Рішення № 36102591, 09.12.2013, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/6362/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

09 грудня 2013 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Гагут Л.І.,

при секретарі - Вакал Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави до ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_2, управління Держземагентства у Бердянському районі, третя особа: реєстраційна служба Бердянського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області, про визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_1 міської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року ОСОБА_1 міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах держави з зазначеним позовом, який згодом уточнив, посилаючись на те, що п.п.5.80 п.5 рішення сімдесят девятої сесії ОСОБА_1 міської ради V скликання № 41від 25.02.2010 року «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» затверджено проект відведення та передано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,0604га, розташовану за адресою: м. Бердянськ, вул. Макарова, 32-л, для індивідуального дачного будівництва в межах норм безоплатної приватизації. На підставі зазначеного рішення 01.06.2010 року за ОСОБА_2 проведена державна реєстрація за реєстраційним номером 011026500625 державного акту на право власності серії ЯК №858639 на зазначену земельну ділянку, кадастровий номер 2130400000:08:004:0168. Проведеною прокурорською перевіркою встановлено, що п.п.5.80 п.5 рішення ОСОБА_1 міської ради №41 від 25.02.2010 року підлягає скасуванню, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, а його державна реєстрація підлягає скасуванню оскільки ОСОБА_1 міська рада під час прийняття рішення №41 від 25.02.2010 року грубо порушила положення чинного законодавства в частині підстав та порядку надання земельних ділянок у власність, визначених Конституцією, Земельним кодексом України та Водним кодексом України, і не мала права надавати у власність земельну ділянку по вул. Макарова, 32-л в м. Бердянську. Так, згідно з положеннями ст.84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у власність, належать крім інших, землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом. Спірна земельна ділянка розташована на території ОСОБА_1 коси та передана у власність з порушенням ст.ст.58, 59, 60 ЗК України та ст.ст.88, 90 Водного кодексу України при відсутності затвердженої містобудівної документації м. Бердянська, а саме відсутності детальних планів територій окремих районів міста, зокрема території ОСОБА_1 коси. Крім того, проект відводу земельної ділянки, всупереч вимогам ст.ст.51,118, ч. 4 ст.123 ЗК України, ст.9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» не передавався відповідному органу земельних ресурсів для проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації. Посилаючись на зазначені обставини прокурор просив суд визнати незаконними та скасувати п.п.5.80 п.5 рішення сімдесят девятої сесії ОСОБА_1 міської ради пятого скликання від 25.02.2010 року «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок»; визнати недійсним державний акт на право власності серії ЯК №858639 від 01.06.2010 року на земельну ділянку площею 0,0604га для ведення індивідуального дачного будівництва в м. Бердянську по вул. Макарова, 32-л, що виданий на ім'я ОСОБА_2; зобовязати управління Держземагентства у Бердянському районі скасувати запис №011026500625 від 01.06.2010 року про державну реєстрацію державного акту серії ЯК 858639 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2310400000:08:004:0168, розташовану по вул. Макарова, 32-л, в м. Бердянську; зобовязати управління Держземагенства у Бердянському районі скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, розташованої по вул. Макарова, 32-л, в м. Бердянську, шляхом закриття Поземельної книги на земельну ділянку; зобовязати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку вартістю 45088,60 грн., площею 0,0604га по вул. Макарова, 32-л, в м. Бердянську, територіальній громаді м. Бердянськ.

Прокурор Святенький М.Г. надав в судове засідання заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує (а.с.113).

Відповідач ОСОБА_1 міська рада в судове засідання надала заяву про розгляд справи за відсутності її представника відповідно до закону за наявними у справі матеріалами (а.с.111).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, відповідно до ст. 74 ЦПК України, про що свідчить повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.79, 95, 96, 106). Причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, заперечень проти позову не надав.

Відповідач управління Держземагентства у Бердянському районі в судове засідання надало заяву про розгляд справи за відсутності її представника відповідно до закону за наявними у справі матеріалами (а.с.109).

Представник третьої особи реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції в Запорізькій області в судове засідання не зявився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.108).

Суд на підставі ст.ст.169, 224-226 ЦПК України, за згодою позивача, вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених осіб, на підставі наявних у ній даних в заочному порядку.

У звязку з неявкою сторін у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою технічного звукозаписувального засобу не здійснювалось, на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст.50, 51, 52 ЗК України, громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва.

Набуття права на землю громадянами України здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.ст.125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає після державної реєстрації цього права і посвідчується державним актом.

Рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки та заповнення державного акта на право приватної власності на землю здійснюють органи місцевого самоврядування або органи виконавчої влади в залежності від місця знаходження земельної ділянки.

Як встановлено судом, і це підтверджується матеріалами справи, що п.п.5.80 п.5 рішення ОСОБА_1 міської ради №41 від 25.02.2010 року було затверджено проект відведення земельної ділянки та передано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,0604га в м. Бердянську з присвоєнням поштової адреси: вул. Макарова, 32-л, для індивідуального дачного будівництва в межах норм безоплатної приватизації (а.с.12).

01.06.2010 року проведена державна реєстрація за реєстраційним номером 011026500625 державного акту на право власності серії ЯК №858639 на земельну ділянку площею 0,0604га, для індивідуального дачного будівництва, виданого на підставі вище вказаного рішення на ім'я ОСОБА_2 (а.с.13).

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності з вимогами ст.12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Місцеві органи самоврядування виступають у відповідності зі ст.83 ЗК України суб'єктами права комунальної власності в межах населеного пункту.

Згідно з вимогами ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень,

Положеннями ст.118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 5 ст.88 ВК України, уздовж морів і навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Частиною 1 ст.90 ВК України, визначено, що прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

Однак, у порушення п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 5 листопада № 434, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2004 року, при відведенні спірної земельної ділянки не враховано наявність прибережної захисної смуги, хоча вказаним порядком передбачено, що у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок, нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст.88 ВК України та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року №486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням конкретної ситуації.

Відсутність у проекті землеустрою урахування відповідно до ст.60 ЗК України, розмірів і меж прибережної захисної смуги Азовського моря унеможливлює відведення такої земельної ділянки.

Згідно ст.51 ЗК України, до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури та спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі, зокрема і проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду, оздоровчого та рекреаційного призначення.

Всупереч наведеним вимогам земельного законодавства, обов'язкова державна експертиза землевпорядної документації проведена не була, чим грубо порушено вимоги чинного земельного законодавства та не дотримано порядок набуття права власності на землю.

Статтями 17, 18 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що містобудівна документація регулює планування, забудову та інше використання територій, є основою для вирішення питань раціонального використання територій, вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.

Статтею 13 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачено, що детальний план території розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови; розташування окремих земельних ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови, містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок; розташування інженерно-транспортної інфраструктури; принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

Проте, відповідно до інформації виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 15.05.2013 року з посиланням на Генеральний план м. Бердянську, затвердженого рішенням ОСОБА_1 міської ради №8 від 25.06.2009 року, спірна земельна ділянка розміщується на території зелених насаджень загального користування (а.с.23-24).

Крім того, позитивні висновки про погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки за наслідками перевірки Головного управління Держкомзему в Запорізькій області та розпорядження голови облдержадміністрації №101 від 16.04.2010 року були відкликані: 01.06.2010 року управлінням Держкомзему у м. Бердянську та 22.03.2011 року управлінням архітектури та земельних відносин виконкому ОСОБА_1 міської ради (а.с.37-42, 44-53).

У відповідності до ст.19 Конституції України, органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст.144 Конституції України, рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно ч.1 ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З урахуванням вищезазначеного, передача у власність ОСОБА_2 земельної ділянки на підставі п.п.5.80 п.5 рішення ОСОБА_1 міської ради №41 від 25.02.2010 року відбулася з порушенням норм закону, а отже п.п.5.80 п.5 вказаного рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

За таких обставин державний акт на право приватної власності на земельну ділянку видано ОСОБА_2 без належної правової підстави, а тому його слід визнати недійсним, скасувати його державну реєстрацію та закрити Поземельну книгу на дану земельну ділянку.

Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана його повернути.

Спірна земельна ділянка розташована в адміністративних межах м. Бердянська.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» з 1 січня 2013 року землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. При цьому землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Таким чином, земельна ділянка повинна бути повернута територіальній громаді в особі ОСОБА_1 міської ради.

Керуючись ст.ст.10, 11, 15, 57-64, 74, 77, 169, 208, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 51, 58, 59, 60, 84, 118, 123 ЗК України, ст.ст.88, 90 ВК України, ст.ст.17, 18 Закону України «Про основи містобудування», суд

ВИРІШИВ:

Позов Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати п.п.5.80 п.5 рішення сімдесят девятої сесії ОСОБА_1 міської ради пятого скликання №41 від 25.02.2010року «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким ОСОБА_2 передана у приватну власність, для індивідуального дачного будівництва, земельна ділянка площею 0,0604га , з присвоєнням поштової адреси: м. Бердянськ, вул. Макарова, 32-л.

Визнати недійсним державний акт на право власності серії ЯК №858639 на земельну ділянку площею 0,0604га, для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою м. Бердянськ, вул. Макарова, 32-л, кадастровий номер:2310400000:08:004:0168, виданий на імя ОСОБА_2.

Зобовязати управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області скасувати реєстрацію державного акту серії ЯК №858639 на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером:2310400000:08:004:0168, розташовану в м. Бердянську по вул. Макарова, 32-л, здійснену в «Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі» за реєстраційним номером 011026500625 від 01.06.2010 року.

Зобовязати управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Бердянськ, вул. Макарова, 32-л, шляхом закриття Поземельної книги на дану земельну ділянку.

Зобовязати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку площею 0,0604га для ведення індивідуального дачного будівництва, розташовану в м. Бердянську по вул. Макарова, 32-л, межі якої визначені в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯК №858639, за належністю територіальній громаді м. Бердянська.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в 10-денний строк з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:

ОСОБА_3