Рішення № 36092260, 17.12.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 р. Справа № 923/1673/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєлова О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" м. Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 14162грн.49коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважені особи Тайльмайєр А.М., Сініцина В.Ю.

від відповідача - не прибув

Міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" (позивач по справі) звернулося з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" (відповідач) 11168грн. 81коп. основного боргу, 168грн. 00коп. - 3% річних, 2043грн. 87 коп. - пені, 11 грн. 17 коп. - втрат з інфляції, 781грн. 81 коп. - штрафу, посилаючись на невиконання відповідачем своїх обов'язків по своєчасних розрахунках за поставлену теплову енергію згідно з договором про постачання теплової енергії №1118 від 14.12.2007року.

Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася в засіданні суду 12.12.2013року.

Присутній в засіданні суду 12.12.2013року представник відповідача Гнєдаш І.В. письмового відзиву не надав, посилаючись усно на те, що відповідачем безпідставно нарахована сума позову з урахуванням тарифу за 1 г/кал в розмірі 908грн. 77коп.

В засіданні суду 17.12.2013року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення 11грн.17коп. втрат від інфляції та просить задовольнити позов в решті позовних вимог та стягнути з відповідача всього 14162грн.49коп.

Зазначена заява позивача відповідає вимогам статті 22 ГПК України, вона приймається судом до розгляду, тому має місце нова ціна позову - 14162грн.49коп., в межах якої вирішується спір по суті.

Відповідач в засідання суду 17.12.2013року свого представника не направив, відзив на позов і витребувані судом докази не надав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи в засіданні 12.12.2013року, що підтверджується розпискою (аркуш справи 52).

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Між міським комунальним підприємством "Херсонтеплоенерго" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Південенерго" (відповідач) укладено договір про постачання теплової енергії №1118 від 14.12.2007року, який відповідно до пункту 11.1 договору є чинним станом на день вирішення спору.

Згідно з зазначеним договором позивач прийняв на себе обов'язки виготовити та поставити відповідачу теплову енергію в узгоджених додатком №1 обсягах на приміщення розташовані по вул. Кірова №14А в м.Херсоні опалювальною площею 193,1кв.м., а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах визначених договором.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір №1118 від 14.12.2007року є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися виконання взятих на себе зобов'язань за договором.

За умовами пункту 6.1 договору оплата за спожиту теплову енергію здійснюється за тарифами, затвердженими виконавчим комітетом Херсонської міської ради.

Оплата за теплову енергію здійснюється відповідачем протягом 5 банківських днів після одержання рахунку на зазначений в договорі поточний рахунок позивача (пункт 6.6). При цьому пунктом 6.7 договору сторони узгодили, що відповідач здійснює попередню оплату у розмірі 100% вартості місячного споживання теплової енергії, необхідної для теплопостачання його об'єкту, не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця.

Відповідно до пункту 6.8 договору для отримання рахунку за фактично спожиту теплову енергію щомісяця, не пізніше 20 числа відповідачеві необхідно прибути до позивача за адресою м. Херсон, Острівське шосе, 1.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав прийняті на себе обов'язки за договором і в період з листопада 2012 року по березень 2013року включно здійснив поставку відповідачу теплової енергії за зазначеними в наданих до матеріалів справи рахунках обсягами. Вартість наданих позивачем послуг за зазначений період становить 11168грн.81коп., що підтверджується наданими позивачем рахунками та розрахунком суми позову.

Щомісячно позивачем надсилалися відповідачу акти виконаних робіт та рахунки на оплату вартості спожитої теплової енергії, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями рахунків та доказами їх отримання відповідачем з зазначенням вхідного номера.

Згідно з вимогами пункту 6.7 договору оплату спожитої теплової енергії відповідач зобов'язаний здійснювати щомісячно в якості попередньої оплати не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця.

Свої обов'язки по розрахунках за надані послуги в період з листопада 2012 року по березень 2013року відповідач не виконував. Його борг станом на день звернення з позовом становив 11168грн.81коп.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів, якими б підтверджувався факт погашення боргу, відповідач суду не надав. Не надано ним і будь-яких заперечень проти викладених в позовній заяві обставин, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 11168грн.81коп. підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що рахунки позивачем виставлялися за тарифами, які перевищують зазначені в договорі, судом відхиляються, оскільки позивачем надані докази на підтвердження того, що в період з листопада 2012року по березень 2013 року діяв тариф 908грн.77коп. ( з урахуванням ПДВ), який затверджений Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011року №101, тобто у встановленому законодавством порядку.

Доказів, якими б спростовувався цей факт відповідач суду не надав. До того ж відповідач не сплачував надані послуги взагалі, навіть виходячи із тарифу, який діяв на момент укладення договору (14.12.2007року).

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічні вимоги сторонами були узгоджені і пунктом 7.3.4 договору від 14.12.2007року.

Оскільки матеріалами справи доведено невиконання відповідачем грошового зобов'язання, позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 168грн.00коп. за період прострочки з 01.04.2013 по 30.09.2013року також підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені і штрафу суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст.230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При порушенні виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо встановлення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.. 61 Конституції України та передбачене ч.2 ст. 231 ГК України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

При укладенні договору про надання послуг №1118 від 13.12.2007року сторони пунктом 7.3.3 узгодили, що за прострочення оплати наданих послуг відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% вартості наданих послуг за кожен день прострочення оплати, а у випадку непогашення заборгованості понад 30 днів, додатково стягується штраф в розмірі 7% вказаної вартості.

Таким чином, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов договору та приписів чинного законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 2043грн.87коп. за період прострочки з 01.04.2013року по 30.09.2013року та штрафу в сумі 781грн.81коп. заявлена позивачем обгрунтовано і ці суми також підлягають стягненню з відповідача.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" м. Нова Каховка Херсонської області, вул. П.Комуни, 6, р/рахунок 26002377937701 в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 352015, ідентифікаційний код 24951326 на користь міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" м. Херсон, Острівське шосе, 1, р/рахунок 26034300012033 в ПАТ Державний Ощадний Банк України, МФО 352457 ідентифікаційний код 31653320 - 11168грн. 81коп. основного боргу, 168грн. 00коп. - 3% річних, 2043грн. 87 коп. - пені, 781грн. 81 коп. - 7% штрафу та 1719грн. 15коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18 грудня 2013р.

Суддя З.І. Ємленінова