Постанова № 36091664, 28.11.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 листопада 2013 р. Справа № 802/4354/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Мельника Віктора Сергійовича

представника позивача: Резніка П.О.,

представника відповідача: Бойко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: публічного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський"

до: Головного управління Держземагенства у Вінницькій області

про: визнання рішення неправомірним та зобов'язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось публічне акціонерне товариство "Птахокомбінат "Бершадський" (далі - позивач, ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський") з адміністративним позовом до Головного управління Держземагенства у Вінницькій області про визнання рішення неправомірним та зобов'язати вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Головного управління Держземагенства у Вінницькій області від 01.10.2013 року №03-61/7230 відмовлено ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський" у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують власність на майно ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський". Однак, позивач зазначене рішення вважає незаконним, тому звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову та зазначив, що рішення Головного управління Держземагенства у Вінницькій області від 01.10.2013 №03-61/7230 прийнято на підставі та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Відповідно до рішення Бершадського районного суду Вінницької області 17.01.2012 року відкрите акціонерне товариство "Птахокомбінат "Бершадський" набуло права власності на майновий комплекс будівель та споруд за адресою Вінницька обл., Бершадський район, с. Війтівка, вул. Польова, буд 1а (а.с.18-25).

Підтвердженням права власності даного об'єкта являється витяг про державну реєстрацію прав, виданий комунальним підприємством "Бершадське районне бюро технічної інвентаризації" за номером 33199787 від 16.02.2012 року, за реєстраційним номером 36018202 (а.с. 26).

16.09.2013 за вих. № 513 ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський" звернулось до Головного управління Держземагенства у Вінницькій області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтованою площею 8.0 га на території Війтівської сільської ради за адресою: Бершадський район, с. Війтівка, вул. Польова, 1а. (а.с.9).

01.10.2013 року Головне управління Держземагенства у Вінницькій області рішенням №03-61/7230 відмовило ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський" у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують власність на майно ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський" (а.с.8).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Статтею 123 частиною 1 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

- надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

- формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Вінницькій області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтованою площею 8.0 га на території Війтівської сільської ради за адресою: Бершадський район, с. Війтівка, вул. Польова, 1а. Разом із клопотанням було надано додатки, а саме: викопіювання з кадастрової карти, копія установчих документів та копія правовстановлюючих документів на будівлю.

Однак, у рішенні Головного управління Держземагенства у Вінницькій області №03-61/7230 від 01.10.2013 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідач зазначив підстави відмови у наданні дозволу, зокрема, відсутність документа, що підтверджує право власність на майно ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський", оскільки витяг про державну реєстрацію прав №33199787 від 16.02.2012 року, виданий комунальним підприємством "Бершадське районне бюро технічної інвентаризації" на право власності на майновий комплекс ВАТ "Птахокомбінат "Бершадський", а також відсутність установчих документів підприємства, що підтверджують правонаступництво та порядок формування майна, оскільки право власності на майновий комплекс будівель та споруд за адресою Вінницька обл., Бершадський район, с. Війтівка, вул. Польова, буд 1а набув саме ВАТ "Птахокомбінат "Бершадський", а не ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський".

Так, на запитання суду, чи надавались вищезазначені документи до Головного управління Держземагенства у Вінницькій області разом із клопотанням, представник позивача зазначив, що такі документи дійсно не подавались з невідомих йому причин.

Крім того, у судовому засіданні представник відповідача додатково зазначив, що враховуючи вимоги статті 123, 124 ЗК України ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський" мав звернутися до Головного управління Держземагенства у Вінницькій області не з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, а з клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості, оскільки така земельна ділянка вважається сформованою і закріпленою за позивачем.

Отже, надаючи оцінку прийнятому рішенню суб'єкта владних повноважень судом не приймаються до уваги доводи представника позивача та долучений до матеріалів адміністративної справи копію протоколу №1 чергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Птахокомбінат "Бершадський", оскільки вони не досліджувались Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та не долучались до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що, в свою чергу, не заперечується представником позивача.

Крім того, суд звертає увагу представника позивача, що відповідно до вимог чинного законодавства особа, яка бажає отримати в оренду земельну ділянку, має право звернутись з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту земелеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, однак враховуючи те, що за позивачем рахується земельна ділянка розміром 8 га на території Війтівської сільської ради, яка є сформованою, позивачем неправильно обрано спосіб та підстави звернення з клопотанням до відповідача.

Враховуючи вищезазначене, на думку суду, оскаржуване рішення Головного управління Держземагенства у Вінницькій області прийняте на підставі поданих позивачем документів є цілком обґрунтованим та правомірним, а подані в судовому засіданні додаткові докази, не доводять протиправності оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.

Отже, здійснивши системний аналіз діючого на момент вчинення спірних правовідносин законодавства та наданих у справі доказів, суд доходить висновку, що Головне управління Держземагенства у Вінницькій області правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства винесло рішення №03-61/7230 від 01.10.2013 року щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтованою площею 8.0 га на території Війтівської сільської ради за адресою: Бершадський район, с. Війтівка, вул. Польова, 1а.

Таким чином, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі та не підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні за участю присутніх учасників процесу, а тому не підлягають задоволенню.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Крім того, в силу ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищенаведене, позивачем не було надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про правомірність заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а відповідач не вказав про понесені витрати, суд не має підстав для вирішення питання щодо розподілу витрат.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна