Ухвала суду № 36111875, 29.11.2013, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/940/13-ц

Провадження № 2/499/476/13

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"29" листопада 2013 р. смт. Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Одеської області Погорєлов І.В. розглянувши зустрічний позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» який подано на позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Предявлена зустрічна позовна заява ухвалою суду від 04 листопада 2013 року була залишена без руху, оскільки позивачем при поданні вказаної заяви не дотримано вимоги ст..119 ЦПК України .

На виконання даної ухвали ОСОБА_1 11 листопада 2013 подано уточнення, доопрацювання, доповнення зустрічного позову.

Суд дослідивши наданий позов на виконання ухвали про залишення без руху прийшов до висновку про наступне.

Підставами для залишення зустрічного позову було:

1) в порушення п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України позивачкою однією з позовних вимог є стягнення матеріальних збитків, але хоча це є вимога майнового характеру нею ціна позову не зазначена.

-на виконання даного недоліку позивачка виключила вимоги майнового характеру.

2) в порушення п.7 ч.2 ст.119 ЦПК України позивачкою зазначено , що додаються підтверджуючі документи, при цьому не зазначено які саме на скількох аркушах, які взагалі не надані нею до позовної заяви

- на виконання даного недоліку позивачка зазначила додатки.

3) ч.3 ст.119 ЦПК України передбачено , що позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання, при цьому порушуючи дану вимогу позивачка не зазначила дату подання зустрічного позову.

- даний недолік позивачкою не виконаний, та при поданні уточненого позову позивачка також не зазначила дату подання;

4) в порушення ч.5 ст.119 ЦПК України позивачкою не надано документ, який підтверджує сплату судового збору, при цьому позивачка посилається, що звільнення від сплати судовго збору на підставі ст..22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд не може погодитись із посиланням позивачки, оскільки воно є необґрунтованим та таким, що суперечить позовній заяві та позовним вимогам.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Відповідно до п.22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Позивачем не зазначено доказів тієї обставини , що він є споживачем та його позов пов'язаний з порушенням прав споживача.

В порушення ч.5 ст.119 ЦПК України позивачем не надано документ, який підтверджує сплату судового збору.

На виконання зазначено пункту ОСОБА_1І, надала квитанцію про сплату судового збору в розмірі 114,70 гривень.

Суд вважати , що позивачка усунула зазначений недолік не може, оскільки відповідно до ч.2 ст.79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

23 жовтня 2013 року набрав чинності Закон України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», відповідно до якого збільшуються окремі ставки судового збору, які встановлюються в таких розмірах, зокрема за поданням до суду позовної заяви про не майнового характеру 0,2 розміри мінімальної заробітної плати, що становитиме з дня набрання чинності Законом 229,4 грн, отже позивачка сплатила судовий збір не в повному обсязі, оскільки її зустрічний позов надійшов до суду 31 жовтня 2013 року.

5) в порушення п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України позивачем не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, а саме в своїй зустрічній позовній заяві позивачка посилається на обставини та факти , але доказів на їх підтвердження не зазначила та не надала.

Даний пункт позивачкою також не виконаний, оскільки зазначені нею обставини в уточненій зустрічній позовній заяві також необґрунтовані та на докази не посилається.

Відповідно до ч.2 ст.121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначенні статтями 119 та 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд враховуючи вищевикладене вважає, що ухвала про залишення позову без руху ОСОБА_1 не виконана, тому суд вважає її неподаною, та повертає позивачці.

Керуючись ст.ст.121 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Зустрічний позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» який подано на позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення - визнати неподаним та повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги , з подачею її копії до апеляційної інстанції .

Суддя:ОСОБА_2