Рішення № 36091552, 12.12.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/88/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2013 Справа № 908/3367/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т, адреса для кореспонденції: 03150, м. Київ, вул. Щорса, 7/9)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 17200,31 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Михайловський І.В. - представник за довіреністю № б/н від 31.10.13.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 15.10.13. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 17200,31 грн. заборгованості за Договором фінансового лізингу № 110302-90/ФЛ-Ф-А від 02.03.11., з яких: 16941,57 грн. - прострочена заборгованість за лізинговими платежами, 210,43 грн. - пеня, 48,31 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач прострочив лізингові платежі за Договором № 110302-90/ФЛ-Ф-А фінансового лізингу від 02.03.11., в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути заборгованість в розмірі 16941,57 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.13. порушено провадження у справі № 908/3367/13, справі присвоєно номер провадження 19/88/13, судове засідання призначено на 05.11.13. о 10-30.

Представник позивача в судове засідання 05.11.13. не з'явився, але 01.11.13. до канцелярії господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю представника позивача бути присутнім в судовому засіданні 05.11.13.

Представник відповідача в судове засідання 05.11.13. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 908/3367/13 від 17.10.13. не виконав.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.11.13. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 908/3367/13 відкладено на 26.11.13. о 11-00.

Від позивача 26.11.13. надійшла заява в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення позовних вимог, відповідно до якої зазначено, що відповідач здійснив часткову оплату в розмірі 6000,00 грн., яка була зарахована в якості погашення суми 3 % річних, пені та частково основного боргу, також 06.11.13. відбулось нарахування 5584,38 грн. за 31 період лізингу (листопад 2013 р.). Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 16784,69 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.11.13. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 908/3367/13 відкладено на 12.12.13. о 10-00.

Позивачем 12.12.13. судовому засіданні подано заяву в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 16736,38 грн. та 48,31 грн. - 3 % річних.

Вказана вище заява відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та прийнята судом до розгляду. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

В судовому засіданні 12.12.13. представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 12.12.13. повторно не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11. зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи та його неявка не перешкоджала вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/3367/13.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

02.03.11. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (далі - Лізингодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Орендар) укладено Договір № 110302-90/ФЛ-Ф-А фінансового лізингу (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого на момент укладення Договору наведені в Додатку «Специфікація», а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно умов цього Договору (за виключення випадків, передбачених Договором або законодавством).

Пунктом 1.2 Договору визначено, що строк користування Лізингоодержувачем предметом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених в Додатку «Графік сплати лізингових платежів» до Договору (надалі - Графік) та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.

Позивач зазначає, що він належним чином виконав умови Договору та передав відповідачу предмет лізингу, про що свідчить двосторонньо підписаний 06.04.11. акт прийому-передачі предмета лізингу за Договором № 110302-90/ФЛ-Ф-А від 02.03.11., належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно з п. 2.2 Договору передбачено, що всі платежі за Договором Лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України, відповідно до Графіку та Загальних умов шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця. Лізингові платежі включають платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості предмета лізингу; винагороду (комісію) Лізингодавцю за отриманий у лізинг предмет лізингу, з урахуванням коригування, вказаного в п.п. 2.7-2.9 Загальних умов Договору.

Число сплати - це число (порядковий номер у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке співпадає з числом підписання акту прийому-передачі предмета лізингу (п. 2.1.7 Договору).

Пунктом 2.4 Договору сторонами передбачено, що всі чергові лізингові платежі, відповідно до Графікута Загальних умов, Лізингоодержувач сплачує у число сплати в кінці кожного періоду лізингу з урахуванням положень п.п. 2.7-2.9 Договору, починаючи з наступного календарного місяця за календарним місяцем, в якому був підписаний акт прийому-передачі предмета лізингу. Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то ізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

Позивач зазначає, що оскільки враховуючи те, що акт прийому-передачі підписаний сторонами 06.04.11., відповідач повинен був сплачувати чергові лізингові платежі 06 числа кожного місяця, в розмірі, визначеному в Графіку.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов Договору належним чином не виконує свої зобов'язання в частині внесення лізингових платежів, внаслідок чого у останнього з 28-31 лізинговий період (з серпня 2013 р. по листопад 2013 р.) утворилась заборгованість перед позивачем, яка становить 16736,38 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.11. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 підписано та затверджено печатками акт прийому-передачі предмета лізингу в користування за Договором № 110302-90/ФЛ-Ф-А фінансового лізингу від 02.03.11., відповідно до якого сторонами узгоджено, що Лізингодавець передав предмет лізингу, а саме: новий легковий автомобіль Renault, модель Duster, 2011 р. випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_2. а Лізингоодержувач прийняв вищевказаний предмет лізингу в користування (фінансовий лізинг).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України вказано, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 2.4 Договору сторонами передбачено, що всі чергові лізингові платежі, відповідно до Графікута Загальних умов, Лізингоодержувач сплачує у число сплати в кінці кожного періоду лізингу з урахуванням положень п.п. 2.7-2.9 Договору, починаючи з наступного календарного місяця за календарним місяцем, в якому був підписаний акт прийому-передачі предмета лізингу. Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то ізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

Оскільки акт прийому-передачі підписаний сторонами 06.04.11., відповідач повинен був сплачувати чергові лізингові платежі 06 числа кожного місяця, в розмірі, визначеному в Графіку.

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього Законом та Договором обов'язку по сплаті лізингових платежів в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за 28-31 лізинговий період становить 16736,38 грн.

Приписами п. 10.1 Договору сторонами погоджено, що даний Договір набуває чинності після його підписання сторонами і діє до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що даний Договір є чинним, в зв'язку з неповним виконанням Лізингоодержувачем своїх зобов'язань в частині належної оплати лізингових платежів.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання за Договором Лізингодавцем виконано в повному обсязі, а саме, - передано відповідачу предмет лізингу, що підтверджується двосторонньо підписаним представниками Лізингоодержувача та Лізингодавця, скріпленим печатками актом прийому-передачі предмету лізингу від 06.04.11. до Договору, належним чином засвідчена копія якого міститься у матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідач за 28-31 лізинговий період не виконав в повному обсязі та належним чином свої зобов'язання за Договором в частині внесення лізингових платежів Лізингодавцю, в зв'язку з чим у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» по сплаті лізингових платежів в розмірі 16736,38 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за неналежне виконання умов Договору становить 16736,38 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по лізинговим платежам, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 48,31 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

За обґрунтованим розрахунком позивача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 48,31 грн. - 3 % річних.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т, адреса для кореспонденції: 03150, м. Київ, вул. Щорса, 7/9, ідентифікаційний код 33880354) 16736 (шістнадцять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 38 коп. - боргу, 48 (сорок вісім) грн. 31 коп. - 3 % річних, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.12.13.

Суддя І.В. Давиденко