Постанова № 36093093, 10.12.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"10" грудня 2013 р. Справа № 918/1443/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Олексюк Г.Є. ,

суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Чекеренда Т.М.,

за участю представників сторін:

позивача - Процик В.І.;

відповідача - Ковальчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Дочірнього підпри-ємства «Рівненський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні доро-ги України» на рішення господарського суду Рівненської області від 24.10.2013р. у справі №918/1443/13

за позовом Приватного підприємства «Айслаг»

до Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» Відкритого акціонер-

ного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України»

про стягнення 204 481 грн. 95 коп. заборгованості за користування товарним кредитом,-

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК Украї-ни. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 24.10.2013р. у справі №918/1443/13 (суддя Качур А.М.) задоволено позовні вимоги Приватного підприємства «Айслаг» (надалі в тек-сті - Підприємство) до Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» Відкритого акціонер-ного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України» (надалі в тексті - ДчП «Рівненський обл-автодор») про стягнення 204 481 грн. 95 коп. заборгованості за користування товарним кредитом.

Задовольняючи позов, господарський суд Рівненської області виходив з того, що Облавто-дор належним чином не виконав зобов'язання за договором поставки №369 від 23.08.2013р., вна-слідок чого утворилась заборгованість, сума якої на момент розгляду справи становить 38 292 грн. 40 коп., що стверджується матеріалами справи, зокрема накладними на відвантаження палива, до-віреностями на отримання та платіжним дорученням (арк.справи 10-16).

На підставі пункту 5.4 Договору за несвоєчасне проведення розрахунків за поставлений товар Позивач нарахував Відповідачу відсотки за користування товарним кредитом за період з 01.12.2012р. по 24.08.2013р.(арк.справи 3). Таким чином, заборгованість за користування товарним кредитом становить 204 481 грн. 95 коп.(арк.справи 56-59).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДчП «Рівненський облавтодор» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 24.10.2013р. прийняти нове рішення, яким відмовити Підпрриємству в задоволенні по-зовних вимог.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з невірним застосуванням норм матеріального права і грубим порушенням процесуального закону та є неза-конним і необґрунтованим, оскільки господарським судом Рівненської області не було забезпече-но всебічного розгляду обставин даної справи. Зокрема, суд не дослідив, що виходячи з умов дого-вору та визначення товарного кредиту, встановлене у договорі не підпадає під ознаки товарного кредиту, тому Позивач необґрунтовано нарахував 2% товарного кредиту, а суд безпідставно не за-доволив клопотання про зменшення суми заявлених до стягнення Позивачем коштів до 01 грн. з огляду на правову природу 2% (які є по суті пенею, а не відсотками від суми несвоєчасно вико-наного грошового зобов'язання за кожен день прострочення), суд невірно застосував ст.35 Госпо-дарського процесуального кодексу України (надалі в тексті - ГПК України).(арк.справи 66-73).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.11.2013р. у даній справі апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання на 10.12.2013р.(арк. справи 64).

Позивач не скористався своїм правом надати відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 10.12.2013р. представник Скаржника підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, надав пояснення в обґрунтування своєї правової пози-ції. Рішення господарського суду Рівненської області від 24.10.2013р. вважає незаконним і прий-нятим із порушенням норм матеріального та процесуального права. Просив суд задоволити апеля-ційну скаргу шляхом винесення мотивованої постанови.

Представник Позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та надав поя-снення, вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням усіх встановлених норм чинного законодавства та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задово-лення, оскільки вважає її мотиви безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Айслаг» зареєстроване як юри-дична особа 14.04.1994р. розпорядження Виконавчого комітету Луцької міської ради.(арк.справи 21).

Дубенська дорожньо-експлуатаційна дільниця є філією Дочірнього підприємства «Рівнен-ський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України» без права юридичної особи і діє на підставі Положення.(надалі в тексті - Філія).

Матеріалами справи стверджується, що Філія, діючи як покупець в особі її начальника гр. Гамери В.О. на підставі довіреності №16-12 від 03.01.2012р. та Приватне підприємство «Айслаг»-постачальник уклали 23.08.2012р. договір поставки №369 (надалі в тексті -Договір), згідно розді-лу 1 якого, постачальник зобов'язується поставити або передати із свого складу покупцеві у влас-ність нафтопродукти (товар), в асортименті, кількості і за ціною, що зазначені в накладних, а по-купець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

Загальна кількість товару, асортимент і ціна товару погоджується сторонами Договору; за-гальна сума поставки становить 99 900 грн. 00 коп.(п.п. 2.2, 2.3 Договору).

Товар постачається покупцеві товарними партіями на умовах FCA (відповідно до правил Інкотермс) завантажено в автомобільний транспорт покупця з резервуарів постачальника. Заван-таження товару в тару покупця здійснюється за рахунок постачальника. Всі інші витрати з отри-мання, вивантаження товару, покупець здійснює за власний рахунок. За згодою сторін товар може постачатись транспортом постачальника.(п.п.4.1 та 4.2 Договору).

Пунктами 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 Договору передбачено, що у випадку неоплати покупцем вар-тості товару протягом 20 календарних днів з дня відвантаження, постачальник має право раху-вати, а покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товар-ного кредиту терміном 50 календарних днів, починаючи з дня відвантаження товару з нарахуван-ням покупцеві 2% за кожен день використання товарного кредиту. В такому разі покупець зобо-в'язується оплатити товар, поставлений на умовах товарного кредиту і сплатити відсотки за його користування. Відсотки нараховуються на залишок заборгованості. Якщо після закінчення 50 днів користування товарним кредитом, покупець не внесе всіх передбачених Договором платежів - він продовжує сплачувати відсотки за користування товарним кредитом до повного погашення заборгованості, а також сплачувати пеню в розмірах передбачених в п.8.1 Договору.

Договір підписано начальником Філії «Дубенська ДЕД» ДчП «Рівненський облавтодор» та директором Підприємства, скріплено відтисками печаток.(арк.справи 8-9).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Договору через представника Пасічника А.І., який діяв на підставі довіреностей Філії №178 від 21.08.2012р., №184 від 30.08.2012р., згідно видаткових накладних №003406 від 23.08.2012р, №003407 від 23.08.2012р., №003532 від 31.08. 2012р., №003533 від 31.08.2012р. - Підприємство передало, а Філія «Дубенська ДЕД» - прийняла 2 630 літрів дизельного палива та 300 літрів бензину А-95 на загальну суму 43 292 грн. 40 коп.; накладні містять покликання на Договір №369 від 23.08.2011р.(арк.справи 10-15).

Вартість отриманого товару Філія «Дубенська ДЕД» оплатив частково в сумі 5 000 грн. 00 коп., що стверджується платіжним дорученням №506 від 21.09.2012р.(арк.справи 16).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 06.02.2013р. у справі №5019/1920/12 задоволено позов, вирішено стягнути з ДчП «Рівненський облавтодор» на користь Підприємства 38 292 грн. 40 грн. заборгованості за поставлений товар, 77 609 грн. 44 коп. заборгованості по оп-латі відсотків за користування товарним кредитом та 2 318 грн. 04 коп. витрат зі сплати судового збору.(арк.справи 17-20).

Докази виконання рішення суду у справі №5019/1920/12 в матеріалах справи відсутні.

Крім того, рішенням господарського суду Волинської області від 08.04.2013р. у справі № 903/106/13-г в задоволенні позову ДчП «Рівненський облавтодор» до Підприємства про визнання недійсним Договору поставки №369 від 23.08.2011р. - відмовлено.(арк.справи 80-82).

На підставі пункту 5.4 Договору, ст.1057 ЦК України, Позивач нарахував Відповідачеві від-сотки за користування кредитом за період з 01.12.2012р. по 12.09.2013р., сума яких складає 204 481 грн. 95 коп.(арк.справи 3-4).

Перевіривши дотримання господарським судом першої інстанції вимог чинного законодав-ства при ухваленні оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга безпідс-тавна і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що ци-вільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавcтва, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов'язанням, відповідно до ст.509 ЦК України - є правовідношення, в якому одна сторо-на (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати ма-йно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кре-дитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Аналогічні правила встанов-лює і ст.174 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України).

Предметом даного спору є стягнення відсотків за користування товарним кредитом.

Вирішуючи даний спір, апеляційний суд звертає увагу на обставини, за яких Підприємство свідомо уклало Договір поставки не з юридичною особою, а з її філією і зі сторони покупця до-говір підписав начальник Філії «Дубенська ДЕД», який діяв на підставі Положення про філію та довіреності №16-12 від 03.01.2012р. Крім того, саме представнику Філії, на підставі довіреності Філії Підприємством було передано товар і Філія частково оплатила вартість товару. У матеріалах справи відсутні докази звернення Підприємства до ДчП «Рівненський облавтодор» з вимогою щодо сплати коштів.

Правила щодо філії юридичної особи встановлені ст.95 ЦК України, згідно ч.ч. 1, 3, 4 якої філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею по-ложення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підста-ві виданої нею довіреності. Таким чином, даною правовою нормою встановлено, що філія не є юридичною особою, за таких обставин вона не є дієздатною особою, а отже не може від свого імені набувати цивільних прав та обов'язків. Саме від імені юридичної особи керівник філії може діяти на підставі затвердженого юридичною особою положення або виданої юридичною особою довіреності, отже і представляти у цивільних правовідносинах саме юридичну особу.

Проте, рішеннями господарських судів у справах №5019/1920/12 та №903/106/13-г, які наб-рали законної сили встановлено як дійсність укладеного філією Договору, так і виникнення у ДчП «Рівненський облавтодор» зобов'язання перед Підприємством за товарним кредитом згідно Дого-вору.

Відтак, факти встановлені рішенням господарського суду під час вирішення однієї справи, в силу ст.35 ГПК України, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті са-мі сторони. Тому судова колегія позбавлена необхідності повторно досліджувати обставини, яким вже дана оцінка.

Скаржник вказує в апеляційній скарзі, що Позивач безпідставно посилається на ст.1057 ЦК України, яка дає визначення терміну «комерційний кредит».

Однак відповідно до статті 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому міс-тяться елементи різних договорів (змішаний договір). Пунктом 5.2 Договору узгоджено, що у разі неоплати покупцем відвантаженої партії товару у 20-денний строк - постачальник має право раху-вати, що покупець дав згоду щоб неоплачений товар, рахувався поставленим на умовах товарного кредиту терміном на 50 календарних днів, починаючи з дня відвантаження товару з нарахуванням покупцю 2% за кожен день використання товарного кредиту.

Під товарним кредитом розуміють товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк під процент. Товарний кредит передбачає передання права влас-ності на товари покупцю у момент підписання договору або в момент фізичного отримання това-рів таким покупцем, незалежно від часу погашення заборгованості (ст.14 Податкового кодексу Ук-раїни).

З огляду на зазначені обставини, твердження, шо Позивачем нараховано пеню, а не відсот-ки за товарним кредитом, рівно як і заява про зменшення штрафних санкцій з підстав ч.3 ст.83 ГПК України - безпідставні.

Матеріалами справи стверджено, що філія ДчП «Рівненський облавтодор» не виконала зо-бов'язаннь в частині своєчасної оплати вартості отриманого товару згідно Договору, дійсність яко-го стверджена судовим рішенням, в зв'язку з чим Позивач скористався правом вважати товар пе-реданим на умовах товарного кредиту і нарахована Підприємством сума 204 481 грн. 95 коп. від-сотків за користування товарним кредитом обґрунтована і підлягає стягненню з ДчП «Рівненський облавтодор».

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та ін-шими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому проце-сі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи про-цесуального права під час розгляду спору судом першої інстанції, судовою колегією не встанов-лено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи - не спростовують висновків суду.

Керуючись, ст.ст. 33, 35, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» Відкритого акці-онерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України» на рішення господарського суду Рів-ненської області від 24.10.2013р. у справі №918/1443/13 залишити без задоволення, а рішення без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №918/1443/13 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.