Рішення № 36091036, 09.12.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РIШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.12.2013 Справа № 901/3572/13За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ

до відповідача Фізичної особи - підприємця Макарочкіної Олени Миколаївни, м. Сімферополь

про стягнення 57 932,25 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача - Подпльота О.В., довіреність № 755-О від 14.03.2013 р., заступник керівника.

Від відповідача - не з'явився, повідомлений належним чином.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Макарочкіної Олени Миколаївни про стягнення заборгованості за договором № б/н від 31.01.2012 р., в розмірі 57 932,25 грн. (38 531,86 грн. - заборгованість за кредитом; 14 693,48 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 959,60 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1 747,31 - заборгованість по комісії за користуванням кредитом).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фізичною особою - підприємцем Макарочкіною Оленою Миколаївною порушенні зобов'язання за договором банківського обслуговування б/н від 31.01.2012, у зв'язку з чим, за останньою склалась заборгованість у розмірі 57 932,25 грн.

Відповідач визнає заборгованість за кредитом у розмірі 38 531,86 грн., проте заперечує проти заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 14 693,48 грн., пені за несвоєчасність виконання грошового зобов'язання за договором у розмірі 2 959,60 грн. та заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 1 747,31 грн., оскільки вважає, що неналежне виконання зобов'язань сталось внаслідок надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності, а саме пограбуванням та посилається на ч. 2 ст. 218 ГК України та ч. 1 ст. 617 ЦК України.

Під час розгляду справи, представник відповідача заявив клопотання про звернення до органів внутрішніх справи із запитом, щодо підтвердження факту відкриття кримінального провадження за фактом пограбування.

Суд залишив клопотання відповідача без задоволення, у зв'язку з необґрунтованістю.

Розгляд справи відкладався та в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

31 січня 2012 року Фізичною особою-підприємцем Макарочкіною Оленою Миколаївною було підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картки (а. с. 30).

Згідно заяви, відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», тарифів банку, що розміщенні в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом складають договір банківського обслуговування № б/н від 31.01.2012 та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору, відповідачу був встановлений кредитний ліміт, на поточний рахунок № 26000060920368 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнту (системи клієнт - банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інші), що визначено та врегульовано «Умовами та правилами банківських послуг».

Відповідно до п. 3.18.1.16 Умов, при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі кредитної угоди в системах клієнт - банк/інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь - якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (п. 3.18.1.1 Умов).

Згідно п. 3.18.1.3 умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.18.1.8 умов кредиту, проведення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком на протязі одного року з моменту підписання угоди про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підпису та відтиску печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт - банк, чи у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в іншій формі - угода).

Пунктом 3.18.1.6 Умов визначено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт - банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Розділом 3.18.4 Умов визначено порядок розрахунків, відповідно до нього за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24,00 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь - якого з грошових зобов'язань клієнт виплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь - якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на становлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує пеню у розмірі 0,1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4 умов банк має право при порушенні клієнтом будь - якого із зобов'язань, передбаченого «Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином та надав відповідачеві кредитний ліміт у розмірі 39 500,00 грн. Проте в порушення умов договору, відповідач не виконав свої зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим, за ним склалась заборгованість у розмірі 38 531,86 грн. - заборгованість за кредитом, 14 693,48 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом та 1 747,31 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія (вих. № 20131SI20S2E6 від 30.09.2013) з вимогою сплатити заборгованість, проте вона залишена відповідачем без відповіді (а .с. 54).

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України, передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи зі змісту ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач посилається на те, що в одній з аптек, в якій він здійснює свою господарську діяльність, у вересні 2012 року було скоєне пограбування, в результаті чого відповідач зазнав значні збитки, які пов'язані з відновленням діяльності аптеки, у зв'язку з чим у нього склалась заборгованість по використаним кредитним лімітам.

Суд не приймає доводи відповідача відносно того, що неналежне виконання зобов'язань сталось внаслідок надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності, а саме пограбуванням, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно до положень ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. N 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» згідно з частиною першою статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. При цьому згідно з пунктом 1 частини першої статті 263 ЦК України під непереборною силою розуміється надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Згідно з частиною другою статті 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Отже, підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності, на відміну від цивільно-правової, є обставина, яка характеризується одночасно як ознакою надзвичайності, так і ознакою невідворотності.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 219 ГК України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено, що порушення грошових зобов'язань, сталося внаслідок випадку або непереборної сили, оскільки обставини зазначені відповідачем, на думку суду, не можливо віднести до форс - мажорних обставин.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 226 Господарського кодексу України сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Як зазначає позивач пограбування аптеки сталося у вересні 2012 року, за фактом якого 09.09.2012 було відкрито кримінальне провадження № 12012003051496, проте відповідач повідомив позивача про цей факт лише 28.01.2013 листом вих. № 130118 (а.с. 78). Крім того, останнє збільшення кредитного ліміту було проведено 17.09.2012 року, що підтверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів № 08.7.0.0.0/131014125350 від 14.10.2013 (а.с. 41).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття неустойки передбачено у ст. 549 ЦК України: штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.18.5.1 умов при порушенні клієнтом будь - якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених умовами п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.4.1, 3.18.4.2., 3.18.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожний день прострочення.

У пункті 6 статті 232 Господарського кодексу України зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.18.5.4 умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. п. 3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3., здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Позивачем розрахована пеня в сумі 2 959,60 грн., що підтверджується розрахунком (а.с. 42-44).

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 2 959,60 грн. цілком обґрунтовані.

Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

З огляду на викладені обставини, а також враховуючи те, що відповідач не представив суду доказів відсутності з його боку заборгованості та визнав суму заборгованості за кредитом у розмірі 38 531,86 грн., суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн. покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Макарочкіної Олени Миколаївни (ідентифікаційний номер 2871518448) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПО України 14360570) заборгованість за договором №б/н від 31.01.2012 в розмірі 57 932,25 грн., з яких 38 531,86 грн. - заборгованість за кредитом, 14 693,48 грн. - заборгованість про процентам за користування кредитом, 2 959,60 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1 747,31 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 09.12.2013.

Повне рішення складено - 16.12.2013.

Суддя С.О. Лукачов