Рішення № 36112148, 04.12.2013, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 1512/6978/2012

Провадження № 2/520/656/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2013 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Салтан Л.В.

при секретарях Зозулянському Д.О., Мельничуковській К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення самовільно збудованого об'єкту нерухомості,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в якому просить постановити рішення про зобов'язання відповідачів за власний рахунок знести самовільно збудовану будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та про зобов'язання відповідачів звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача посилається на те, що заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2011 року визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2011 року зазначене заочне рішення скасовано та справа призначена до розгляду в загальному порядку.

20 жовтня 2011 року Київським районним судом м. Одеси позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Перевіркою, проведеною управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему в Одеській області та ДАБК в Одеській області встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розташована житлова будівля, яка збудована ОСОБА_2 та ОСОБА_1

У судовому засіданні представник Заступника прокурора Київського району м. Одеси позовні вимоги підтримав.

Представник Інспекції ДАБК в Одеській області у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник Одеської міської ради у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення зазначеного позову.

ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, до суду надав заяву про перенесення розгляду справи, проте доказів в підтвердження поважних причин не надав.

Інші сторони у судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

Вислухавши пояснення сторін, які прибули в судове засідання та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Аналогічне міститься в п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» відповідно до якого за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

У судовому засіданні встановлено, що на підставі заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 червня 2011 року ОСОБА_1 належав об'єкт нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2011 року зазначене заочне рішення скасовано та справа призначена до розгляду в загальному порядку.

20 жовтня 2011 року Київським районним судом м. Одеси позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Згідно з листом від 8 листопада 2011 року Голова комісії з проведення реорганізації Головного управління Держкомзему в Одеській області повідомляє, що управлінням Державної інспекції з контролю за виконанням та охороною земель Головного управління Держкомзему в Одеській області разом з Прокуратурою Київського району м. Одеси проведена перевірка дотримання вимог чинного законодавства земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В ході зазначеної перевірки встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розташована житлова будівля, без правовстановлюючих документів, яка збудована ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Згідно зі ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані, реконструюються або будуються без належного дозволу або належного затвердженого проекту, або зі значними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, що здійснила самочинне будівництво не набуває права власності на нього.

Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що будівництво (реконструкція) об'єкта здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил.

Відповідачами не надано суду жодних доказів стосовно того, що будівельні роботи проводились ними з належним дозволом та з належно затвердженим проектом.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідачами не надано суду жодних доказів стосовно того, що вони є власниками зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 7 цієї ж статті передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Згідно зі ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд розглянувши справу в межах заявлених позивачем вимог, на основі дотримання принципів диспозитивності, змагальності справедливості судочинства, всебічного та повного дослідження обставин справи, перевірки їх наданими сторонами доказами, оцінивши їх у сукупності, виконавши вимоги процесуального закону, дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209 ч. 3, 213, 215, 224 - 228, 294 ЦПК України, ст. ст. 369, 376, 382 ЦК України, Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про основи містобудування», Законом України «Про планування та забудову територій», суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити в повному обсязі позовні вимоги Заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення самовільно збудованого об'єкту нерухомості.

Зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за власний рахунок знести самовільно збудовану будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду, протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Салтан Л. В.