Рішення № 36108206, 10.10.2013, Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 110/3889/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р.

Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки ОСОБА_1

в складі: судді Шевченко О.В.

за участю секретаря: Бєлковій Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства Просто-страхування до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

встановив:

09 вересня 2013 року приватного акціонерного товариства Просто-страхування (далі ПрАТ «Просто страхування») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.03.2012 року між ПАТ «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів /поліс №АВ/154453, згідно якого було застраховано відповідальність власника ТЗ ВАЗ 2104 держ.номер А 9993 КР.

19.11.2012 року в м. Красноперекопськ АР Крим за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Opel Vectrа», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, мала місце дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобіль ОСОБА_1 («Opel Vectrа», д.н. НОМЕР_1) отримав механічні пошкодження.

Постановою Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки ОСОБА_1 винним у ДТП яке мале місце 19.11.2012 року визнано ОСОБА_2. ОСОБА_1 звернувся до АТ «ПРОСТО-страхування» про настання випадку. Згідно висновку експертного дослідження №955-11/12 від 17.12.2012 року вартість матеріального збитку становить 24854,95 грн.(вартість автомобіля) 13720,37 грн. (утилізаційна вартість), а всього 11134,58 грн.. Згідно з платіжним дорученням №2691 від 29.01.2013 року АТ ««ПРОСТО-страхування» виплатило ОСОБА_1 стразове відшкодування у розмірі 11134,58 грн.

Враховуючи те, що громадянин ОСОБА_2 є винним у скоєні ДТП позивач звертається з регресом про відшкодування коштів сплачених Страхувальнику. Просить суд стягнути з ОСОБА_2 11134,58 грн. страхового відшкодування, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 229,40 грн.

До судового засідання представник позивача не зявився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач, до судового засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений згідно із законодавством за місцем реєстрації.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Судом на місці винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Цивільна справа розглядається у порядку частини 2 статті 197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно положень ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі п.1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги(регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Згідно ст.1194 ЦК України - особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно п.8 розяснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27 березня 1992 року із змінами та доповненнями, …особа, яка відповідає за шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи…

Відповідно до п.11 розяснень Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 № 4 за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи, оскільки за змістом статті 1191 ЦК особа, яка відповідає за шкоду, завдану з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові. З винної особи за регресною вимогою стягується розмір визначеного відшкодування за зобов'язанням з відшкодування шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то витрати з такої особи стягуються у цих межах. Регресну вимогу може бути пред'явлено протягом трьох років із дня виконання зобов'язання про відшкодування шкоди (відшкодування в натурі, виплати суми періодичних платежів тощо).

Порядок відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулюється Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 38 Закону України ««Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);

08.03.2012 року між ПАТ «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів /поліс №АВ/154453, згідно якого було застраховано відповідальність власника ТЗ ВАЗ 2104 держ.номер А 9993 КР.

19.11.2012 року в м. Красноперекопськ АР Крим за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Opel Vectrа», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, мала місце дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобіль ОСОБА_1 («Opel Vectrа», д.н. НОМЕР_1) отримав механічні пошкодження.

Постановою Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки ОСОБА_1 винним у ДТП яке мале місце 19.11.2012 року визнано ОСОБА_2. ОСОБА_1 звернувся до АТ «ПРОСТО-страхування» про настання випадку.

Згідно з висновком експертного дослідження №955-11/12 від 17.12.2012 року вартість матеріального збитку становить 24854,95 грн.(вартість автомобіля) 13720,37 грн. (утилізаційна вартість), а всього 11134,58 грн.. Згідно з платіжним дорученням №2691 від 29.01.2013 року АТ ««ПРОСТО-страхування» виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 11134,58 грн.

Таким чином, суд вважає, що позивач, як страховик, що сплатив суму страхового відшкодування ОСОБА_1, отримав право регресу до відповідача в межах розміру виплаченого відшкодування з урахуванням виплаченого за платіжним дорученням №2691 від 29.01.2013 року суми у розмірі 11134,58 грн..

Оскільки до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки, тобто до відповідача ОСОБА_2, якому було направлено регресну вимогу (а.с.55), але на даний час ним не відшкодовано завдану ним шкоду в добровільному випадку, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 11134,58 грн.

ОСОБА_1 цього, у відповідності із вимогами ст.88 ЦПК України суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 229 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.993, 1186, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України «Про страхування» із змінами та доповненнями, п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27 березня 1992 року із змінами та доповненнями, Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 № 4, Закону України ««Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 61, 88, 208, 209, 213, 215, 224-228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3 мікр.1 буд.18 кв.72, та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3 мікр. 10 АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_2, на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», (04050, м.Київ, вул.Герцена,10, р/р №26503441 в АТ «РайффайзенБанк Аваль», МФО-300335, код ЄДРПОУ- 24745673), - 11134,58 (одинадцять тисяч сто тридцять чотири грн. 58 коп.) - страхового відшкодування; 229 (Двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. - витрат по сплаті судового збору, а всього стягнути - 11363,98 грн. (одинадцять тисяч триста шістдесят три грн.). 98 коп.

Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду АР Крим через Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відповідачем заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив (Красноперекопським міськрайонним судом АР Крим), за його письмовою заявою, поданою протягом десяти днів з дня отримання ним копії цього рішення, поданою до місцевого суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги позивачем, якщо таку скаргу не було подано. Для відповідача заочне рішення суду набирає законної сили через десять днів з моменту отримання ним копії цього заочного рішення, якщо відповідач не подасть заяву про його перегляд.

У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

ОСОБА_4