Рішення № 36101302, 12.11.2013, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3065/13-ц

Провадження № 2/0203/1432/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2013 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Довбиш С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

у с т а н о в и в:

30 квітня 2013 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 18.05.2012 р. було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач передала відповідачеві 8 500,00 грн. без зазначення строку повернення. У грудні 2012 року позивач звернулася до відповідача з вимогою про повернення коштів, проте відповідач дотепер не повернув суму позики, що стало причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення вказаних коштів з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн., а також судових витрат (а.с.а.с. 2 5, 9).

У судовому засіданні позивач позов підтримала, не заперечувала проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач у судове засідання повторно не зявився, був повідомлений належним шляхом поміщення оголошення у засобах масової інформації. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 169, статей 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК).

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 18.05.2012 р. між сторонами в усній формі було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач передала відповідачеві у позику 8 500,00 грн. без зазначення строку повернення. На підтвердження передачі коштів відповідач склав розписку (а.с. 6).

Дотепер відповідач борг не повернув.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК) підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори й інші правочини.

Згідно зі статтею 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності з абзацом 1 частини 1 статті 1049 ЦК позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій же кількості, такого ж роду і такої ж якості, які були передані йому позикодавцем) у строк і в порядку, встановлені договором.

За укладеним договором позики позивач передала відповідачеві 8 500,00 грн., про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочини, у розумінні статті 1046 ЦК, було укладено.

За правилами частини 2 статті 530 ЦК якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З тексту складеної відповідачем розписки вбачається, що сторони не встановили строк повернення позичених коштів, відтак обовязок відповідача з повернення коштів виникає виключно після предявлення позивачем відповідної вимоги.

Протягом розгляду справи позивачем не було надано суду належних доказів (письмова вимога з підписом відповідача, повідомлення про вручення поштового відправлення тощо) на підтвердження предявлення нею відповідачу у грудні 2012 року вимоги про повернення позики, отже строк такого повернення ще не настав, і підстав для задоволення позову на разі не має.

Керуючись статтями 4 11, 15, 18, 57 60, 79, 88, 169, 208, 209, 212 215, 218, 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення також може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.

Повний текст заочного рішення складено 14 листопада 2013 року.

Суддя М.О. Католікян