Постанова № 36103829, 12.12.2013, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 12.12.2013

Справа № 334/7352/13-а

Провадження № 2-а/334/237/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Дубини Л.А.

при секретарі Філіпповій Ю.В.

за участю прокурора Кавун А.В.

розглянув у судовому засіданні у залі суду м. Запоріжжя матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Запорізькій області, Відділі примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області Державної казначейської служби України у про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця і стягнення моральної шкоди,

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому вказує, що у Відділі примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області перебуває виконавче провадження по виконанню Постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.07.2012.

Виконавче провадження відкрито 05.07.2013, і до 12.07.2013 Управлінню Пенсійного Фонду України у Ленінському районі м. Запоріжжя надано строк для добровільного виконання вказаної постанови суду. Але боржник у встановлений державним виконавцем строк добровільно не виконав постанову суду, т.я. та була надіслана з порушенням строків, а держаний виконавець не вживає всіх необхідних заходів, спрямованих на виконання постанови, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Державний виконавець у порушення приписів Закону не повідомляє стягувача про вчинені виконавчі дії.

Крім того, у своїй заяві позивач вказує, що відповідно до ст.. 75 Закону України «Про виконавче провадження» якщо державний виконавець встановив, що боржник не виконує постанову суду без поважних причин, державний виконавець має накласти на нього штраф, але штраф на УПФУ у Ленінському районі м. Запоріжжя за невиконання судового рішення не накладено.

Крім того, заявник вважає, що боржник - Управління Пенсійного Фонду України у Ленінському районі м. Запоріжжя умисно не виконує постанову суду, яка набрала законної сили 26.02.2013 , у звязку з чим, він звернувся до державного виконавця з клопотанням про направлення матеріалів до прокуратури Ленінського району м. Запоріжжя із заяво рою про вчинення злочину, передбаченого ст.. 382 КК України, але державний виконавець дане клопотання не вирішив і не надав відповідь з цього приводу.

В наслідок невиконання судового рішення і бездіяльності державного виконавця, позивач позбавлений пенсійного забезпечення і позбавлений можливості матеріально забезпечувати свою сімю, у якій виховується неповнолітня дитина, позивач зазнає моральних страждань, погіршився стан його здоровя, у звязку з чим йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює у 5735 грн.

Позивач просить суд визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 по невжиттю виконавчих дій відповідно до ч. 1,2,3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження»; зобовязати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 здійснити виконавчі дії відповідно до ч. 1,2,3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження»; визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 щодо неповідомлення стягувача про результати розгляду клопотання про направлення матеріалів до прокуратури; стягнути державного бюджету України на його користь 5735 грн. на відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Головного управління юстиції у Запорізькій області та Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області - старший державний виконавець Морар М.В., проти позову заперечує з тих підстав, Що виконавчі дії по виконання постанови Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.07.2012 здійснюються у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження».

Так, після надходження заяви про примусове виконання судового рішення було відкрито виконавче провадження та боржнику надано строк для добровільного виконання, але у встановлений строк боржник не приступив до самостійного виконання у звязку з надходженням постанови після спливу строку на його самостійне виконання. У подальшому виконавчі дії відкладалися, з тих підстав, що оригінали матеріалів пенсійної справи ОСОБА_3 Через відсутність оригіналів документів та матеріалів пенсійної справи УПФУ у Ленінському районі м. Запоріжжя позбавлене можливості приступити до виконання постанови суду від 12.07.2012. Про відкладення виконавчих дій прийнято відповідні постанови, які направлені сторонам виконавчого провадження.

Представник відповідача вважає, що позовна заява є необгрунтованою, крім того, вважає, що відсутні підстави для направлення матеріалів до прокурату для порушення кримінального провадження за ст.. 382 КК України.

Так само вважає, необгрунтованим позов і в частині відшкодування моральної шкоди. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник Державної казначейської служби України проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим в частині стягнення коштів з Державного бюджету, і просить відмовити в його задоволенні.

Прокурор, який приймав участь у справі на стороні Державної казначейської служби України проти позву заперечує, вважає його необгрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, думку прокурора, суд дійшов такого висновку.

У ст.. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст.. 2 Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст.. 12 Закону сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення. Дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження.

Судом установлено, що 25.06.2013 після перегляду Дніпропетровським адміністративним апеляційним судом набрала законної сили постанова Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.07.2012, згідно якої зобовязано УПФУ у Ленінському районі м. Запоріжжі поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2012.

25.06.2013 Ленінським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист, який разом з заявою ОСОБА_1 про примусове виконання 03.07.2013 надійшов до Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області (а.с. 43-44).

05.07.2013 старшим державним виконавцем Морар М.В. відкрито виконавче провадження, про що прийнято відповідну постанову та направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом, що підтверджується реєстром відправки поштової кореспонденції ( а.с.108-112).

Згідно вказаної постанови, УПФУ у Ленінському районі м. Запоріжжя запропоновано у строк до 12.07.2013 самостійно виконати постанову суду.

15.07.2013 державний виконавець звернувся до боржника з вимогою повідомити про виконання судового рішення (а.с. 45-48).

Але боржник до встановленого строку не виконав самостійно рішення суду, т.я. з запізненням отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, про що сповістив державного виконавця листом від 17.07.2013 (а.с.49).

У звязку з чим, 23.07.2013 постановою держаного виконавця відкладено виконавчі дії до 06.08.2013 (а.с.50-51).

У своєму листі до Відділу примусового виконання від 29.07.2013 УПФУ у Ленінському районі повідомляє, що управління позбавлене можливості виконати рішення суду та поновити виплату пенсії ОСОБА_1 у звязку з тим, що оригінал пенсійної справи останнього 06.03.2012 вилучено та визнано речовим доказом у кримінальному проваджені щодо ОСОБА_1 по ч.3 ст. 190, ч.2 ст. 369, ч.4 ст. 358 КК України (а.с. 52-54).

Виконавчі дії на підставі постанови державного виконавця від 07.08.2012 відкладено до 21.08.2013, а потім і до 05.09.2013 - з тих же причин ( а.с.55-57).

Дії державного виконавця по відкладенню виконавчих дій не суперечать приписам ст.. 35 Закону, згідно якої за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Постанова державного виконавця про відкладення провадження виконавчих дій може бути оскаржена у триденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Про відкладення виконавчих дій учасники виконавчого провадження повідомлялися відповідними листами, їм направлено копії постанов. Жодна зі сторін виконавчого провадження вказані постанови не оскаржила.

Доводи представника позивача у своїх додаткових поясненнях щодо неотримання вказаних постанов і неможливості їх оскарження, а також надання переваг боржнику ( у інформативному сенсі) є непереконливими.

Щодо доводів позивача та його представника у суді, що держаний виконавець мав накласти на боржника штраф за невиконання постанови суду, то відповідно до приписів ст..75 Закону штраф можливо накласти у разі, якщо боржник не приступив до виконання без поважних причин.

Представник УПФУ у Ленінському районі м. Запоріжжя, допитаний у суді у якості спеціаліста, пояснила суду, що виконати рішення суду без наявності оригіналу пенсійної справи є неможливим, а оскільки такі вилучено на підставі постанови слідчого та долучено до кримінального провадження у якості речових доказів, то до закінчення розгляду кримінальної справи та вирішені долі речових доказів неможливо виконати постанову суду від 12.07.2012.

За наведених обставин, суд вважає, що постанова суду не виконується з поважних причин, а отже, у державного виконавця відсутні підстави для застосування штрафних санкцій по боржника.

Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця по не направленню матеріалів до прокуратур, то відповідно до ст.. 11 Закону держаний виконавець розглядає клопотання учасників виконавчого провадження, держаним виконавцем не встановлено, підстав для звернення до прокуратури з завою про вчинений злочин.

Не надання письмової відповіді на клопотання ОСОБА_1, на думку суду, не є тим порушенням, яке б суттєво впливало б на права останнього.

Так само, суд також не вбачає підстав для направлення таких матеріалів до прокуратури, і не вбачає підстав для ухвалення окремої ухвали за результатами розгляду даної справи.

При цьому слід зауважити, що ОСОБА_1 особисто чи через свого представника не позбавлений можливості і права звернутися до відповідних правоохоронних органів з заявою про вчинення злочину щодо нього.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, про необгрунтованість і безпідставність заявлених позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності державного виконавця.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то відповідно до ст.. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Судом не встановлено наявності причинно-наслідкового звязку між рішеннями, дією чи бездіяльністю державного виконавця і заподіянням моральної шкоди позивачу.

Так, постанова Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.07.2012 набрала законної сили 25.06.2013, після перегляду Дніпропетровським адміністративним апеляційним судом і предявлена до виконання лише 03.07.2013.

Виконавче провадження відкрито 05.07.2013, відкладення виконавчих дій відбувалося з обєктивних причин.

А тому відсутні підстави стверджувати, що з вини державного виконавця позивач позбавлений пенсійного забезпечення, а його сімя - матеріального забезпечення.

Суду не надано доказів, у розумінні ст.. 70,71 КАС України, ні про склад сімї, ні про наявність неповнолітніх дітей у позивача, ні про погіршення його здоровя.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги не доведені і не обгрнутовані, а тому задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2,5,6,9,17,70,71,160,162,186 КАС України, Законом України «Про виконавче провадження», суд , -

П о с т а н о в и в:

В і д м о в и т и ОСОБА_1 у задоволенні позову до Головного управління юстиції у Запорізькій області, Відділі примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області, Державної казначейської служби України у про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця і стягнення моральної шкоди.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду протягом 10 днів з дня отримання мотивованої постанови суду.

Суддя: Дубина Л. А.