Рішення № 36112391, 17.12.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.12.13р. Справа № 904/8043/13

За позовом Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, (м. Дніпропетровськ)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 28 903,17 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Євстигнеєв А.О. - представник (дов. № 10/3-42 від 04.04.13р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (далі-позивач) звернувся до господарського суду із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення 28 903,17 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 22351,85 грн. - основний борг, 6 551,32 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 336-УКВ/10 від 23.11.2010р., в частині повного та своєчасного розрахунку по орендній платі.

Відповідач чотири рази у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, причину неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що також підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулось до господарського суду та знаходиться в матеріалах справи.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розгляд справи відкладався з 31.10.13р. на 14.11.13р., з 14.11.13р. на 28.11.13р. та з 28.11.13р. на 12.12.13р.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2010 року між Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради (правонаступником всіх прав та обов'язків, якого є Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради), як орендодавець, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як орендар, було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 336-УКВ/10.

Відповідно до п. 1.1. договору оренди, з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.07р. № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежитлове приміщення (надалі - об'єкт оренди) загальною площею 100,9 кв.м. у тому числі (80,9 кв.м. та 20,0 кв.м.), на першому поверсі 5-поверхового будинку, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 657 504,00 грн., без ПДВ, що перебуває на балансі КЖЕП "Південне", для використання під продаж товарів підакцизної групи 20,0 кв.м. та під торгівлю продовольчими крім товарів акцизної групи - 80,9 кв.м.

Пунктом 10.1. договору оренди передбачено, що строк дії даного договору з 23 листопада 2010 року по 23 листопада 2012 року включно.

Згідно п. 2.2. договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди.

Передача об'єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежною оцінкою, проведеною станом на 09.09.10р. на підставі акта приймання-передачі об'єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем (п. 2.3. договору оренди).

Виконуючи умови вищезазначеного договору, орендар прийняв вказане у п. 1.1. договору оренди вбудовані нежитлові приміщення в користування, площею 100,9 кв.м., за незалежною оцінкою станом на 09.09.10р. вартістю 657 504,00 грн., що підтверджено актом приймання-передачі від 23.11.2010р., копія якого додається до позовної заяви (а.с. 15).

Розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженої міською радою (п. 3.1. договору оренди).

Відповідно до п. 3.2. договору оренди, розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 7 621,98 грн. без ПДВ (базова за жовтень місяць 2010 року).

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача.

Орендна плата за перший місяць оренди коригується на індекс інфляції починаючи з листопада місяця 2010 року.

Додатковою угодою від 23.11.10р. до договору оренди, сторонами було доповнено договір оренди пунктом 3.2.1., в якому встановлено, що орендна плата, визначена п. 3.2. цього договору в період до 01.01.11 року повинна була сплачуватись орендарем в обсязі 45 відсотків встановленого розміру.

З 01.01.2010 року орендна плата сплачується орендарем у повному обсязі відповідно до умов договору оренди.

Відповідно до п. 3.3. договору оренди, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 50% від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету м. Дніпропетровська на розрахункові рахунки, які відкриті управліннями Державного казначейства за місцем реєстрації орендаря, як платника податків та зборів, в районних податкових інспекціях м. Дніпропетровська, відповідно з кодом бюджетної класифікації 22080401 - у розмірі 3 810,99 грн.;

- 50% від загальної суми орендної плати у розмірі 3 810,99 грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.4. договору оренди).

Згідно п. 3.5. договору оренди, орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря.

Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.

За умовами п. 5.2. договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.

Позивач зазначає, що в порушення ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.п. 3.3, 3.4, 3.5, 5.2 договору оренди, відповідач не сплачував орендну плату у встановленому обсязі до міського бюджету.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.11 року (повне рішення складено 07.11.2011р.) по справі № 23/5005/11206/2011 вирішено розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 23.11.2010р. № 336-УКВ/10 та присуджено до стягнення на користь позивача заборгованість з орендної плати в розмірі 15 443,59 грн. і пеню в розмірі 408,06 грн.

Відповідно до приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Позивач вказує на те, що орендна плата, яка нарахована за період з червня 2011 року по листопад 2011 року за вказаним рішенням суду не стягувалась.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що заборгованість відповідача з орендної плати за даним договором оренди перед позивачем станом на 30.08.2013 року становить у загальному розмірі 22 351,85 грн., що також підтверджується розрахунком заборгованості (наданим позивачем), який додається до позовної заяви (а.с. 13).

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати відповідно до договору оренди, що становить у загальному розмірі 22 351,85 грн.

Доказів виконання заборгованості по орендній платі за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 336-УКВ/10 від 23.11.2010р. у загальному розмірі 22 351,85 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться у ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 797 Цивільного кодексу України визначено, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

У відповідності із ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар, зокрема, зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Стаття 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який розповсюджується на спірні правовідносини, встановлює обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Частина 4 цієї статті визначає, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості по орендній платі у загальному розмірі 22 351,85 грн.

Відповідно до п. 9.2. спірного договору оренди за несвоєчасну сплату орендної плати орендар зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу, у співвідношенні, визначеному у п. 3.3. цього договору.

На підставі п. 9.2. договору оренди, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 23.06.2011 року по 30.08.2013 року в загальному розмірі 6 551,32 грн., згідно розрахунку, який додається до позовної заяви (а.с. 14).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок пені не відповідає вимогам чинного законодавства.

Вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 6 480,03 грн., в решті позовних вимог щодо стягнення пені позов задоволенню не підлягає, у зв'язку з допущеними арифметичними помилками при розрахунку.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 759, 762, 797 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 285, 283 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради до міського бюджету (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75; код ЄДРПОУ 37454258; отримувач: УДКСУ у Ленінському районі м. Дніпропетровська 22080401, код отримувача - 37989248, р/р 33217871700009, банк - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) - 22 351 (двадцять дві тисячі триста п'ятдесят одна) грн. 85 коп. заборгованість з орендної плати, 6 480 (шість тисяч чотириста вісімдесят) грн. 03 коп. пені, 1 716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 26 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін

Повне рішення складено 17.12.13р.