Рішення № 36108867, 12.12.2013, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1607/13-ц

12 грудня 2013 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого судді: Безбородько В.А.

секретаря: Дмитрук С.І.

представника позивачки: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 «Карпатська агропромислова компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог відносно предмету спору на боці відповідача, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 «Карпатська агропромислова компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог відносно предмету спору на боці відповідача, - ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, пояснив, що

19.11.1999року об 11 год. 25 хв., в світлу пору доби, суху погоду, водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався дорогою «Івано-Франківськ-Бистриця» між населеними пунктами Назавизів та Цуцилів Надвірнянського району Івано-Франківської області в напрямку с.Назавизів зі швидкістю 70-80км/год. В салоні даного автомобіля знаходився пасажир ОСОБА_7 Позаду автомобіля «ОРЕL ОMEGA» , в попутному з ним напрямку, автомобілем «MITSUBISHI MIRAGE» рухався водій ОСОБА_8 В салоні даного автомобіля знаходилися пасажири ОСОБА_9 та ОСОБА_10

У цей час в зустрічному напрямку рухався автомобілем марки ГАЗ-3307, водій ОСОБА_6 В салоні даного автомобіля знаходився пасажир ОСОБА_11

Водій ОСОБА_6 виїхав на смугу зустрічного руху, чим створив небезпеку для руху водію автомобіля «ОРЕL ОMEGA» ОСОБА_4, який маючи технічну можливість зупинити керований ним автомобіль до місця зіткнення, проявив неуважність, не застосував гальмування, почав виїжджати на смугу зустрічного руху, та перетинаючи осьову лінію розмітки, допустив зіткнення із автомобілем ГАЗ-3307, водій якого ОСОБА_6 повертався із зустрічної смуги на свою.

В результаті зіткнення водій автомобіля «ОРЕL ОMEGA» ОСОБА_4 та водій автомобіля ГАЗ-3307 ОСОБА_6 створили небезпеку для руху водію автомобіля «MITSUBISHI MIRAGE» ОСОБА_8, який зіткнувся з автомобілем «ОРЕL ОMEGA» .

При цьому ОСОБА_6 і ОСОБА_4 порушили ПДР України (в редакції 1994 року).

Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30.03.2010 року закрито кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України і звільнено його від кримінальної відповідальності на підставі Закону України від 19.04.2007 року «Про амністію».

Також, постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30.03.2010 року закрито кримінальну справу і про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України на підставі п.4 ст.49 КК України в зв'язку з закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.

Цивільні позови потерпілих заявлені по справі судом залишені без розгляду.

На момент вчинення ДТП ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах з ОСОБА_5 «Карпатська агропромислова компанія».

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19.11.1999 року, був пошкоджений автомобіль НОМЕР_2, який належав на праві приватної власності ОСОБА_3, та яким водій ОСОБА_8 під час дорожньо-транспортної пригоди керував за її дорученням.

На даний час відповідачі добровільно не відшкодували позивачу матеріальну шкоду.

Позивачка має право на відшкодування майнової шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, у розмірі вартості відновлювального ремонту із врахуванням коефіцієнта фізичного зносу в цінах існуючих на даний час автомобіля НОМЕР_3, який складає 24823 грн.15 коп.

Крім матеріальної шкоди відповідачі завдали також позивачу і моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з пошкодженням належного їй на праві приватної власності майна, а саме: автомобіля «MITSUBISHI MIRAGE».

Просить суд постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 «Карпатська агропромислова компанія» в солідарному порядку на користь ОСОБА_3 24823грн. 15 коп. матеріальної шкоди, 20000 грн. моральної шкоди, а також 635 гривень за проведення автотоварознавчих експертиз по справі, 256 грн.75 грн. судового збору, 120грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення і 2500 гривень витрат на правову допомогу.

Представник ОСОБА_5 «Карпатська агропромислова компанія»в судовому засіданні заявлений позов не визнав. Вважає його безпідставним та необгрунтованим, оскільки підприємство не було залучене до розгляду кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_6, ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст.215 ч.2 КК України ( в редакції 1969 року), а пізніше до справи про їх (ОСОБА_6, ОСОБА_4Т.) обвинувачення за ст. 286 ч.2 КК України ( в редакції 2001 року), всі процесуальні дії, в тому числі призначення експертиз, досудове слідство проводило не повідомивши керівництво підприємства.

Крім того зазначають, що ОСОБА_5 «Карпатська агропромислова компанія» безпосередньо не спричиняла ніякої шкоди ( ні матеріальної ні моральної ) ОСОБА_3, тому не може нести відповідальності солідарно з ОСОБА_4, учасником ДТП.

Вини товариства в спричиненні ОСОБА_3 будь-якої шкоди немає, оскільки на даний час відсутні підстави для відшкодування шкоди.

Крім того позивачем не надано суду доказів скільки саме вона затратила коштів на ремонт автомобіля.

Просить суд постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5 «Карпатська агропромислова компанія», тому що пройшов строк позовної давності.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився , однак повідомлявся про розгляд та місце слухання справи вчасно, про що свідчать поштові розписки. Про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа на боці відповідача- Різнічук І.В. в судове засідання не прибув. Про дату час та місце розгляду справи повідомлявся судом заздалегідь та належним чином, про що свідчать поштові розписки. Про причини неявки суд не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ОСОБА_5 «Карпатська агропромислова компанія», дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 60 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обгрунтування своїх вимог і заперечень, та, зясувавши фактичні обставини справи, приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту ст.60 ЦПК України випливає, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, а також доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що 19.11.1999року об 11 год. 25 хв., в світлу пору доби, суху погоду, водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався дорогою «Івано-Франківськ-Бистриця»між населеними пунктами Назавизів та Цуцилів Надвірнянського району Івано-Франківської області в напрямку с.Назавизів зі швидкістю 70-80км/год. В салоні даного автомобіля знаходився пасажир ОСОБА_7 Позаду автомобіля «ОРЕL ОMEGA» , в попутному з ним напрямку, автомобілем НОМЕР_3, рухався водій ОСОБА_8 В салоні даного автомобіля знаходилися пасажири ОСОБА_9 та ОСОБА_10

У цей час в зустрічному напрямку рухався автомобілем марки ГАЗ-3307, реєстраційний номер НОМЕР_4 водій ОСОБА_6 В салоні даного автомобіля знаходився пасажир ОСОБА_11

Водій ОСОБА_6 виїхав на смугу зустрічного руху, чим створив небезпеку для руху водію автомобіля «ОРЕL ОMEGA» ОСОБА_4, який маючи технічну можливість зупинити керований ним автомобіль до місця зіткнення, проявив неуважність, не застосував гальмування, почав виїжджати на смугу зустрічного руху, та перетинаючи осьову лінію розмітки, допустив зіткнення із автомобілем ГАЗ-3307, водій якого ОСОБА_6 повертався із зустрічної смуги на свою.

В результаті зіткнення водій автомобіля «ОРЕL ОMEGA» ОСОБА_4 та водій автомобіля ГАЗ-3307 ОСОБА_6 створили небезпеку для руху водію автомобіля «MITSUBISHI MIRAGE» ОСОБА_8, який зіткнувся з автомобілем «ОРЕL ОMEGA» .

При цьому ОСОБА_6 і ОСОБА_4 порушили ПДР України (в редакції 1994 року).

Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30.03.2010 року закрито кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України і звільнено його від кримінальної відповідальності на підставі Закону України від 19.04.2007 року «Про амністію».

Також, постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30.03.2010 року закрито кримінальну справу і про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України на підставі п.4 ст.49 КК України в зв'язку з закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.

Цивільні позови потерпілих заявлені по справі судом залишені без розгляду.

Доведено також ту обставину, і вона не спростована відповідачами по справі, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої загинув пасажир автомобіля «ОРЕL ОMEGA» ОСОБА_7, а водій автомобіля «MITSUBISHI MIRAGE» ОСОБА_8 отримав легкі тілесні ушкодження, що викликали короткочасний розлад здоров'я, а саме: рану в ділянці верхньої повіки лівого ока та закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, ран в правій скроневій та правій виличних ділянках, сталася в результаті порушення ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ПДР України.

Не заперечується учасниками судового процесу і той факт, що на момент вчинення ДТП ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах з ОСОБА_5 «Карпатська агропромислова компанія».

Крім того, судом зясовано, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 19.11.1999 року, був пошкоджений автомобіль НОМЕР_2, який належить на праві приватної власності ОСОБА_3, та яким водій ОСОБА_8 під час дорожньо-транспортної пригоди керував за її дорученням.

Як вбачається з висновку №103 автотоварознавчого дослідження спеціаліста, складеного 18.02.2000 року, вартість відновлювального ремонту з врахуванням експлуатаційного зносу деталей транспортного засобу внаслідок пошкодження в ДТП автомобіля «MITSUBISHI MIRAGE», державний номер НОМЕР_5, на момент проведення дослідження становила: 14583 грн. 76 коп., а без врахування експлуатаційного зносу деталей - 21123 грн. 18 коп.

Також, на підставі постанови Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 02.06.2008 року була проведена додаткова судова товарознавча експертиза для визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля «MITSUBISHI MIRAGE», державний номер НОМЕР_5, в цінах існуючих на той час.

Як видно із висновку №386 додаткової судової товарознавчої експертизи по кримінальній справі №1-57/2008р., вартість відновлювального ремонту без врахування коефіцієнта фізичного зносу в цінах існуючих на час проведення експертизи автомобіля «MITSUBISHI MIRAGE», реєстраційний номер НОМЕР_5, складала 34824 грн. 24 коп.

Вартість відновлювального ремонту із врахуванням коефіцієнта фізичного зносу в цінах існуючих на час експертних досліджень автомобіля НОМЕР_6, складала 24823 грн. 15 коп.

На даний час збитки не відшкодовані. Автомобіль «MITSUBISHI MIRAGE» , 1997 року випуску проданий 11.01.2005 року згідно біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу , товарна біржа «Альянц».

Згідно ст.. 440 ЦК України ( в редакції 1963р.) шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством Союзу РСР. Аналогічна стаття діє на даний час, відповідно до ст. 1166 ЦК України (в редакції 2003р.) майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Ст.22 ЦК України ( в редакції 2003р.) передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. А збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором, або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Даній статті відповідає ст..6 ЦК України ( в редакції 1963р.) - захист цивільних прав здійснюється в установленому порядку судом, арбітражем або третейським судом шляхом: визнання цих прав; встановлення становища, яке існувало до порушення права, і припинення дій, які порушують право; компенсації моральної шкоди; стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках, передбачених законом або договором, - неустойки (штрафу, пені), а також іншими засобами, передбаченими законом.

Згідно ст.. 450 ЦК України (в редакції 1963р.) організації і громадяни, діяльність яких пов»язана з підвищеною небезпекою для оточення ( транспортні організації, промислові підприємства, будови, власники автомобілів та ін..), зобов»язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Аналогічні норми закріплені в ч.1ст. 1172 ЦК України ( в редакції 2003р.) юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Зміст ст.1187 ЦК України (в редакції 2003р.) передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч.2 ст.1192 ЦК України ( в редакції 2003р.) розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Виходячи з наведеного, позивач має право на відшкодування майнової шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, у розмірі вартості відновлювального ремонту із врахуванням коефіцієнта фізичного зносу в цінах існуючих на даний час автомобіля НОМЕР_6, який складає 24823 грн.15 коп.

Судом також встановлено, що автомобіль «MITSUBISHI MIRAGE», реєстраційний номер 34645ІВ, 1997 року випуску, ДТП відбулося 19.11.1999 року, автомобілю було всього два роки. Тому, суд прийшов до переконання, що вартість відновлювального ремонту відповідає авто товарознавчій експертизі.

Представником відповідача не доведено суду, а також судом не встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля перевищує вартість самого автомобіля.

Спричинені матеріальні збитки у вказаній сумі підлягають стягненню з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 «Карпатська агропромислова компанія» в солідарному порядку.

Тому що судом достовірно встановлено, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 працював водієм ОСОБА_5 «Карпатська агропромислова компанія» і керував автомобілем марки ГАЗ-3307 реєстраційний №5485 ІВА, який належав на праві власності зазначеному товариству.

Також, згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з пошкодженням належного їй на праві приватної власності майна, а саме: автомобіля «MITSUBISHI MIRAGE», реєстраційний номер 34645ІВ.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 440-1 ЦК України ( в редакції 1963р.) моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, чка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.

Аналогічні норми закріплені в ст..1167 ЦК України в редакції 2003р.) - моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, що мала місце 19.11.1999 року, сталася з вини ОСОБА_6, який проявив неуважність, виїхав на смугу зустрічного руху, чим створив небезпеку для руху водію «ОРЕL ОMEGA» ОСОБА_4, та повертаючись із зустрічної смуги на свою, перетинаючи осьову лінію розмітки, допустив зіткнення із автомобілем «ОРЕL ОMEGA». В результаті зіткнення водій автомобіля ГАЗ-3307 ОСОБА_6 та водій автомобіля «ОРЕL ОMEGA» ОСОБА_4, який належним чином не оцінив дорожню обстановку, створили небезпеку для руху водію автомобіля «MITSUBISHI MIRAGE» ОСОБА_8, який зіткнувся з автомобілем «ОРЕL ОMEGA» .

Але в той же час, судом достовірно встановлено, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 працював водієм ОСОБА_5 «Карпатська агропромислова компанія» і керував автомобілем марки ГАЗ-3307 реєстраційний №5485 ІВА, який належав на праві власності зазначеному товариству.

Судом встановлено, що неправомірними діями відповідачів позивачці ОСОБА_3 завдана моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях та психічному напруженні, яких позивачка зазнала у звязку із пошкодженням її майна (автомобіля), необхідністю протягом тривалого часу ( більше 10 років) звертатися в правоохоронні та судові органи за захистом своїх порушених в звязку з ДТП прав, пережитих хвилюваннях, зміною звичного способу та ритму життя, внаслідок неможливості використовувати автомобіль за призначенням, пошук додаткових грошових коштів для ремонту автомобіля, який, був необхідний позивачці, як засіб пересування.

Згідно розяснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду №5 від 25.05.2001р.), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

За моральну ( немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обовязків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває в трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

Враховуючи наведене, характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, ступінь вини осіб, що завдали моральну шкоду, принцип розумності і справедливості, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивачки щодо відшкодування моральної шкоди -в сумі 2700 грн.

Дана сума підлягає стягненню з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 «Карпатська агропромислова компанія» на користь ОСОБА_3

З врахуванням ступеня вини ОСОБА_6 - працівника ОСОБА_5 «Карпатська агропромислова компанія»та ОСОБА_4Т.у вчиненні ДТП, суд приходить до висновку, що з відповідача- ТзОВ «Карпатська агропромислова компанія» слід стягнути 1500 грн., а з відповідача ОСОБА_4 1200 грн., компенсації за спричинені позивачці ОСОБА_3 моральні страждання.

Також згідно ст.88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 «Карпатська агропромислова компанія»потрібно стягнути на користь ОСОБА_3 судові витрати - 635 гривень за проведення автотоварознавчих експертиз по справі, 256 грн.75 грн. судового збору, 120грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення і 2500 гривень витрат на правову допомогу, згідно долучених до матеріалів справи квитанцій.

Разом з тим, суд не бере до уваги доводи представника ОСОБА_5 «Карпатська агропромислова компанія» про сплив позовної давності на звернення до суду, тому що кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 була закрита у березні 2010 року, з позовом до суду позивач звернулась у серпні 2010 року.

Враховуючи наведене, на підставі ст..ст. 6, 440,440-1, 450 ЦК України ( в редакції 1963р.) та ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України ( в редакції 2003р.), п.3,8 Постанови Пленуму ВС України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 р. ( із змінами згідно ППВС України №5 від 25.05.2001 року),керуючись ст.ст.3, 15, 208, 213-215, 218, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 «Карпатська агропромислова компанія» в солідарному порядку на користь ОСОБА_3 24823грн. 15 коп. заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1200 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 «Карпатська агропромислова компанія»на користь ОСОБА_3 1500 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1755,87 грн. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_5 «Карпатська агропромислова компанія»на користь ОСОБА_3 1755,87 судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.

Суддя Безбородько В.А.

Повний текст рішення виготовлено 17.12.2013 року