Ухвала суду № 36092827, 09.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/13163/13 09.12.13

За заявою Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" "Про вжиття заходів до забезпечення позову"

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно"

до Приватного підприємства "ЯРЕС"

про стягнення 142 680,44 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Симбірцев Є.В. (за довіреністю від 11.09.2013);

від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

10.07.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява №3/493 від 05.06.2013 Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" (надалі - позивач) до Приватного підприємства "ЯРЕС" (надалі - відповідач) про стягнення 142 680,44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/13163/13, розгляд справи призначено на 29.07.2013.

В судове засідання, призначене на 29.07.2013 з'явився представник позивача та подав заяву про забезпечення позову.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2013 розгляд справи відкладено на 09.09.2013.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. на лікарняному, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 09.09.2013, з метою дотримання процесуальних строків, справу було передано судді Якименку М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2013, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Якименко М.М. та призначено розгляд справи на 07.10.2013.

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу до свого провадження.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. на лікарняному, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 07.10.2013, з метою дотримання процесуальних строків, справу було передано судді Підченку Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 суддею Підченко Ю.О. прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи призначено на 11.11.2013.

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу до свого провадження.

У судове засідання, призначене на 11.11.2013, з'явився представник позивача, надав усні пояснення по суті спору, документи на виконання вимог ухвали від 12.07.2013, відповів на запитання суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 розгляд справи відкладено на 09.12.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

30.11.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява №3/569 від 29.07.2013 "Про забезпечення позовних вимог".

В судове засідання, призначене на 09.12.2013, з'явився представник позивача, надав усні пояснення по суть спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений належним чином про дату та час судового засідання.

В судовому засіданні було розглянуто заяву позивача №3/569 від 29.07.2013 "Про забезпечення позовних вимог".

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Заявник, в обгрунтування заяви "Про забезпечення позовних вимог" посилається на те, що спір у справі №910/13163/13 стосується заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 142 680,44 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання умов договору оренди.

Позивач зазначає, оскільки сума позову є досить значною, а відповідач ігнорує свій обов'язок з погашення заборгованості, тобто діє недобросовісно, є підстави вважати, що при невжитті заходів по забезпеченню позову виконання рішення буде утруднено.

Позивач наголошує увагу суду на тому, що представниками відповідача здійснювалися неодноразові спроби вивезти майно з території ВАТ "Київхімволокно".

В обгрунтування зазначеної позиції, позивачем надано до суду для долучення до матеріалів справи копію Постанови про закриття кримінального провадження від 19.06.2013.

На підставі вищезазначеного позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, які належать відповідачеві.

Суд зазначає, що з матеріалів справи №910/13163/13 та суті заяви №3/569 від 29.07.2013 вбачається, що за своєю правовою природою це є заява про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши заяву про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви з огляду на наступне.

Відповідно до а. 2 п. 1 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п. 3 зазначеної постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Предметом розгляду даної справи є позовні вимоги щодо стягнення заборговнаості за Договором оренди з відповідача у сумі 142 680,44 грн.

Як вже зазначалося, заява про накладення арешту на майно та грошові суми, які належать відповідачеві, обґрунтоване можливістю вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

При цьому, заявником не наведено суду обґрунтованих підстав, які б унеможливили захист прав, свобод та інтересів позивачів без вжиття відповідних заходів. Також, з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, оскільки заявником належними доказами не підтвержена наявність обставин або вчинення відповідачем дій, спрямових на ухилення від виконання зобов'язання. За таких обставин, через відсутність посилань в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, суд прийшов до висновку про відмову у задовленні відповідної заяви.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" за розгляд заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється судовий збір в розмірі 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до а. 4 п. 2.22. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року у разі коли ГПК не передбачено можливості повернення господарським судом заяви у зв'язку з неподанням доказів сплати суми судового збору (наприклад, заяви про забезпечення позову), то суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами згідно ст. 49 ГПК у залежності від результатів розгляду відповідної заяви; про такий розподіл може бути зазначено і в рішенні (постанові) господарського суду, прийнятому (-ій) за результатами розгляду справи, або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 65, 66, 77, 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви №3/569 від 29.07.2013 від 27.02.2013 Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" "Про вжиття заходів до забезпечення позову" - відмовити.

Дану ухвалу може бути оскаржено в передбаченому законом порядку в частині відмови у вжитті заходів до забезпечення позову.

Суддя Ю.В. Цюкало