Постанова № 36094566, 13.12.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7394/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 року о 17 год. 25 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

суддів Балан Я.В.,

Стефанова С.О.,

при секретарі судового засідання: Сербін Р.І.

за участю сторін:

від позивача представник - ОСОБА_2, за довіреністю

від відповідача представник - Омельченко А.В., за довіреністю

від третьої особи представник - Шевчик В.А., за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державної реєстраційної служби України, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідача, Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання дій щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно незаконним, скасувати його та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулася ОСОБА_5 з адміністративним позовом до Державної реєстраційної служби України, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідача, Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», з урахуванням уточнень до адміністративного позову про визнання дій щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно незаконним, скасування його та зобов'язання скасувати запис про державну реєстрацію права власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.07.2013 року ОСОБА_5 стало відомо про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, запису про реєстрацію прав та їх обтяжень, відомостей щодо реєстрації права власності на нерухоме майно - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, за Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк».

Позивач не згоден з рішенням Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Сіволіним Михайлом Юрійовичем про державну реєстрацію права власності, вважає його незаконним, оскільки процедура реєстрації права власності була проведена з порушенням Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703. Крім того, рішення про реєстрацію права власності, було проведено не належною реєстраційною службою, оскільки відповідно до ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві та письмових уточненнях до неї.

Представник відповідача Державної реєстраційної служби України позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.41-43).

Представник відповідача Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце призначення судового засідання, що підтверджено розпискою та текстом телефонограми, про причини не з'явлення, суд не повідомив, письмові заперечення на уточнення адміністративного позову, до суду не подав.

Представник третьої особи Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» у відкритому судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях на адміністративний позов, зокрема на те, що банк належним чином повідомив позивача про порушення основного зобов'язання.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та третьої особи, судом по справі встановлені наступні факти та обставини.

ОСОБА_5 був оформлений іпотечний договір № 7.6.-39/1 від 06.08.2008 р. з ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований у реєстрі № 4729.

Предметом іпотечного договору № 7.6.-39/1від 06.08.2008 р. виступило домоволодіння з надвірними спорудами, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 665,7 кв.м., що складається з житлового будинку, лит. „А", житловою площею 251,5 кв.м., гаражу, лит. „Б", огорожі, лит. „1, 3-5", басейну, лит., „І, III", мостіння, лит. „її", та земельна ділянка земельною площею 1775 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:011:0046.

Вказані об'єкти нерухомого майна належать позивачу на праві приватної власності на підставі договору дарування від 08.10.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстровий № 12661, зареєстрований у встановленому законом порядку у КП Одеське МБТІ та РОН», № 263-стр.142-р№40680, та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №052547, виданого Одеським міським управління земельних ресурсів на підставі договору дарування від 08.10.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстровий № 12661.

Відповідно до п.6.2. іпотечного договору № 7.6.-39/1 від 06.08.2008 р., звернення стягнення на предмет іпотеки буде здійснюватися одним із таких способів за вибором Іпотекодержателя: за рішенням суду, на підставі виконавчого запису нотаріуса, шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених Договором іпотеки застережень про задоволення вимог Іпотекодержателя.

ПАТ «ПУМБ» скористався правом на звернення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса, звернувшись до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу із заявою про вчинення нотаріального напису

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.04.2013 року, що набрало законної сили 19.06.2013 року, виконавчий напис приватного нотаріусу Донецького міського нотаріального округу визнано таким, що не підлягає виконанню.

27.06.2013 року на адресу Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області надійшла заява уповноваженої особи ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» Шевчик В.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на домоволодіння, об'єкт житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі вимоги про усунення порушення основного зобов'язання вих. № ОДЕ - 23/41 від 05.02.2010 року, з доказами отримання її позивачем, поштовим повідомленням про вручення, 15 лютого 2010 року (а.с. 55).

За результатами розгляду отриманих документів, 01.07.2013 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіним Михайлом Юрійовичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права приватної власності на об'єкт житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.07.2013 року, та не спростовується сторонами і третьою особою по справі.

Представник позивача пояснив, що не погоджується з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права приватної власності на об'єкт житлової нерухомості, оскільки реєстратором у порушення вимог п. 30 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703, прийнято оскаржуване рішення без документу, що підтверджує факт набуття ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» права на нерухоме майно. Крім того, рішення про реєстрацію права власності, було проведено не належною реєстраційною службою.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи та досліджені докази, які є в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року N 1952-IV (далі Закон №1952-IV), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 1 ст.4 Закону №1952-IV, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 п. 1 ст. 8 Закону №1952-IV передбачено, що орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Відповідно до ч. 2 п. 1, ч. 4 ст. 9 Закону №1952-IV, державний реєстратор встановлює наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону, Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Частиною 3 ст. 17 Закону №1952-IV передбачено, що документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Підстави для відмови у державній реєстрації перелічені у ст. 24 Закону №1952-IV, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 51) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 52) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 53) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 54) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 55) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 56) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав. 2. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень. 3. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пунктах 4, 52 - 56 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703 (надалі - Порядок).

Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст (п. 7 Порядку).

Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита (п. 10 Порядку).

Під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав (п. 12 Порядку).

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації (п. 16 Порядку).

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на підставі договору, відповідно до якого право власності або інше речове право на нерухоме майно набувається у зв'язку з настанням або ненастанням певної події, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 - 29 цього Порядку, подає документ, що підтверджує факт настання або ненастання такої події (п. 30 Порядку).

Для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає: 1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менше ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;2) документ, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, якщо більш тривалий строк не вказано у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі;3) звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 5) витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли предметом іпотеки є земельна ділянка та в документах, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, відсутні відомості про її кадастровий номер); 6) заставну (у разі, коли іпотечним договором передбачено її видачу).

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими

наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено

іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний

відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Проаналізувавши положення вище зазначеного законодавства, з урахуванням досліджених доказів по справі у сукупності, а також встановлених фактів та обставин, суд вважає, що державний реєстратор прав на нерухоме майно Сіволін М. Ю., приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер НОМЕР_1 від 01.07.2013 року, діяв в порушення вимог ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пунктів 12, 30, 34 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703, оскільки, під час розгляду заяви про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, не перевірив наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав (п. 12 Порядку), а саме: наявності документу, що підтверджує факт настання або ненастання відповідної події.

На думку суду, в даному випадку, застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, передбачене в п. 6.7 іпотечного договору № 7.6.-39/1 та вимога про усунення порушення основного зобов'язання не є документом, що підтверджує факт настання або ненастання відповідної події, оскільки, судом достовірно встановлено, що на підставі той самої вимоги третя особа вже звертала стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, якій рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.04.2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 19.06.2013 року, визнаний таким, що не підлягає виконанню через розбіжність сум у вимозі та виконавчому напису та недоведеності безспірності вимог банку.

Судом не приймаються до уваги доводи позивача на те, що рішення про реєстрацію права власності, було проведено не належною реєстраційною службою, оскільки Порядком взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013 року № 607/5, встановлено, що у разі подання до структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, заяви про державну реєстрацію права власності та/або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права), що виникають, зокрема на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не була здійснена належна перевірка наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав, внаслідок чого не були враховані обставини, встановлені рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.04.2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 19.06.2013 року, що привело до прийняття рішення, яке суперечить вимогам законодавства.

З цих підстав, суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача шляхом визнання незаконними дії Державної реєстраційної служби України, щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності 146936612 від 27.06.2013 року, індексний номер НОМЕР_1 від 01.07.2013 року та визнання протиправним і скасування вказаного рішення Державної реєстраційної служби України про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

З метою поновлення порушених прав позивача, з урахуванням місце розташування об'єкта нерухомості, суд вважає також необхідним задовольнити позовні вимоги позивача щодо зобов'язання Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції Одеської області скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності 146936612 від 27.06.2013 року, державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича, індексний номер НОМЕР_1 від 01.07.2013 року.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача повністю.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

З огляду на вищевикладене, відповідно до положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року N 1952-IV, Закону України «Про іпотеку», Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703 та керуючись ст.ст. 2,4,6, 71,86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_5 до Державної реєстраційної служби України, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідача, Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання дій щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно незаконним, скасувати його та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії Державної реєстраційної служби України, щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності 146936612 від 27.06.2013 року, індексний номер НОМЕР_1 від 01.07.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної реєстраційної служби України про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності 146936612 від 27.06.2013 року, державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича, індексний номер НОМЕР_1 від 01.07.2013 року.

Зобов'язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції Одеської області скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності 146936612 від 27.06.2013 року, державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича, індексний номер НОМЕР_1 від 01.07.2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Головуючий суддя /підпис/ Л.Р. Юхтенко

Суддя /підпис/ Я.В. Балан

Суддя /підпис/ С.О. Стефанов

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Л.Р. Юхтенко

Адміністративний позов ОСОБА_5 до Державної реєстраційної служби України, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідача, Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про визнання дій щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно незаконним, скасувати його та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

13 грудня 2013 року.