Постанова № 36093059, 17.12.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р.Справа № 916/196/13-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Мирошниченко М.А., Головея В.М.

при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Зуйкова Ю.Р. - за дорученням

від відповідача: Чуприна Л.Д. - за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси"

на рішення господарського суду Одеської області

від 29 квітня 2013 року

у справі №916/196/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ"

до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси"

про стягнення 55.484.286 грн. 01 коп.

В С Т А Н О В И Л А:

22.01.2013 р. Публічне акціонерне товариство „Одеська ТЕЦ", яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" (далі позивач, ПАТ) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси" (далі відповідач, КП) про стягнення грошових коштів в сумі 55.484.286 грн. 01 коп.

Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами по справі договором № 05-11-09/158/ТГО-577/09 від 05.11.2009 р. та додаткових угод до нього щодо своєчасної та повної оплати отриманої теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення та гарячого водопостачання для населення, бюджетних установ та інших організацій, внаслідок чого має борг по її оплаті за період з лютого по березень 2012 року включно в сумі 55.484.286 грн. 01 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі на сплату судового збору за подання позову в розмірі 68.820 грн.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги вважав безпідставними, посилаючись на те, що КП сплачує кошти на рахунок позивача з транзитних рахунків на підставі трьохстороннього договору № 091105/01/ТГО-571/09, де не зазначається призначення платежу, а тому дані кошти повинні бути зараховані в рахунок погашення боргу за виробництво теплової енергії за минулі періоди. Оскільки, ПАТ ігнорує умови договору та зараховує платежі, які надходять з транзитних рахунків без зазначення призначення платежу в теперішні платежі, то підстави для задоволення позову - відсутні.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.04.2013 року (головуюча: Д'яченко Т.Г., судді: Меденцев П.А., Погребна К.Ф.) позов задоволений у повному обсязі.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами по справі договором № 05-11-09/158/ТГО-577/09 від 05.11.2009 р. та додаткових угод до нього щодо своєчасної та повної оплати отриманої теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення та гарячого водопостачання для населення, бюджетних установ та інших організацій, внаслідок чого має борг по її оплаті за період з лютого по березень 2012 р. включно в сумі 55.484.286 грн. 01 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а також відшкодувати понесені судові витрати по справі на сплату судового збору за подання позову в розмірі 68.820 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що КП сплачує кошти на рахунок позивача з транзитних рахунків на підставі трьохстороннього договору № 091105/01/ТГО-571/09, де не зазначається призначення платежу, а тому дані кошти повинні бути зараховані в рахунок погашення боргу за виробництво теплової енергії за минулі періоди. Оскільки, ПАТ ігнорує умови договору та зараховує платежі, які надходять з транзитних рахунків без зазначення призначення платежу в теперішні платежі, то підстави для задоволення позову - відсутні.

В судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У судовому засіданні представник позивача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 05.11.2009 р. між сторонами у справі був укладений договір постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення та гарячого водопостачання надання послуги на підживлення № 05-11-09/158/ТГО-577/09, за умовами якого позивач зобов'язався виробляти та постачати у теплові мережі КП теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та гарячого водопостачання населення, бюджетних установ, інших організацій, а останній зобов'язався прийняти її та оплатити її вартість відповідно до умов договору.

У п. 30 договору сторонами передбачено, що договір набирає чинності з дня його укладення та діє до 31.12.2012 р.

Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду. Оскільки, в матеріалах справи не міститься доказів щодо припинення названого договору, то він є діючим до сьогоднішнього часу.

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до п. 3.2 договору ПАТ першого робочого числа кожного місяця, наступного за розрахунковим, складає акт про загальну кількість переданої в розрахунковому місяці теплової енергії, скріплює його печаткою та передає відповідачеві, який кожного другого числа робочого місяця, наступного за розрахунковим, підписує акт про кількість отриманої теплової енергії, скріпляє печаткою та передає позивачеві.

У разі не згоди з кількістю переданої теплової енергії, відповідач направляє позивачеві мотивовані заперечення. Сторони зобов'язуються до четвертого числа місяця, наступного за розрахунковим, урегулювати розбіжності та оформити акт про кількість переданої теплової енергії.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за укладеним договором виконав у повному обсязі та на протязі лютого 2012 р. надав відповідачеві послуги з виробництва 108.670 Гкал теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення й гарячого водопостачання на суму 51.772.446 грн. 19 коп. та послуг з постачання теплової енергії на суму 1.061.398 грн. 60 коп. На протязі березня 2012 р. надав відповідачеві послуг з виробництва 74.668 Гкал теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення й гарячого водопостачання на суму 35.456.422 грн. 94 коп. та послуг з постачання теплової енергії на суму 1.155.935 грн. 60 коп., а всього на загальну суму 87.228.869 грн. 13 коп., що підтверджується актами приймання-передачі послуг з постачання теплової енергії за лютий та березень 2012 р., які підписані та скріплені печатками обох сторін без будь-яких зауважень щодо кількості, якості та вартості поставленої теплової енергії.

Згідно ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У п. 2.1 Договору сторонами погоджено, що тарифи на теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та гарячого водопостачання населення, бюджетних установ, інших організацій, затверджуються Національною комісією регулювання електроенергетики (далі - НКРЕ) та ці тарифи вступають в силу з 1-го числа місяця, що слідує за місяцем, в якому виникла зміна тарифів.

Як вбачається з матеріалів справи при здійсненні розрахунку вартості поставленої теплової енергії позивач керувався відповідними постановами НКРЕ від 27.10.2011 р. № 2049 та від 23.02.2012 р. № 142, а саме:

- у лютому 2012 р. у розмірі 228 грн. 46 коп. за 1 Гкал - що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання та 612 грн. 56 коп. за 1 Гкал - що використовується іншими суб'єктами господарювання,

- у березні 2012 р. у розмірі 228 грн. 46 коп. за 1 Гкал - що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання та 630 грн. 97 коп. за 1 Гкал - що використовується іншими суб'єктами господарювання.

Відповідно п. 2.3 договору вартість поставки визначається на підставі узгодженого сторонами акту про відпуск теплової енергії і кількості підживлюючої води. 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим, ПАТ направляє КП калькуляцію вартості послуг по постачанню теплової енергії з актом виконаних робіт по наданню послуг по виробництву та постачанню теплової енергії. На протязі п'яти робочих днів КП підписує акт виконаних робіт та повертає його позивачеві.

Кінцевий розрахунок за спожиті послуги по виробництву та поставці теплової енергії відповідачем здійснюється до 30-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому здійснюється поставка. Підставою для кінцевого розрахунку є акт приймання-передачі послуг по виробництву та постачанню теплової енергії, підписаний сторонами.

Як зазначалося вище акти приймання-передачі послуг з постачання теплової енергії за лютий та березень 2012 р. підписані та скріплені печатками обох сторін без будь-яких зауважень щодо кількості та якості поставленої теплової енергії загальною вартістю 87.228.869 грн. 13 коп.

Відповідач отриману теплову енергію оплатив частково та сплатив за актом за лютий 2012 року 23.458.203 грн. 40 коп. та за актом за березень 2012 року 8.286.379 грн. 72 коп., а всього 31.744.583 грн. 12 коп., а від оплати решти отриманої теплової енергії ухилився, внаслідок чого має борг по її оплаті в сумі 55.484.286 грн. 01 коп.

Цей факт визнаний відповідачем і в акті звірки взаєморозрахунків від 30.01.2013 р, який підписаний уповноваженим представниками сторін та скріплений їх печатками в якому КП повністю визнало свою заборгованість в сумі 55.484.286 грн. 01 коп. перед позивачем по оплаті отриманої за договором № 05-11-09/158/ТГО-577/09 від 05.11.2009 р. теплової енергії саме за лютий та березень 2012 року.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 3569/3570 від 29.11.2013 р. заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 05-11-09/158/ТГО-577/09 від 05.11.2009 р. по розрахункам за спожиту теплову енергію за лютий - березень 2012 р. складає 58479868 грн. 94 коп., в тому числі за лютий 2012 р. - 36689825 грн. 71 коп. і за березень 2012 р. - 217790043 грн. 23 коп. за умови, що платежі на суму 8692359 грн. не відносяться до періоду лютий - березень 2012 р.

Враховуючи те, що згідно Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22 реквізит „Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення „Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту лише за зовнішніми ознаками.

Питання віднесення платежу, у призначенні якого не зазначено періоду, в якому надані послуги чи товар має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином: якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору; якщо відповідні застереження відсутні у договорі, то у разі заборгованості, в тому числі, що підлягає стягненню на підставі судових рішень, платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення, тобто позивач має право спрямувати кошти, які сплачуються відповідачем без чіткого зазначення призначення платежу, в першу чергу на погашення боргу, який виник раніше.

Оскільки, в платіжних документах, незважаючи на існування обов'язку по оплаті вартості отриманих послуг по наданню теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення та гарячого водопостачання для населення, бюджетних установ та інших організацій за договором, відповідач не конкретизував призначення платежу, то керуючись наведеними нормами права та п. 2.6. договору позивач обґрунтовано та на законних підставах відносив, здійснені відповідачем транзитні платежі, в хронологічному порядку, тобто на погашення боргів, які виникли раніше, в тому числі і платіж на суму 8692359 грн., а тому протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть, у зв'язку з чим колегія суддів відхилила клопотання представника скаржника щодо виклику в судове засідання судового експерта, так як останній здійснив свій висновок згідно наданих сторонами документів та доказів, що містяться в матеріалах справи.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставне, відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України стягнув з відповідача на користь позивача 55.484.286 грн. 01 коп. боргу по оплаті отриманої у лютому та березні 2012 року теплової енергії.

Понесені позивачем судові витрати по справі правильно, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладені судом першої інстанції на відповідача у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 29.04.2013 р. у справі № 916/196/13-г - залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.12.2013 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Головей В.М.