Рішення № 36101232, 14.11.2013, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3066/13-ц

Провадження № 2/0203/1433/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2013 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Довбиш С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2, третя особа Пята дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно у порядку спадкування за заповітом, усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення,

у с т а н о в и в:

30 квітня 2013 року позивач звернулася до суду з позовом до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2, третя особа Пята дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно у порядку спадкування за заповітом, усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 належали 58/100 часток квартири АДРЕСА_1. Решта квартири (42/100 часток) належать ОСОБА_2 За життя ОСОБА_3 склав на імя позивача заповіт. У квітні 2012 року останній помер, після чого позивач звернулася до нотаріуса, проте їй було відмовлено через те, що позивач не надала правовстановлювальні документи на спадкове майно. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про визнання за нею права власності на спадкове майно за заповітом, усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом її вселення (а.с.а.с. 2 4, 14).

У судовому засіданні позивач підтримала позов у повному обсязі, не заперечувала проти розгляду справи у заочному порядку.

Представник Дніпропетровської міської ради у судове засідання повторно не зявився, був повідомлений належним чином (а.с.а.с. 40, 48, 52).

ОСОБА_2 у судове засідання також не зявилася, звернувшись до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності (а.с.а.с. 38, 43 45, 50, 53).

У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 169, статей 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК).

Представник третьої особи у судове засідання також не зявився, був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належали 58/100 часток квартири АДРЕСА_1. Решта квартири (42/100 часток) належать ОСОБА_2 (а.с. 31-звор.).

03 листопада 2011 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповідав усе належне йому майно позивачу (а.с. 33).

10 квітня 2012 року ОСОБА_3 помер (а.с. 26).

05 жовтня 2012 року позивач звернулася до третьої особи із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с. 30).

14 грудня 2012 року позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 у вигляді вкладів померлого у ПАТ «Державний ощадний банк України» (а.с.а.с. 36, 37).

27 квітня 2013 року третьою особою було ухвалено постанову про відмову позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належну померлому частку спірної квартири у звязку з тим, що позивач не надала правовстановлювальні документи на спадкове майно (а.с. 9).

Відповідно до частини 1 статті 1222 Цивільного кодексу України (далі ЦК) спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Таким чином, після смерті ОСОБА_3 залишився лише один спадкоємець, а саме позивач, оскільки на її імя було складено заповіт.

Згідно з частиною 1 статті 1270 ЦК для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця звернулася до нотаріальної контори з відповідною заявою, отже прийняла спадщину, у розумінні приведеної норми.

У відповідності з пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Аналізуючи факти, встановлені у судовому засіданні в їх сукупності, співвідношуючи їх зі змістом приведених норм, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки позивач прийняла спадкове майно після смерті ОСОБА_3 і є єдиним спадкоємцем за заповітом.

Що стосується вимоги про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом її вселення, то вона не підлягає задоволенню, оскільки на час звернення до суду позивач не була власником спадкового майна, і між нею як власником та ОСОБА_2 ще не виник спір щодо користування цим майном.

Керуючись статтями 4 11, 15, 18, 57 60, 169, 208, 209, 212 215, 218, 224 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_2, третя особа Пята дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно у порядку спадкування за заповітом, усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер 10 квітня 2012 року, на 58/100 часток квартири АДРЕСА_2.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення також може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.

Повний текст заочного рішення складено 15 листопада 2013 року.

Суддя М.О. Католікян