Рішення № 36092318, 12.12.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.12.2013 Справа № 920/1934/13За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Медтехніка - Суми», м. Суми

до відповідача: Конотопської центральної районної лікарні, м. Конотоп, Сумська область

про стягнення 34707 грн. 09 коп.

Суддя Лущик М.С.

Представники сторін:

від позивача - представник Збукарєва К.В., довіреність б/н від 11.12.2013 року

від відповідача - не з'явився

За участю секретаря судового засідання Кас'ян А.О.

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції за період прострочення, основної пені, додаткової пені у розмірі 7 % вказаної вартості та 3 % річних, загалом 34707 грн. 09 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720 грн. 50 коп.

Відповідач надіслав до суду відзив на позов № 3555/07 від 20.11.2013, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивачем не дотримано умови поставки, зазначені в специфікації до договору, укладеного між сторонами, а проплата за поставлені ліки спонукатиме до збільшення суми вказаного договору, який укладено на підставі проведення відкритих торгів, що буде порушенням частини п'ятої статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», умови такого договору не повинні відрізнятись від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. А також відповідач заперечує проти нарахування позивачем штрафних санкцій.

Також, від представника позивача надійшла заява б/н від 11.12.2013 року (вх. № 17175 від 11.12.2013), в якій просить суд розглядати справу без участі представника відповідача у зв'язку з хворобою.

Позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про зменшення позовних вимог б/н від 12.12.2013 року (вх. № 17229 від 11.12.2013), де у зв'язку з допущенням помилки при розрахунку просить суд стягнути з відповідача 11500 грн. 16 коп. основного боргу, 813 грн. 92 коп. 3 % річних, 2117 грн. 80 коп. пені у розмірі 0.1 % за кожен день прострочення (за 6 місяців), 805 грн. додаткового штрафу у розмірі 7 % вказаної вартості (за 6 місяців) та 1720 грн. 50 коп. судового збору.

12.12.2013 року до суду позивачем подано письмові пояснення щодо обгрунтування позиції позивача з урахуванням відзиву на позов б/н від 12.12.2013 року (вх. № 17239), де останній підтримує заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та зазначає, що постачальник (позивач) протягом 2011 року приймав від відповідача письмові заявки на поставку товарів, а замовник (відповідач) приймав поставлений товар за видатковими накладними, які підписані матеріально-відповідальною особою, проте заборгованість за поставлений товар не сплатив, що є порушенням пункту 6.1.1. договору, укладеного між сторонами у справі, частини першої статті 692 Цивільного кодексу України та частини першої статті 193 Господарського кодексу України.

Також, позивач зазначає, що факт заборгованості Конотопської центральної районної лікарні перед ТОВ «Медтехніка - Суми» підтверджується довідкою Державної фінансової інспекції в Сумській області № 03-06-03/29 від 27.06.2012 року.

На підтвердження обставин викладених у поясненнях позивач надав для долучення до матеріалів справи відповідні копії заявок про замовлення товару відповідачем за даним спором та обгрунтований розрахунок заборгованості.

Крім наведеного, від позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог б/н від 12.12.2013 року (вх. № 17269 від 12.12.2013), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 11500 грн. 16 коп., 3 % річних у розмірі 813 грн. 92 коп. та судовий збір в розмірі 1720 грн. 50 коп.

Відповідно до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає до розгляду подані сторонами заяви, пояснення та докази, долучає їх до матеріалів справи та розглядає дану справу за відсутності представника відповідача.

Представник позивача у даному судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог з урахуванням поданого ним клопотання про зменшення розміру позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в розмірі 11500 грн. 16 коп. та 3 % річних у розмірі 813 грн. 92 коп. В обґрунтування даної вимоги позивач посилається на договір про закупівлю товарів за державні кошти № 14-ВТ від 18.04.2011 року, укладений між сторонами у справі за результатами відкритих торгів, які відбулися 18.04.2011 року та спеціфікацію до даного договору.

За умовами названого договору, позивач зобов'язався у 2011 році поставити відповідачеві товар, а відповідач в свою чергу зобов'язувався прийняти цей товар, оплатити його вартість у відповідності з умовами даного договору. Обсяги закупівлі товарів (робіт, послуг) можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. Ціна договору становить 1520137 грн. 22 коп. Оплата за товар здійснюється відповідачем у національній валюті України на підставі пункту 7 статті 51 Бюджетного кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України № 1404 від 09.10.2006 року, у розмірі 100 % загальної вартості товару шляхом безготівкового банківського переказу грошей на розрахунковий рахунок позивача з відстрочкою платежу 30 календарних днів згідно рахунків-фактур, видаткових накладних, актів приймання-передачі тощо. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту отримання замовником (відповідачем) бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій розрахунковий рахунок.

Умови поставки товарів передбачені розділом V договору, укладеного між сторонами у справі, який визначає, що товар постачається транспортом позивача впродовж 1-2-х днів після отримання письмової заявки відповідача за вказаною ним адресою.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначає, що ним на виконання умов договору про закупівлю товарів за державні кошти № 14-ВТ від 18.04.2011 року та специфікації до нього здійснено поставку відповідачеві товару протягом 2011 року в кількості та асортименті згідно заявок відповідача на загальну суму 1453033 грн. 89 коп., з якої товар на суму 18730 грн. 38 коп. надано безкоштовно (благодійна допомога), проте відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар за 2011 рік в сумі 1422803 грн. 35 коп., що є порушення умов договору укладеного між сторонами у справі, вимог статті 526 Цивільного кодексу України та частини першої статті 193 Господарського кодексу України.

Так, позивач здійснив поставку товару відповідачеві на загальну суму 1453033 грн. 89 коп., проте неоплаченим залишився товар поставлений за видатковими накладними: № ОтМЕ-0828 від 17.05.2011 року на суму 9636 грн., № ОтМЕ-2011 від 01.06.2011 року на суму 82 грн. 10 коп., № ОтМЕ-1192 від 15.06.2011 року на суму 1606 грн., № ОтМЕ-3979 від 20.12.2011 року на суму 186 грн. 90 коп.

Таким чином, враховуючи вище зазначене, борг відповідача перед позивачем за поставлений товар на момент розгляду даної справи складає 11500 грн. 16 коп.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно із статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України), яка також передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 названого Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Факт поставки та отримання товару уповноваженою особою відповідача, повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: видатковими накладними: № ОтМЕ-0828 від 17.05.2011 року на суму 9636 грн., № ОтМЕ-2011 від 01.06.2011 року на суму 82 грн. 10 коп., № ОтМЕ-1192 від 15.06.2011 року на суму 1606 грн., № ОтМЕ-3979 від 20.12.2011 року на суму 186 грн. 90 коп. та не заперечується відповідачем у справі у поданому ним відзиві на позов (арк. с. 52-54).

Зазначені видаткові накладні містять відомості щодо найменування відпущеного товару, його кількість і ціну та підписані уповноваженими представниками сторін за даним спором.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що видаткова накладна складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, в порушення вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач за отриманий товар не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Позивачем, в порядку положень статті 6 Господарського процесуального кодексу України, направлено відповідачеві претензію б/н від 23.05.2013 року з вимогою про сплату боргу за поставлений товар за договором закупівлю товарів за державні кошти № 14-ВТ від 18.04.2011 року, але дана претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи наведені обставини, зокрема те, що факт передачі позивачем та прийняття відповідачем товару повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відповідач, в свою чергу, доказів оплати в повному обсязі отриманого товару або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог не подав, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар в розмірі 11500 грн. 16 коп. визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від суми заборгованості у розмірі 813 грн. 92 коп. за період з 16.06.2011 по 01.11.2013 року, в обґрунтування зазначених вимог позивачем наведено обґрунтований розрахунок 3 % річних по кожній видатковій накладній окремо.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 813 грн. 92 коп. за період з 16.06.2011 по 01.11.2013 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі статті 625 наведеного вище Кодексу.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 названого Кодексу визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При зазначених обставинах, вимоги позивача визнаються правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному розмірі, а заперечення відповідача відхиляються судом як безпідставні, оскільки поставлений товар за спірними видатковими накладними прийнято відповідачем без зауважень щодо кількості і якості товару та не здійснено дій по поверненню надлишково поставлених товарів, які ним не замовлялись відповідно до письмових замовлень та специфікації до укладеного між сторонами у справі договору.

Відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Конотопської центральної районної лікарні (41600, Сумська область, Конотопський район, м. Конотоп, вул. Семашко, б. 5, кв. 19 ідентифікаційний код 02007532) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медтехніка - Суми» (40024, м. Суми, вул. Прокоф'єва, буд. 36, код ЄДРПОУ 23291655) 11500 грн. 16 коп. боргу, 813 грн. 92 коп. 3 % річних та 1720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.12.2013 року.

Суддя М.С. Лущик