Постанова № 36091679, 05.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2013 року Справа № 812/8744/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Шембелян В.С.

при секретарі судового засідання: Козловській А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Бойко В.І.,

від відповідача: Вінару К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ЛІА" ЛТД до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ №0000092100 від 09 жовтня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2013 до Луганського окружного адміністративного суду звернувся позивач з зазначеними вимогами до відповідача.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 09 жовтня 2013 року TOB ВКФ "ЛІА" ЛТД від відповідача отримано податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 09.10.2013 року № 0000092100, видане на підставі акту №71/21-0/20163224 від 27.09.2013 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року.

Позивач вважає це податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає вимогам норм Податкового кодексу України, інших законодавчих актів України, внаслідок чого воно є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Так у листі відповідача від 16.07.2013 року № 502/10/21-010 позивачу було запропоновано надати документи, що підтверджують формування податкового кредиту, які в свою чергу були надані у повному обсязі, перелік цих документів використаний у акті перевірки. Оскільки, типова форма № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрати" не є документом, що підтверджує право на податковий кредит, у запиті про необхідність її надання не йшлося, тому підприємством не надавалась, але фактично такі довідки у позивача були в наявності. Так само, як і розрахунки договірної ціни, які разом з запереченнями на акт були надані відповідачу у 5-денний строк з дня отримання акта. Листом від 07.10.2013 року №4362/10/21-010 про результати розгляду заперечень на акт відповідач визначив, що факт відсутності реальності вчинення господарських операцій з ПП "Будівельна компанія "Проектреконструкція" в ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД за актом перевірки підтверджений також порівняльним аналізом звітів використання РРО та книг обліку розрахункових операцій, за даними яких встановлено, що сума виторгів за травень 2013 року за даними касових апаратів більша ніж в попередніх місяцях. Це, на думку відповідача, підтверджує той факт, що супермаркети продовжували свою діяльність і не були зачинені на час виконання будівельних робіт. Таким чином, у ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД не було підстав для податкового обліку вказаних операцій. Позивач вважає такі доводи припущенням, і не заперечує того факту, що супермаркети продовжували свою діяльність і не були зачинені на час виконання будівельних робіт, а забезпечення їх струмом відбувалося за паралельною резервною лінією, що не було з'ясовано відповідачем.

Також вважають, що висновком довідки від 09 вересня 2013 року № 80/21-0/20163224 «Про результати зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція» їх реальності та повноти відображення обліку за травень 2013 року» документально підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Оскільки акт перевірки не містить посилань на будь-які судові рішення з приводу визнання недійсними чи нікчемними правочинів, що укладені між позивачем та ПП "Будівельна компанія "Проектреконструкція", думка відповідача щодо фіктивності діяльності контрагента позивача є хибною.

На підставі викладеного позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "р" від 09.10.2013 року №0000092100.

Під час судового засідання представник позивача позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Представив суду докази реальності господарських операцій.

Представник відповідача під час судового засідання проти адміністративного позову заперечував, пояснивши, що висновки акту зроблені відповідно до норм чинного законодавства. Правомірність зазначених висновків, на думку відповідача, також підтверджується актом державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 17 жовтня 2013 року № 1109/21-23-01/36580776 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Будівельна компанія «Проектреконструкція» з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування податкових зобов'язань, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з постачальниками та покупцями за травень, червень 2013 року», яким встановлено неправомірне формування приватним підприємством «Будівельна компанія «Проектреконструкція» податкових зобов'язань щодо відображення операцій по виконанню будівельних, ремонтних та інших видів робіт з товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД у травні 2013 року на загальну суму 917264,54 грн. та встановлено не реальність здійснення таких операцій. З огляду на викладене, відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесеним правомірно (а.с.154-161).

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ЛІА" ЛТД зареєстровано в якості юридичної особи Станично-Луганською райдержадміністрацією 12.01.1993 (а.с.136-144).

ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД знаходиться на податковому обліку як платник податків в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів з 30.04.1996 за №354 (а.с.146).

Позивачем отримано запит від відповідача про надання пояснень та документів вих. № 502/10/21-010 від 16.07.2013 року щодо надання документів фінансово-господарської діяльності та пояснення для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій щодо господарських відносин з ПП "Будівельна Компанія "Проектреконструкція" (а.с.50).

16.08.2013 року №1078 позивач листом повідомив податковий орган про наявність в них первинних документів щодо господарських операцій з ПП "Будівельна Компанія "Проектреконструкція", а саме: договорів з виконання ремонтно-будівельних робіт, податкових накладних, актів «КБ-2в» про прийняття виконаних будівельних робіт та надав зазначені документи відповідачу в копіях (а.с.51-52).

09.09.2013 року відповідачем фактично було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено довідку № 80/21-0/20163224 «Про результати зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція» їх реальності та повноти відображення обліку за травень 2013 року», порушень податкового законодавства з боку позивача не встановлено, документально підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх вид, обсяг, якість та розрахунки та їх відображення в податковому обліку. (а.с.124-127).

25.09.2013 року відповідачем із посиланням на вимоги п.п.78.1.1, ст. 78 ст. 79 ПК України, був виданий наказ на проведення документальної позапланової перевірки позивача № 151.

На підставі наказу №151 та повідомлення від 25.09.2013 року №45, відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача та складено Акт від 27.09.2013 року № 71/210/20163224 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ЛІА" ЛТД, код за ЄДРПОУ 20163224 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року".

Перевіркою встановлено та в Акті зафіксовано наступні порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198,6 ст.198, п.200.1, п.200,2 ст.200 ПКУ, ч.2 ст.3 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", п.1.2, п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, п.4.1 Наказу ДПІ України від 25.01.2011 року №41 ТОВ "ВКФ "ЛІА" ЛТД при відсутності фактичного отримання послуг від постачальника ПП "Будівельна компанія "Проектреконструкція" безпідставно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ПП "Будівельна компанія "Проектреконструкція" в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року на суму 917265 грн., в т.ч. за травень 2013 року на суму 917265 грн.(а.с.14-34).

Позивач не погодився з висновками Акту перевірки надіслав до відповідача заперечення від 30.09.2013 року №2065 (а.с.35-42).

Вказані заперечення були розглянуті податковим органом, залишенні без задоволення та про результати розгляду повідомлено позивачу листом від 07.10.2013 року №4362/10/21-010 (а.с.43-47).

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000092100 від 09.10.2013 року, яким позивачу за порушення п. 198.1, п.198.2 ,п.198.3,п.198.6 ст.198 , п.200.1, 200.2 ст.200 ПК України збільшено сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1375897,50 грн. (основний платіж - 917265,00 грн., штрафні санкції - 458632,50 грн.) (а.с. 48).

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки врегульовані статтею 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Однією із підстав для проведення документальної позапланової перевірки підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України закріпив таку обставину - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Під час судового розгляду відповідачем не доведено дотримання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, які є обов'язковими для видачі наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки та її проведення. Зокрема, суду не було надано документів, на підтвердження того, що контролюючим органом після проведення зустрічної звірки, результати якої оформлено довідкою від 09 вересня 2013 року за № 80/21-0/20163224, отримано податкову інформацію про факти, що свідчать про можливі порушення товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Запит про надання пояснень та їх документального підтвердження після складання вищевказаної довідки про результати зустрічної звірки відповідачем не формувався та позивачу не надсилався.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для фактично повторного протягом одного місяця проведення перевірки позивача податковим органом щодо одних і тих самих господарських операцій.

Оскільки позивач не згоден з висновками Акту перевірки, вважає їх такими, що ґрунтуються на припущенні, суд вважає за необхідне дослідити це питання.

За Актом перевірки позивача від 27.09.2013 року № 71/21-0/2016322 податковий орган прийшов до висновків про відсутність фактичного отримання послуг від постачальника ПП "Будівельна компанія "Проектреконструкція" безпідставного сформовання податкового кредиту щодо взаємовідносин з ПП "БК "Проектреконструкція" в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року на суму 917265,00грн., в т.ч. за травень 2013 року на суму 917265,00грн., оскільки реальність проведення зазначених господарських операцій не підтверджена первинними документами, що не були представлені ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД до перевірки.

Відповідно до Акту перевірки позивача від 27.09.2013 року № 71/21-0/2016322 висновки податкового органу ґрунтуються на посиланнях щодо відсутності під час перевірки всіх первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій з ПП "БК "Проектреконструкція".

На підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ ВКФ "ЛІА" ЛТД та ПП "Будівельна компанія "Проектреконструкція" в матеріалах справи містяться документи з яких вбачається.

10 квітня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ЛІА" ЛТД та приватним підприємством "Будівельна компанія "Проектреконструкція" укладено договори підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт в супермаркетах за адресою:

- м.Лугаськ, вул.Смоленська, 81-Г (договір № 14);

- м.Луганськ, вул.Ватутіна, 79-а (договір № 15);

- м.Луганськ, кВ.Солнечний, 4-а (договір № 16);

- м.Свердловськ, вул.Косіора,7 (договір № 17);

- м.Маріуполь, пр.-т Будівельника,86 (договір № 18) (а.с.53-57).

Щодо виконання договорів підряду між сторонами оформлені відомості про договірну ціну, акти приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витратах за травень 2013 року від 30.05.2013 року та 31.05.2013 року на суму загальну 5503587,22 грн., 5 податкових накладних від 30.05.2013 року та 31.05.2013 року на суму 5503587,22 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 917264,53 грн. (а.с.58-123).

Розрахунки за виконані у травні 2013 року ремонтно-будівельні роботи за договорами підряду між сторонами проводились частково, про що свідчить картка рахунку 6313, згідно якої має місце кредиторська заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ЛІА" ЛТД перед приватним підприємством "Будівельна компанія "Проектреконструкція" (а.с.212).

Всі п'ять податкових накладних від 30.05.2013 року №41, №42 та від 31.05.2013 року №43, №44, №45 на загальну суму 5503587,22 грн., у тому числі податку на додану вартість в сумі 917264,53 грн., включені до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2013 року (а.с.213).

Сума податку на додану вартість у розмірі 917264,53 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року (а.с. 214-215).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість у травні 2013 року щодо фінансово-господарських відносин з приватним підприємством "Будівельна компанія "Проектреконструкція" у розмірі 917265 грн. сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України за датою отримання платником податку робіт, що підтверджено податковими накладними.

Також суд зазначає, що з огляду на реальний характер господарських операцій з придбання робіт з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а також, враховуючи, що позапланова документальна невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ЛІА" ЛТД, за наслідком якої винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, проведена за відсутності встановлених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України обставин для її проведення, наслідком чого за приписами частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України є неналежність акта від 27 вересня 2013 року № 71/21-0/2016320 "Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ЛІА" ЛТД з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 травня 2013 року по 31 травня 2013 року", як доказу, що покладений в основу податкового правопорушення, суд прийшов до висновку про відсутність у податкового органу підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 1375897,50 грн., у тому числі 917265,00 грн. - за основним платежем, 458632,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Посилання відповідача в Акті перевірки на неможливість здійснення будівельних робіт на підставі аналізу звітів РРО за травень та попередні місяці, ґрунтується на припущенні відповідача щодо необхідності припинення роботи супермаркетів на час проведення будівельних робіт, що заперечувалося позивачем та не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Також суд не вважає змістовним посилання відповідача на висновки акту державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 17 жовтня 2013 року № 1109/21-23-01/36580776 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Будівельна компанія «Проектреконструкція» з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування податкових зобов'язань, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з постачальниками та покупцями за травень, червень 2013 року», оскільки він не був підставою складання Акту перевірки 27.09.2013 року прийняття оскарженого рішення від 09.10.2013 року, оскільки відповідач отримав його пізніше. Крім того, в зазначеному акті від 17 жовтня 2013 року № 1109/21-23-01/36580776 встановлено неналежне відображення ПП «Будівельна компанія «Проектреконструкція» операцій з виконання будівельних, ремонтних та інших видів робіт за договорами з позивачем в своєму бухгалтерському обігу, що не може прямо тягнути за собою відповідальність позивача за нереальність господарських операцій між ним та вказаним контрагентом.

Суд вважає безпідставними та необґрунтованими посилання відповідача на не підтвердження факту наявності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, що є фактично нікчемністю укладеного правочину та не створює юридичних наслідків. Зазначені доводи є також припущеннями відповідача, які не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Однак, подібних судових рішень, що мали б значення для вирішення цієї справи, суду представлено не було.

Будь-які судові рішення з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлені судовим рішенням факти наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такий правочин, як на недійсний або вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення, на час розгляду цієї справи відсутні.

Жодних порушень з боку позивача правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ЛІА" ЛТД до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення з ПДВ №0000092100 від 09 жовтня 2013 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.10.2013 року №0000092100 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД суми грошового зобов'язання позивача за платежем: податок на додану вартість із вироблених на території України товарів (робіт, послуг) у загальній сумі 1375897,50 грн., у тому числі за основним платежем 917265,00грн. за штрафними санкціями 458632,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ЛІА" ЛТД (ідентифікаційний код 20163224) судові витрати у розмірі 2294,00грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 10 грудня 2013 року.

Суддя В.С. Шембелян