65-73), зокрема надав письмові пояснення, в яких зазначив, що в тексті позовної заяви була допущена помилка щодо зазначення початку періоду нарахування штрафних санкцій, а саме вірним є період нарахування штрафних санкцій з лютого 2013р. (а.с.79-85).

07.11.2013р. на адресу суду від реєстраційної служби Ворошиловського РУЮ у м.Донецьку з супровідним листом №03.4-19-3370 від 04.11.2013р. надійшов Витяг з ЄДРПОУ щодо відповідача серії АВ №917451-917452. З Витягу вбачається, що станом на 01.11.2013р. відомості про державну реєстрацію припинення юридичної особи відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесені (а.с.61-63).

Ухвалою господарського суду від 26.11.2013р. на підставі ст.69 ГПК України за клопотанням позивача строк розгляду справи було продовжено на 15 днів (а.с.74, 76).

Відповідач будь-яких пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання 29.10.2013р., 26.11.2013р. та 10.122013р. не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать повернуті конверти з направленою на адресу відповідача кореспонденцією (а.с.40, 64).

Враховуючи правові позиції Вищого господарського суду України, викладені в п.3.9.2, п.3.12 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» та приймаючи до уваги, що відповідач не скористався правом надати відзив на позов та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки свого повноважного представника в судові засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 33 - 34, ст.43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

15.01.2009р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Конкрет» (Споживач, відповідач) був укладений Договір про постачання електричної енергії №118 (далі - Договір) (а.с.10-16), згідно з яким продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб його електроустановок Споживача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 315,0кВт, а Споживач оплачує вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (розділ 1 Договору).

Відповідно до установчих документів, наявних у матеріалах справи, Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго» змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго», а надалі - на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго" (що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.03.2012р., а.с.8, 82).

Таким чином, відбулась зміна найменувань позивача без зміни його організаційно-правової форми, що не свідчить про реорганізацію товариства, а Постачальником за Договором є позивач у даній справі.

Відповідно до п.2.2.2. Договору Постачальник зобов'язується постачати Споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору. Споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору (п.2.3.2. Договору).

Пунктом 3.1.3. Договору Постачальник наділений правом визначати у порядку, передбаченому розділом 5 Договору, величини споживання електричної енергії. Відповідно Споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 Договору (п.3.2.1. Договору).

Відповідно до п.4.2.2. Договору за перевищення договірної величини споживання електричної енергії Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величин. Споживач не несе відповідальності перед Постачальником відповідно до вимог пункту 4.2.2. Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Постачальника або є наслідком дії обставин непереборної сили (п.4.2.4. Договору).

Для визначення договірних величин споживання електричної енергії на наступний рік споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою, встановленою додатком №7 до Договору (абз.1 п.5.1 Договору).

Визначені згідно з пунктом 5.1. Договору обсяги споживання електричної енергії узгоджуються між сторонами і оформлюються Додатком «Договірні величини споживання електричної енергії» (п.5.2. Договору).

Пунктом 5.7. Договору передбачено, що Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Пропозиції Споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання Постачальником заяви Споживача не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії в повному обсязі за цим договором.

За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору (п.п.5.8).

Відповідно до п.9.5. Договору він набирає чинності з дня підписання і укладається на строк до 31 грудня 2009року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Відомості про наявність заяв будь-якої зі сторін про припинення дії Договору або про перегляд його умов у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах.

Пунктом 1 Додатку №5 «Порядок розрахунків» (а.с.17-18) Споживачу встановлено, що розрахунковим вважається період з 00 годин 20 числа місяця, попереднього розрахунковому, до 24-00 годин 19 числа поточного місяця.

Споживач до 15 числа поточного розрахункового періоду здійснює попередню оплату за активну електроенергію, яка буде спожита в наступному розрахунковому періоді на підставі виставленого Постачальником рахунка.

Рахунки для здійснення планових платежів Постачальник надає Споживачу всі одночасно разом з остаточним рахунком за попередній розрахунковий період (п.3 Додатку №5).

Пунктом 10 Додатку №5 зазначено, що остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 Договору, у терміни, що не перевищують 3 операційних днів від дня отримання рахунку. Для проведення остаточного розрахунку споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі за місцем надання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені договором. У разі неявки споживача (уповноваженого представника споживача) для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом на адресу, що вказана в договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

У разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії, що визначається Постачальником при підбитті підсумків розрахункового періоду, Постачальник надає Споживачу повідомлення про споживання електричної енергії понад договірну величину та виписує окремий рахунок на суму вартості, визначеної як добуток значення перевищення договірної величини споживання електричної енергії на середньозважений тариф (п.п.7 Додатку).

Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 та 2.3.5 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків " споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Сума пені, 3% річних з простроченої суми, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції зазначається у розрахунковому документі окремим рядком, або в окремому розрахунковому документі.

Договір та Додатки до нього підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача:

1) 3626,02грн. - заборгованості за активну електроенергію,

2) 474,25грн. - вартості перевищення договірних величин споживання електричної енергії,

3) 104,63грн. пені, 20,96грн. - 3% річних.

Щодо першої та третьої позовної вимоги господарський суд встановив наступне.

Позивач у лютому - червні 2013 року належним чином виконував свої зобов'язання за Договором, постачав відповідачеві електроенергію, на підтвердження чого надав суду акти прийняття-передавання товарної продукції, підписані сторонами та скріплені їхніми печатками (а.с.25, 27, 29, 31, 72); рахунки №37 за період лютий - червень 2013р. (а.с.24, 28, 30, 51, 71), отримані представником відповідача, про що свідчать відповідні відмітки на них, зроблені представниками Споживача.

Відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної оплати електроенергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Так, за твердженням позивача, в результаті неналежного виконання відповідачем умов Договору у останнього існує заборгованість за спожиту активну електричну енергію за квітень - червень 2013 року у загальній сумі 3626,02грн.

Статтею 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

На порушення умов Договору, вимог зазначених норм ЦК та ГК України свої зобов'язання щодо оплати спожитої активної електроенергії відповідач належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Здійснений позивачем розрахунок основної заборгованості суд визнає таким, що відповідає умовам Договору, а також первинним документам, що містяться у справі.

З урахуванням викладеного суд визнає вимоги позивача про стягнення 3626,02грн. - заборгованості за активну електроенергію за квітень - червень 2013 року, -

обґрунтованою, документально доведеною та такою, що не спростовані відповідачем і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216- 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На підставі Договору та Додатку №5 позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 104,63грн., нараховану на суму основної заборгованості за спожиту електричну енергію у лютому - червні 2013 року та на плановий рахунок №05/37 від 20.03.2013р.(а.с.81).

Господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми пені у розмірі 15,66грн. відповідно до планового рахунку №05/37 від 20.03.2013р. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно з п.3 Додатку №5 «Порядок розрахунків» (а.с.17) Споживач до 15 числа поточного розрахункового періоду здійснює попередню оплату за активну електроенергію, яка буде спожита в наступному розрахунковому періоді на підставі виставленого Постачальником рахунка.

Рахунки для здійснення планових платежів Постачальник надає Споживачу всі одночасно разом з остаточним рахунком за попередній розрахунковий період.

Сторони домовились (п.п.4.2.1 Договору) про те, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Додатком нарахувань Постачальник проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за Договором має бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції (а.с.11).

З огляду на викладене позивач нараховує відповідачеві до сплати суми пені та 3% річних на суми попередньої оплати, щодо яких відповідачем допущено прострочку платежів.

Водночас пунктом 10 Додатку №5 зазначено, що остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 Договору, у терміни, що не перевищують 3 операційних днів від дня отримання рахунку. Для проведення остаточного розрахунку споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі за місцем надання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені договором. У разі неявки споживача (уповноваженого представника споживача) для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом на адресу, що вказана в договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Відміткою уповноваженого представника відповідача на рахунку (а.с.81) підтверджується, що відповідач 20.03.2013р. отримав рахунок на попередню оплату вартості електричної енергії на травень 2013 року в сумі 2381,76грн. зі строком оплати до 14.04.2013р. Рахунок відповідач не оплатив.

Позивач нараховує відповідачеві пеню та 3% річних на суму попередньої оплати, щодо якої відповідачем допущено прострочення платежу. Проте такі дії не можуть вважатися судом обґрунтованими, оскільки, сплачуючи позивачеві наперед фактично не спожиту електроенергію з порушенням встановлених договором строків, відповідач ще не є боржником позивача у зв'язку з тим, що остаточні розрахунки між сторонами здійснюються лише за фактичним споживанням електроенергії після закінчення розрахункового періоду. При цьому зміст п.10 Додатку №5 щодо порядку здійснення остаточних розрахунків повністю узгоджується з приписами Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996р. (далі - Правила).

Так, згідно з п.6.1. Правил розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період за загальним правилом становить один місяць.

Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Пунктом 6.6. Правил передбачено, що оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період. Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що провадиться за фактично відпущену електричну енергію.

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами (п.6.11. Правил).

За змістом п.1.2. Правил, розрахунковий період - це період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.

Отже, лише за підсумками розрахункового періоду можливо визначити, чи є позивач кредитором на суми платежів з попередньої оплати заявленого обсягу споживання електроенергії, або вони перераховувались за наступні періоди, як дебіторські по відношенню до відповідача.

Аналогічну позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 11.12.2012р. у справі №5006/17/41/2012.

Судом перевірено розрахунок суми пені (а.с.36-37) нараховану на суму основної заборгованості за спожиту електричну енергію у лютому - червні 2013 року та встановлено, що він відповідає умовам договору, приписам ч.6 ст.232 ГК України та п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, але містить арифметичні помилки.

З огляду на викладене стягненню на користь позивача підлягає сума пені у розмірі 84,13грн., нарахована на заборгованість згідно рахунків №37:

за активну електроенергію:

- за лютий 2013 року - у сумі 0,52грн. за період 01.03.2013р. -05.03.2013р.;

- за березень 2013 року - у сумі 0,01грн. за період 28.03.2013р. - 28.03.2013р.;

- за квітень 2013 року - у сумі 6,42грн. за період 01.05.2013р. - 31.07.2013р.;

- за травень 2013 року - у сумі 71,17грн. за період 30.05.2013р. - 31.07.2013р.;

- за червень 2013 року - у сумі 6,01грн. за період 03.07.2013р. - 31.07.2013р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми права та Договору позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 20,96грн., нарахованих на суму основної заборгованості за спожиту електричну енергію у лютому - червні 2013 року та на плановий рахунок №05/37 від 20.03.2013р.

У частині стягнення 3,13грн. - суми 3% річних, нарахованих на плановий рахунок №05/37 від 20.03.2013р. суд відмовляє у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відмові нарахування пені за цей рахунок.

Судом перевірено розрахунок суми 3% річних (а.с.38-39), нарахованих на суму основної заборгованості за спожиту електричну енергію у лютому - червні 2013 року та встановлено, що розрахунок є арифметично вірним.

З огляду на викладене стягненню на користь позивача підлягає сума 3% річних у розмірі 17,83грн., нарахована на заборгованість згідно рахунків №37:

за активну електроенергію:

- за лютий 2013 року - у сумі 014грн. за період 01.03.2013р. - 07.03.2013р.;

- за квітень 2013 року - у сумі 1,34грн. за період 01.05.2013р. - 31.07.2013р.;

- за травень 2013 року - у сумі 15,06грн. за період 30.05.2013р. - 31.07.2013р.;

- за червень 2013 року - у сумі 1,29грн. за період 03.07.2013р. - 31.07.2013р.

Щодо другої позовної вимоги (стягнення 474,25грн. - вартості перевищення договірних величин споживання електричної енергії), господарський суд встановив наступне.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, що підтверджується:

1) актами прийняття-передавання товарної продукції за квітень, травень 2013 року, підписаним сторонами та скріпленим їхніми печатками, згідно з яким відповідачем у квітні 2013 року спожито 2075кВт/год активної електроенергії на суму 2471,08грн., у травні 2013 року спожито 2395кВт/год активної електроенергії на суму 2909,06грн. (а.с.27, 29);

2) рахунками за активну електроенергію №37 від 20.03.2013р. за період:

- квітень 2013 року на суму 2471,08грн. (а.с.26), отриманим представником відповідача та оплаченим відповідачем частково, що підтверджується наявною у матеріалах справи копію банківської виписки (а.с.66-67),

- травень 2013 року на суму 2909,06грн. (а.с.28), отриманим представником відповідача.

Таким чином, відповідачем було допущено перевищення договірних величин споживання електричної енергії у квітні 2013 року на 75кВт/год. на суму 74,43грн. та у травні 2013 року на 395кВт/год. на суму 399,82грн. (з урахуванням роздрібного тарифу на квітень, травень 2013р., встановленого Постановою НКРЕ від 22.03.2011р. №285, від 25.04.2013р. №481 для споживачів на території України, а.с.45-48).

У зв'язку з перевищенням відповідачем погоджених договірних величин споживання електричної енергії позивачем були виставлені рахунки:

- №05/37.131216 від 22.05.2013р. на суму 74,43грн. з призначенням платежу за перевищення договірних величин електроспоживання у квітні 2013 року та виписане повідомлення №62 від 22.05.2013р. (а.с.32),

- №05/37.094559 від 22.05.2013р. на суму 399,82грн. з призначенням платежу за перевищення договірних величин електроспоживання у травні 2013 року та виписане повідомлення №79 від 22.05.2013р. (а.с.33).

Вказані рахунок та повідомлення були отримані відповідачем, що підтверджується підписом представника споживача на зазначених документах (а.с.32-33).

Судом встановлено, що відповідач виставлені рахунки у строки, обумовлені п.8 Додатку №5 до Договору, не оплатив, чим порушив п.4.2.2. Договору.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цих кодексів та інших правових актів. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Частинами 2, 3 ст.26 Закону України „Про електроенергетику" №575/97-ВР від 16.10.1997р. (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) встановлено, що споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією згідно з законодавством України.

В силу приписів ч.5 ст.26 вказаного Закону Споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величин.

На порушення умов Договору, вимог зазначених норм Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України „Про електроенергетику" відповідач у жовтні 2011 року не звернувся до позивача з заявою про коригування договірної величини споживання електричної енергії, через що спожив електричну енергію понад встановлені договірні величини. Позивачем був зроблений розрахунок двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величин електроенергії та виписаний відповідний рахунок.

На момент прийняття рішення у справі відповідач доказів оплати заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за квітень, травень 2013 року в розмірі 474,25грн. суду не надав.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 474,25грн. є доведеними та обґрунтованими, відповідають умовам Договору про постачання електричної енергії №37 від 15.01.2009р. з додатками та приписам чинного законодавства і підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 6, 258, 525, 526, 530, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України; ст.ст.193, 216-218, 232 Господарського кодексу України; ст.26 Закону України „Про електроенергетику" №575/97-ВР від 16.10.1997р. Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543-96-ВР від 22.11.1996р.; Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 34, 35, 43, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», Донецька область, м.Горлівка до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКРЕТ», Донецька область, с.Добропілля про: стягнення 3626,02грн. заборгованості за активну електроенергію, 474,25грн. вартості перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 104,63грн. пені, 20,96грн. - 3% річних., - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКРЕТ» (85032, Донецька область, Добропільський район, с.Добропілля, вул.Промислова, буд.23, код ЄДРПОУ 85032) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, м.Горлівка, проспект Леніна, 11; ЄДРПОУ 00131268) 3626,02грн. заборгованості за активну електроенергію, 474,25грн. вартості перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 84,13грн. пені, 17,83грн. - 3% річних, судовий збір у сумі 1710,87грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.12.2013р. оголошено повний текст рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2013р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 3 прим.:

1 - до справи,

2 - сторонам