Рішення № 36092996, 17.12.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Справа № 925/1696/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Ганницька Н.М. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" до Жашківського підприємства теплових мереж про стягнення 197 497,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 197 497,50 грн. з яких: 180 043,18 грн. основного боргу, 13 494,60 грн. пені, 3 959,72 грн. 3% річних на підставі договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 05/14100/ТЕ-12 від 02.02.2012 року.

12 грудня 2013 року позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача всього 197 483,32 грн., з яких 179 663,00 грн. заборгованості за спожитий газ, 13 494,60 грн. пені та 4 325,72 грн. як 3% річних в зв'язку зі сплатою відповідачем частково основного боргу. Дану заяву суд приймає до розгляду як подану в порядку ст. 22 ГПК України, за якою позивач до часу прийняття рішення має право зменшити або збільшити позовні вимоги.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, запереченням на позовну заяву № 359 від 29.10.2013 р. (а.с. 32-34), висловився проти задоволення позовних вимог повністю та просить суд відмовити позивачу, оскільки борг за поставлений газ в сумі 180 043,18 грн. є несплаченим не з вини відповідача, а через невідшкодування різниці в тарифах. За клопотанням відповідача суд надав відповідачу додатковий час для надання доказів про отримання казначейського векселя для розрахунків із позивачем, що виконано не було.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача по справі за наявними документами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні у справі письмові докази й оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги повністю з наступних підстав:

02 лютого 2012 року між сторонами по справі було укладено договір № 05/14100/ТЕ-12 на постачання природного газу за регульованим тарифом (а.с.10-15), у відповідності до якого позивач (Постачальник) постачає природний газ відповідачу (Споживачу) в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб суб'єктів, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (в обсягах природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням), а відповідач (Споживач) оплачує позивачу (Постачальнику) вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором (п. 1.1 договору).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України). За змістом ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він на виконання умов договору № 05/14100/ТЕ-12 на постачання природного газу за регульованим тарифом у грудні 2012 року передав відповідачу природний газ в кількості 139 813 м. куб. на суму 183 043,18 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2012 року (а.с. 25) за підписами обох сторін.

Споживання газу у вказаному обсязі відповідач підтверджує.

Відповідно до п. 4.2 договору ціна за 1 000 куб. м. без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки (2%) до ціни газу, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом становить - 713,8235грн. (сімсот тринадцять грн. 82,35 коп.), крім того ПДВ (20%) - 142,7647 грн. (сто сорок дві грн. 76,47 коп.). Разом 856,5882 грн. (вісімсот п'ятдесят шість грн. 58,82 коп.).

Загальна вартість 1000 куб. м. газу з врахуванням тарифів на його транспортування, розподілу та постачання, цільової надбавки (2%) до ціни газу становить - 1091,00 грн. (одна тисяча дев'яносто одна грн. 00 коп.), крім того ПДВ 218,20 грн. (двісті вісімнадцять грн. 20 коп.). Разом 1309,20 грн. (одна тисяча триста дев'ять грн. 20 коп.) ( п. 4.4 договору).

У відповідності до п. 4.8 договору оплата вартості газу здійснюється відповідачем (Споживачем) виключно грошовими коштами в такому порядку:

- оплата в розмірі 34 % (тридцять чотири відсотки) від вартості запланованих місячних обсягів проводяться не пізніше ніж за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки газу;

- оплата в розмірі 33 % (тридцять три відсотки) від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки.

21 травня 2012 року між сторонами у справі було укладено додаткову угоду № 12/2 (а.с. 24) у відповідності до якого було змінено п. 4.3 договору у відповідності до якого вартість послуг з транспортування 1000 куб. м. газу за регульованим тарифом становить 305,60 грн. (триста п'ять гривень 60 коп.), крім того ПДВ 61,12 грн. (шістдесят одна грн. 12 коп.). Разом 366,72 грн.

Заперечень проти правильності розрахунків позивача щодо ціни на газ, спожитий відповідачем у грудні 2012 року в кількості 139 813 куб.м. по ціні 1309,20 грн. на суму 183 043,18 грн., відповідач суду не надав.

За доводами позивача, відповідач здійснив частковий розрахунок за поставлений газ в сумі 3 000,00 грн. 25.01.2013 року та 380,18 грн. 29.10.2013 року.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 179 663,00 грн. за спожитий газ за грудень 2012 року (а.с. 46).

Станом на час розгляду справи строки проведення розрахунків за спожитий газ для відповідача вже є такими, що настали.

Доказів проведення розрахунків за газ у сумі 179 663,00 грн. відповідачем не подано, а тому цей борг слід стягнути з відповідача примусово. Доказів проведення розрахунків за газ шляхом казначейського векселя відповідачем також не подано.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 6.2.2. договору у разі порушення відповідачем (Споживачем) строків оплати передбачених розділом 4 Договору, із відповідача (Споживача) стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач просить стягнути з відповідача за прострочення розрахунків з оплати поставленого товару пеню в сумі 13 494,60 грн. за період з 06.01.2013 року по 13.08.2013 року. Розрахунок пені проведено вірно. Доказів сплати пені в сумі 13 494,60 грн. відповідач суду не надав.

У відповідності до уточнених позовних вимог позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 4 325,72 грн. за період з 06.01.2013 року по 24.10.2013 року (а.с. 46).

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 4 325,72 грн. за період з 06.01.2013 року по 24.10.2013 року, встановив правильність їх нарахування та задовольняє позов в цій частині.

Доказів проведення розрахунку за позовними вимогами відповідач суду не надав, наявність боргу перед позивачем за всіма платежами не спростував.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність примусового стягнення з відповідача 179 663,00 грн. заборгованості за спожитий газ, 13 494,60 грн. пені, 4 325,72 грн. як 3% річних на підставі договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 05/14100/ТЕ-12 від 02.02.2012 року, укладеного між сторонами.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 3 949,95 грн. судового збору, оскільки спір виник з вини відповідача по справі.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Жашківського підприємства теплових мереж (ідентифікаційний код 21370764, Черкаська область. м. Жашків, вул. Миру, 2) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (ідентифікаційний код 03361402, м. Черкаси, вул. Громова, 142) -- 179 663,00 грн. заборгованості за спожитий газ, 13 494,60 грн. пені, 4 325,72 грн. як 3% річних на підставі договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 05/14100/ТЕ-12 від 02.02.2012 року та 3 949,95 грн. на відшкодування судових витрат.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 18 грудня 2013 року

Суддя Н.М. Спаських