Рішення № 36111145, 17.12.2013, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження № 2/484/1390/13 р.

Справа № 484/3557/13-ц p.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі : головуючого - судді Шикері І.А.

при секретарі - Дзяма В.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ПрАТ «ТКМ «Всесвіт» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 р. ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «ТКМ «Всесвіт» про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у інформаційно-рекламній газеті «Всесвіт» у номері НОМЕР_1 на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_3 було надруковану статтю під назвою «відкритий лист, адресований редакції газети ТВ «Всесвіт» та суспільству міста Первомайська», авторами якої виступають жителі вулиці 40 Років Перемоги. В цій статті було поширено відносно нього неправдиві та такі, що не відповідають дійсності відомості, чим порушено його право на честь, гідність та ділову репутацію, в тому числі як інспектора абонентського відділу КП ПМВК. Ці відомості стали відомі великому колу осіб. Такими діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 10000 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги.

Посилаючись на викладені обставини, просили визнати інформацію, поширену від ІНФОРМАЦІЯ_1 у випуску НОМЕР_1 інформаційно-рекламної газети «Всесвіт» недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права та свободи, ганьбить честь, принижує гідність та ділову репутацію позивача та зобов'язати відповідача спростувати за власний рахунок інформацію, поширену від ІНФОРМАЦІЯ_1 у випуску НОМЕР_1 інформаційно-рекламної газети «Всесвіт» у спосіб найбільш близький до способу її поширення, шляхом публікації офіційного вибачення переді позивачем про те, що ними поширена недостовірна, така, що не відповідає дійсності, порушує права та свободи, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію позивача, інформація, яка була опублікована у вищезазначеній статті та у підзаголовку до неї у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня набрання рішення суду законної сили на першій сторінці цієї ж самої газети, а також просили стягнути на користь позивача 10000 грн. моральної шкоди, 5700 грн. витрат на проведення експертизи та 260 грн. витрат, пов'язаних із вчиненням дій, необхідних для розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що звернення громадян було оприлюднено в газеті «Всесвіт» законно, у відповідності до вимог ст. 36 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», до того ж, заявники звернулись із заявою до правоохоронних органів. Крім того, незрозуміло, чим керувався позивач, пред'являючи позов лише до одного із співзасновників інформаційно-рекламної газети «Всесвіт». Посилаючись на викладене, просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, дослідивши матеріали справи та матеріали кримінального провадження № 12013160110001885 за ч. 1 ст. 299 КК України, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 працює у відділі збуту Комунального підприємства «Первомайський міський водоканал» на посаді інспектора.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у інформаційно-рекламній газеті «Всесвіт» у номері НОМЕР_1 на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_3 було надруковану статтю під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2, авторами якої виступають жителі вулиці 40 Років Перемоги, всього 5 підписів, в якій, було викладено інформацію щодо ОСОБА_2, зокрема:

- «…один из жильцов - ОСОБА_2 - открыто заявил, что именно таким образом он своими силами борется с бродячими собаками в городе ( разбрасывая яд)… Несколько лет назад он же загнал собачку в будку, закрыл, облил бензином и поджёг. В последний раз исчезла общая любимица Жулька… Оказалось, она тоже стала жертвой догхантера - он забил её ногами, собака умерла, истекла кровью. Мы требуем огласки, потому что этот человек - ОСОБА_2 - угрожает всем, кто пытается сделать ему замечание. Старики его откровенно боятся… Сегодня он убивает собак, а завтра ударит старика или ребёнка…».

У коментарі редакції було зокрема зазначено: «…когда, в какой момент агрессия, направленная на животных, переключится на человека? Садистские наклонности развиваются по нарастающей…»

Аналіз змісту досліджуваної статті дозволяє визначити її наступні характеристики: ОСОБА_2 прямо називається та пов'язується у свідомості читачів з антисоціальними, навіть кримінальними діями стосовно тварин. Виступає у статті як аморальна, жорстока, бездушна особа, котра ставиться до тварин садистично, вбиває їх і в подальшому, нібито, буде поводитися так щодо інших безпомічних соціальних верств (старики, діти). Підкреслюється, що вже зараз «старики откровенно боятся» даного чоловіка. От редакції газети додано, що садистичні нахили зазвичай розвиваються «по наростаючій», і агресія, спрямована на тварин, невдовзі може переключитися на оточуючих людей. Дана інформація (зміст статті), з урахуванням прямо вказаного імені ОСОБА_2, є соціально образливою для будь-якої особи. Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, опити свідків-сусідів надають суду підстави вважати дану інформацію за неправдиву, оскільки жоден із опитаних свідків не міг однозначно стверджувати, що саме ОСОБА_2 причетний до побиття і вбивства бродячих собак, в тому числі й описаним в статті способом.

Відповідно до ст. ст. 270,275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права, зокрема, права на повагу до гідності та честі, на недоторканість ділової репутації, порушених у звязку з поширенням про особу інформації, що завдала їй моральної шкоди, шляхом відшкодування спричиненої шкоди.

Згідно вимог ст.47-1 Закону України ""Про інформацію", ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумаченні як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема, вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Вищенаведена інформація не містить будь-яких припущень, викладена в стверджувальній формі, оскільки розповідається авторами від свого імені, як осіб, які безпосередньо були свідками ситуації, яку вони описують у своєму зверненні, що робить цю інформацію ще більш достовірною перед читачами.

Згідно п.15 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» N 1, від 27.02.2009 р., недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації , має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Доказів достовірності та правдивості поширеної інформації відповідачем не надано та в судовому засіданні не здобуто, хоча за ст. 60 ЦПК України, такий обов'язок покладено саме на відповідача.

За такого, вказана інформація є негативною та такою, що зачіпає честь, гідність та ділову репутацію позивача, який обіймає посаду інспектора у відділі збуту Комунального підприємства «Первомайський міський водоканал».

Оскільки, розповсюджена інформація про ОСОБА_2 є неправдивою, містить пряме обвинувачення у неправомірній поведінці позивача, то немає підстав для звільнення відповідача від відповідальності .

Згідно з ч.1,2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, крім іншого, полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань,погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Вирішуючи спір про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що в результаті поширення відповідачем недостовірної інформації настали наслідки, які постали для ОСОБА_2 як психотравмуючі, обумовили негативні зміни психоемоційної та соціальної сфер існування особистості, викликали появу негативних психологічних переживань приниженої гідності, скривдженої честі та репутації, з необхідністю їх відновлення, тобто спричинили ОСОБА_2 моральні страждання. Кількісний еквівалент компенсації завданих моральних страждань позивачеві, на думку суду, із урахуванням висновку судово-психологічної експертизи № 12109 від 22 листопада 2013 р. та обсягу позовних вимог, становить 10000 грн.

Що ж стосується вимог позивача про зобов'язання газети «Всесвіт» надрукувати після набрання рішення суду чинності офіційне вибачення щодо недостовірної інформації, яка була опублікована в статті ІНФОРМАЦІЯ_2, то вони задоволенню не підлягають.

Так, відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» суд не вправі зобов'язати відповідача вибачитися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації не передбачено у ст.ст. 16, 277 ЦК України, а мирової угоди з цього приводу сторонами не досягнуто.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути 5300 грн. витрат на проведення судової експертизи, 120 грн. в рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору та 260 грн. витрат, пов'язаних із вчиненням дій, необхідних для розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 у випуску НОМЕР_1 інформаційно-рекламної газети «Всесвіт» у рубриці ІНФОРМАЦІЯ_3 у статті під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_2 недостовірною та такою, що порочить гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_2.

Зобов'язати ПрАТ «ТКМ «Всесвіт» опублікувати спростування вказаної недостовірної інформації на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення, не пізніше місяця з дня набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ПрАТ «ТКМ «Всесвіт» на користь ОСОБА_2 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 5300 грн. витрат на проведення судової експертизи, 120 грн. в рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору та 260 грн. витрат, пов'язаних із вчиненням дій, необхідних для розгляду справи, а всього стягнути 15680 (п'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят) грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ: