Постанова № 36091826, 12.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2013 року Справа № 812/9620/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Шембелян В.С.

при секретарі судового засідання: Козловській А.О.

за участю представників сторін:

прокурора: Пертової Г.В.,

від позивача: Кострубової Я.В.,

від відповідача: Рилєєвій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Прокурора міста Первомайськ Луганської області в інтересах держави в особі Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного підприємства "Ірбіс" про стягнення заборгованості з податку на прибуток у сумі 17309,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора міста Первомайськ Луганської області в інтересах держави в особі Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного підприємства "Ірбіс" про стягнення заборгованості з податку на прибуток у сумі 17309,24 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідача зареєстровано виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 25.09.2000 року, перереєстровано 30.09.2011 року за №13881070019000151.

Згідно довідки Головного управління статистики у Луганській області №320363 ПП «Ірбіс» внесено до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України по коду 31140050.

У Первомайській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області ПП «Ірбіс» взято на облік платником податків 05.10.2000 за №749.

Перевіркою встановлено, що відповідач станом на 14.11.2013 року має новоутворену податкову заборгованість по авансовому внеску по податку на прибуток в сумі 17309,24 грн., а саме:

-по декларації №9087432870 від 11.02.2013 року - 17309,24грн. в тому числі:

-за липень 2013 року 3878,24 грн. терміном сплати 30.07.2013 року (залишок від нарахованої суми 4477,00грн.);

-за серпень 2013 року 4477,00грн. терміном сплати 30.08.2013 року;

-за вересень 2013 року 4477,00грн. терміном сплати 30.09.2013 року;

-за жовтень 2013 року 4477,00 грн. терміном сплати 30.10.2013 року.

Податкові зобов'язання є узгодженими і не підлягають оскарженню.

На виконання вимог ст..59 ПК України позивачем відповідачу виставлено податкову вимогу №6 від 20.02.2013 року на суму заборгованості 23412,34 грн., яка надіслана платнику податків 21.02.2013 року та отримана уповноваженою особою 25.02.2013 року.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з рахунків у банках заборгованість по авансовому внеску по податку на прибуток у сумі 17309,24 грн.

Прокурор під час судового засідання адміністративний позов підтримав, надав пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги прокурора в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що відповідач - ПП «Ірбіс» зареєстроване виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 25.09.2000 року, перереєстровано 30.09.2011 року за №13881070019000151 (а.с.5), взятий на облік до ДПІ в м.Первомайську з 05.10.2000 року за №749 як платник податків (а.с.6).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Податковий кодекс України який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Положеннями п. 203.2 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Судом установлено, що відповідач узгодив податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємства, подавши 21.02.2013 року податкову декларацію з податку на прибуток підприємства (а.с.11)

У зв'язку з несплатою у встановлені законом строки узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства загальна сума податкового боргу, яка рахується за відповідачем складає 17309,24 грн., що не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У судовому засіданні судом встановлено, що у відповідності до вимог ст..59 ПК України позивачем відповідачу направлено податкову вимогу №6 від 20.02.2013 року на загальну суму 23412,34 грн., яка була надіслана відповідачу 21.02.2013 року та отримана уповноваженою особою підприємства 25.02.2013 року (а.с.10).

Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 95.3 ст.95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунку платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до п.20.1.18 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 51 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 КАС України судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Адміністративний позов визнаний відповідачем.

На підставі вищевикладеного у суду не має підстав для неприйняття визнання адміністративного позову, так як дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

З урахуванням того, що сума податкового зобов'язання в розмірі 17309,24 грн. станом на дату розгляду справи відповідачем не сплачена, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Податковим кодексом України заходів з погашення податкового боргу відповідача та борг відповідачем визнаний, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу на загальну суму 17309,24 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора міста Первомайськ Луганської області в інтересах держави в особі Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного підприємства "Ірбіс" про стягнення заборгованості з податку на прибуток у сумі 17309,24 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків в банках, які обслуговують боржника - Приватне підприємства «Ірбіс» (ід.код 31140050, адреса: 93200, Луганська область, м.Первомайськ, вул.Коваленко, 6Б) заборгованість по авансовому внеску по податку на прибуток у сумі 17309,24 грн. (сімнадцять тисяч триста дев'ять гривень 24 коп.) перерахувавши кошти в дохід Державного бюджету України на р/р 31119165700054, отримувач: ГУДКСУ у Луганській області, код БК 1102400, МФУ 804013, ОКПО 37736894.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 16 грудня 2013 року.

Суддя В.С. Шембелян