Рішення № 36108395, 12.12.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11799/13-ц

Провадження № 2/344/4829/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіПастернак І.А.

секретаряКниш Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що 08.11.1986 року у виконавчому комітеті Гошівської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області зареєстрував шлюб з відповідачкою.

В шлюбі у них неповнолітніх дітей немає. Вважає, що шлюб існує лише формально, шлюбні відносини вони не підтримують, а тому, примирення та збереження їхньої сім"ї є не можливим. На даний момент ведення між подружжям спільного господарства припинено. За глибоким переконанням позивача подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки, на ґрунті сімейно-побутових проблем та протилежних поглядів на сімейне життя, розвинулась неприязнь один до одного, втрачено почуття любові, взаєморозуміння та поваги. Спору про поділ майна, що є їхньою спільною власністю, немає. Просив шлюб розірвати.

21.10.2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання сина інваліда ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно в розмірі 2000,00 гривень довічно. Як стверджує ОСОБА_2 їхній син ОСОБА_3 страждає синдромом Дауна, хворобою серця пролабс І ступеня, а тому потребує постійного контролю і допомоги дорослих.

Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги пояснення учасників процесу судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи згідно повторного свідоцтва про шлюб Серії І-НМ № 123226 від 30.07.2013 року сторони 08.11.1986 року зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Гошівської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, про що зроблено запис в Книзі реєстрації шлюбів за № 48 (а.с.4). Від даного шлюбу у подружжя народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 який є інвалідом ІІ групи дитинства -довічно, що підтверджується довідкою МСЕК серія 10 ААА №909411. Відповідно до характеристики виданої директором НРЦ ОСОБА_3 потребує постійного контролю і допомоги дорослих (а.с.5, 18).

Позивач стверджує, що він перебуває у фактичних шлюбних відносинах з відповідачкою, не підтримують сімейних відносин, не ведуть з нею спільного господарства. На думку позивача шлюб їх існує формально, миритися вони не бажають, збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам. Тому такий шлюб зберігати не доцільно.

Відподачка в судовому засіданні не заперечила проти розірвання шлюбу, просила стягувати з ОСОБА_1 аліменти на утримання сина інваліда ОСОБА_3.

Позивач в судовому засіданні не заперечив проти стягнення з нього аліментів на утримання сина інваліда ОСОБА_3.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що оскільки, сторони не підтримують шлюбні відносини, їхній шлюб існує формально, а тому шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 08.11.1986 року у виконавчому комітеті Гошівської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, про що зроблено запис в Книзі реєстрації шлюбів за № 48 розірвати.

Що стосується вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на її користь на утримання сина інваліда ОСОБА_3, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобовязані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Про способи виконання обов`язку утримувати дитину в досудовому порядку сторони не домовилися, нотаріальних договорів не укладали.

Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України і розяснень, викладених в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

За змістом ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За правилами ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 СК України враховує, що відповідач є працездатною особою і спроможний платити аліменти на утримання сина.

Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовну вимогу ОСОБА_2 до ОСОБА_1 слід задоволити, стягувати з відповідача в користь позивачки на утримання сина інваліда ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти в розмірі 2000 грн. щомісячно довічно, починаючи з 21 жовтня 2013 року.

На підставі наведеного, пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», Закону України «Про охорону дитинства», Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року), ст. ст. 104, 110, 112, 181-183, 191, 198 Сімейного кодексу України, ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст. ст. 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 08.11.1986 року у виконавчому комітеті Гошівської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, про що зроблено запис в Книзі реєстрації шлюбів за № 48 розірвати.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволити.

Стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти в користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на утримання сина інваліда ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень довічно.

Стягнення аліментів розпочати з 21.10.2013 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 229 грн. 40 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Пастернак І.А.