Рішення № 36103547, 18.12.2013, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 0810/7489/2012

№/п 2/317/385/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

« 09» грудня 2013 рокум. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мінгазова Р.В.,

при секретаріПритиці А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства СТ «Іллічівське» до ОСОБА_1, про відшкодування збитків заподіяних в наслідок ДТП в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2012 року ПрАТ СТ «Іллічівське» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, про відшкодування збитків заподіяних в наслідок ДТП в порядку регресу.

В позові зазначив, що 07.02.2010 року з вини водія ОСОБА_1, який керував автомобілем НОМЕР_1 на трасі Н-08 Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, була скоєна дорожньо-транспортна пригода (ДТП). Вина відповідача ОСОБА_1 підтверджується постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 30.06.2010 року, яка була залишена без змін постановою Апеляційного суду Запорізької області від 29.07.2010 року.

В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль «Фольксваген» державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2. Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб становить 214 725,63 грн., відповідно до експертного дослідження № 1078 від 24.02.2010 року. Зазначена матеріальна шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. З метою отримання відшкодування, потерпіла особа звернулась до ПрАТ СТ «Іллічівське» з відповідною заявою. 13.04.2010 року ПрАТ СТ «Іллічівське» здійснило виплату відшкодування в розмірі 214 725,63 грн. у звязку з чим у позивача виникло право зворотної вимоги (регресу).

У звязку з вищевикладеним позивач просить суд стягнути з відповідача 107 362,80 грн. у якості часткового відшкодування збитків завданих внаслідок ДТП, а також стягнути з відповідача судові витрати в сумі 1073,63 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву в якій позов підтримав в повному обсязі та просить його задовольнити, також просив справу слухати без його участі.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, однак з раніше наданих заперечень вбачається, що позовні вимоги він не визнає в повному обсязі, серед іншого зазначив, що при розгляді Запорізьким районним судом Запорізької області питання щодо притягнення його до адміністративної відповідальності було проведено авто технічну експертизу, за висновками якої, інший учасник ДТП ОСОБА_2 також порушив ПДР України, крім того вказаною експертизою не встановлено причинно-наслідковий зв'язок між діями учасників ДТП та настаннями негативних наслідків, а відтак вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того на підтвердження своїх доводів відповідачем було заявлено клопотання про проведення повторної авто технічної експертизи.

Всебічно та повно зясувавши обставини справи, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності зі ст. ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.

Судом встановлено, що 07.02.2010 року відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на трасі Н-08 Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя, порушивши п. 10.1 12.1 ПДР України, скоїв зіткнення з автомобілем «Фольксваген» державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 30.06.2010 року, яка була залишена без змін постановою Апеляційного суду Запорізької області від 29.07.2010 року, ОСОБА_1 було визнано винним у здійсненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Крім того вказаною постановою суду першої інстанції було також встановлено, що в діях іншого учасника ДТП ОСОБА_3 також наявне порушення ПДР України, зокрема водій повинен був керуватись п. 12.2, 12.3. ПДР України.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі пошкодженням речі, а також витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль «Фольксваген» державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

Згідно звіту № 1078 від 24.02.2010 року, складеного судовим експертом, спеціалістом автотоваровідом ОСОБА_4, розмір матеріальної шкоди, спричиненої автомобілю «Фольксваген» державний номер НОМЕР_2, в наслідок ДТП, складає 216 591,55 грн.

Суд приймає даний висновок експертизи як належний та допустимий доказ, оскільки визначення способу проведення експертизи є компетенцією експерта (постанова Пленуму Верховного суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30.05.1997 року № 8), обставин, які б викликали сумнів в обґрунтованості чи в правильності даного висновку, судом не встановлено.

Оскільки згідно до вищевказаних постанов суду першої та апеляційної інстанції було встановлено, що вказане ДТП є результатом порушення ПДР обома учасниками автопригоди, то позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача ? від суми завданої матеріальної шкоди.

Зазначена частина матеріальна шкода особисто відповідачем не була відшкодована ОСОБА_2

З метою отримання відшкодування, ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ СТ «Іллічівське» з відповідною заявою від 20.03.2010 р.

13.04.2010 року ПрАТ СТ «Іллічівське» здійснило ОСОБА_2 виплату відшкодування в розмірі 208142,35 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 995 від 13.04.2010 р., та карткою рахунку 36.1.1 від 13.04.2010 року якою ОСОБА_2 було зараховано 6 583,28 грн.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

При вищевикладеному, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає позовні вимоги ПрАТ СТ «Іллічівське» такими, що підлягають задоволенню.

Суд не бере до уваги висновок повторної судової автотехнічної експертизи №93-13 від 10.10.2013 року, яка була проведена Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, оскільки він не спростовує висновок експерта НДЕКЦ ГУ МВС України в Запорізькій області № 221/10 від 18.05.2010 року, який міститься в матеріалах адміністративної справи №3-367/10, та не доводить відсутність в діях ОСОБА_1 порушень ПДР України.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому, стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь ПрАТ СТ «Іллічівське» підлягають понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,63 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 3, 10, 57, 61, 79-89, 107, 109, 119-120, 212, 215, 224 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 20, 22, 23, 1191 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Цивільний позов Приватного акціонерного товариства СТ «Іллічівське» до ОСОБА_1, про відшкодування збитків заподіяних в наслідок ДТП в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_3, в порядку регресу, на користь ПрАТ СТ «Іллічівське», 107 362 (сто сім тисяч триста шістдесят дві) грн. 80 коп. відшкодування збитків, завданих в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_3, в порядку регресу, на користь ПрАТ СТ «Іллічівське» 1073 (олну тисячу сімдесят три) грн. 63 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Р.В. Мінгазов