Рішення № 36107639, 17.12.2013, Залізничний районний суд м. Сімферополя

Справа № 122/21458/13-ц

Провадження по справі 2/122/2558/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя у складі:

головуючого судді - Шильнова М.О.,

при секретарі Іоновій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сімферополі цивільну справу за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію,

в с т а н о в и в :

17 жовтня 2013 року ОП «Кримтеплокомуненего» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1, просило стягнути з неї 2251,99 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01 травня 2003 року по 01 червня 2013 року.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що він є виробником і постачальником послуги з теплопостачання, а відповідачка - споживачем вказаної послуги, що поставляється в квартиру АДРЕСА_1. Відповідач, отримуючи вказану послугу, не проводить за неї оплату. На підставі викладеного, просили суд стягнути з відповідачки 2251,99 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01 травня 2003 року по 01 червня 2013 року, а також судовий збір в сумі 229,40 грн.

Представник позивача до судового засідання не зявилась, надала на адресу суду заяву, у якій просила позов задовольнити та розглянути справу за її відсутності.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що між сторонами склалися правовідносини з приводу надання послуг з теплопостачання, які врегульовані Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

За змістом статті 1 цього закону, комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Статтями 20 та 21 вказаного Закону, визначені обовязки споживача і виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, обов'язком споживача є оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору.

Пунктами 18-21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі-Правил), встановлено, що плата за вказані послуги вноситься споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк, відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Відповідач є споживачем послуги та їй відкритий особовий рахунок № 1+4232, по якому проводяться нарахування по оплаті за фактично надану послугу з теплопостачання (а.с.6-7).

Таким чином, відповідач фактично користується послугою з теплопостачання, а тому між сторонами склалися правовідносини по наданню житлово-комунальних послуг і користуванню такими послугами. Тому відповідач не звільняється від оплати за отриману послугу з теплопостачання.

Обовязок споживача вносити плату за комунальні послуги у встановленому порядку також визначений положеннями статей 68 і 162 Житлового кодексу України.

Відповідно до статті 509 ЦК України,зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 даного кодексу, якою визначено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавств, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд вважає, що фактично між сторонами існували і існують правовідносини по наданню житлово-комунальних послуг теплопостачання і користування такими послугами.

На підставі викладеного суд вважає, що позивачем, відповідно до ст.ст. 57-60 ЦПК України, було приведено достатньо обґрунтованих доказів, щодо неналежного виконання відповідачем умов зобовязання по оплаті наданих позивачем послуг, однак правових підстав стягнення з відповідача суми заборгованості за межами позовної давності, суд не вбачає. Відповідачем у свою чергу не було наведено доказів того, що він не повинен сплачувати наявну у нього заборгованість.

Так, виходячи із розрахунку, наданого позивачем з відповідача стягненню підлягає сума заборгованості за період з 01 травня 2003 року по 01 червня 2013 року за послуги теплопостачання в сумі 2251,99 грн.

На підставі ст. 88 ЦПК України, судовий збір в сумі 229,40 грн. підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

На підставі ст.ст. 67, 68, 162 Житлового кодексу України Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 509, 526 ЦК України, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 213, 214 ,215-218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (ЄДРПОУ 03358593) заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 2251 (дві тисячі двісті пятдесят одна) грн. 99 коп. та судовий збір в сумі 229,40 грн., а усього 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 39 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Залізничний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі у десятиденний строк апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: