Ухвала суду № 36101954, 17.12.2013, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення обвинувального акта

17 грудня 2013 р. м. Мукачево Справа № 303/8487/13-к

№1-кп/303/495/13

номер рядка стат.звіту 24

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого судді - Кость В.В.

при секретарі Цульба О.В.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора Варги Ю.Ю.;

обвинуваченого ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013070000000050 від 22 квітня 2013 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною третьою ст. 212 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною третьою ст. 212 Кримінального кодексу України надійшло до суду із обвинувальним актом 09 грудня 2013 року.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, складеного у відповідності з вимогами чинного процесуального законодавства.

Обвинувачений вирішення питань, повязаних з призначенням обвинувального акту до судового розгляду залишив на розсуд суду.

У процесі зясування вищевказаних питань щодо відповідності вищевказаного обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону, зокрема в частині, що стосується отримання підозрюваним (до моменту надходження обвинувального акту до суду) копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування під розписку від прокурора, обвинувачений в однозначній формі заявив, що розписку про отримання вищевказаних документів надавав слідчому з ОВС слідчого

управління Фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Закарпатській області, від якого їх і отримав.

З цього приводу, після поставлення судом на обговорення питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту в звязку з неоднозначною ситуацією, що склалася з отриманням обвинуваченим обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, прокурор заявив, що дійсно не вручав вказаних документів обвинуваченому, а уповноважив на вчинення таких дій слідчого на підставі ст. 36 Кримінального процесуального кодексу України. Крім того, пояснив суду, що така практика вручення обвинувальних актів є виправданою, оскільки підозрювані проживають в різних регіонах держави, і прокурор не в змозі власноручно проводити надання їм таких документів.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту суд констатує наступне.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України).

Одними із загальних засад кримінального провадження є верховенство права та його законність (п.п. 1 та 2 частини першої ст. 7 Кримінального процесуального кодексу України), поняття яких законодавцем визначено у ст.ст. 8 та 9 названого Кодексу.

В п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.96 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» вказано наступне: «оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із зазначеними положеннями Основного Закону у повній мірі кореспондуються приписи частини першої ст. 9 Кримінального процесуального кодексу України, якими передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобовязані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до п. 3 частини третьої ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Згідно із приписами п. 3 частини четвертої ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України до обвинувального акта додається розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був предявлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Поряд з цим, у ст. 293 Кримінального процесуального кодексу України міститься імперативне правило відносно того, що одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобовязаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Аналізуючи фактичні обставини по кримінальному провадженню на предмет їх відповідності вищевказаним нормам Основного Закону України та Кримінального процесуального кодексу України, та у контексті з положеннями частини третьої ст. 62 Конституції України, суд приходить до висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору на підставі п. 3 частини третьої ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України.

Вказаний висновок суду ґрунтується на тому, що прокурором, при направленні обвинувального акту до суду, не було забезпечено дотримання обовязкових при складанні обвинувального акту вимог закону. Поряд з цим, всі сумніви, повязані з практичною реалізацією прокурором положень ст. 293 Кримінального процесуального кодексу України слід тлумачити на користь особи, тобто обвинуваченого.

Аргументи та доводи прокурора з цього приводу на те, що він уповноважив на вчинення цих дій слідчого судом відхиляються, оскільки не відповідають положенням ст. 293 Кримінального процесуального кодексу

України, які є спеціальними по відношенню загальних повноважень прокурора, зазначених у ст. 36 названого Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 62, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 291, 293, 314 369, 370, 372, Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013070000000050 від 22 квітня 2013 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною третьою ст. 212 Кримінального кодексу України повернути старшому прокурору відділу прокуратури Закарпатської області раднику юстиції ОСОБА_2

2. Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий /підпис/ ОСОБА_3

Копія вірна.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду ОСОБА_3